Постановление суда № 138749787, 04.08.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8760/26

Номер провадження 1-кс/404/3341/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 , погодженого прокурором Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно по матеріалам кримінального провадження №42026120000000061, за ч. 3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням, про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно належне підозрюваному ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовано наступним:

Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню №42026120000000061, за ч. 3 ст. 368 КК України.

30.07.2026 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру, в тому що 10.06.2025 року під час спілкування дільничного офіцера поліції СПД №1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 з громадянином ОСОБА_6 , останній повідомив, що в нього завершилась відстрочка від призову під час мобілізації та його можуть оголосити в розшук. Дізнавшись про вказаний факт у ОСОБА_5 виник умисел на отримання неправомірної вигоди за оформлення відстрочки від призову під час мобілізації, реалізуючи який він запропонував вирішити вказане питання, шляхом оформлення фіктивного працевлаштування. На виконання злочинного умислу, у не встановлений досудовим розслідуванням час та місце, до вчинення злочину ОСОБА_5 залучив раніше знайомого йому ОСОБА_7 .

22.06.2026 року ОСОБА_5 під час спілкування по телефону з ОСОБА_6 повідомив, що є людина яка може оформити незаконну відстрочку від призову під час мобілізації, та надав при цьому мобільний телефон ОСОБА_7 .

У подальшому під час зустрічі 23.06.2026 року в м. Жовті Води, Дніпропетровської області ОСОБА_6 з ОСОБА_7 , останній повідомив що існує два варіанти незаконної відстрочки від призову під час мобілізації, які він може зробити, а саме: фіктивне працевлаштування, вартість якого буде коштувати 8000 доларів США та незаконне отримання третьої групи інвалідності, вартість якої буде коштувати 14000-15000 доларів США.

Розуміючи незаконність дій ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Управління Служби безпеки в Кіровоградській області.

В цей час, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 до вчинення злочину залучили, невстановлених на даний час, службових осіб Міністерства оборони України, які в силу своїх службових обов`язків, уповноважені працевлаштовувати особу на роботу в структурі Міністерства, подавати документи для оформлення бронювання працівника від мобілізації.

В подальшому, 16.07.2026 року у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 перебуваючи в селищі Петрове, Кіровоградської області, продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінально протиправного наміру, діючи умисно та цілеспрямовано усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, діючи за попередньої змовою із невстановленими службовими особами Міністерства оборони України, повідомив ОСОБА_6 , що може його незаконно працевлаштувати в Міністерство оборони України та оформити незаконну відстрочку від призову під час мобілізації за надання неправомірної вигоди в розмірі 8000 доларів США.

При цьому, ОСОБА_7 повідомив, що «гарантом» виконання зобов`язань та домовленостей буде виступати ОСОБА_5 , який зберігає в себе передані кошти (8000 доларів США) до з`явлення в застосунку «Резерв +» інформації про надання ОСОБА_6 відстрочки від призову під час мобілізації, після чого кошти віддаються ОСОБА_7 .

Надалі, близько 20 години 30 хвилин 29.07.2026 року, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленими службовими особами Міністерства оборони України, перебуваючи на автодорозі між селом Олександро-Мар`ївка Олександрійського району Кіровоградської області та селищем Петрове Олександрійського району Кіровоградської області, продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінально протиправного наміру, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 8000 доларів США, за оформлення незаконної відстрочки від призову під час мобілізації, шляхом фіктивного працевлаштування в Міністерство оборони України, перерахував її та передав на зберігання ОСОБА_5 , який поклав її до задньої кишені своїх штанів.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

За правилами ч.2 ст. 172 КПК України, підозрюваний ОСОБА_5 , як власник майна не викликався, оскільки майно не вилучалось.

Враховуючи такі обставини, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України розгляд клопотання проведено за відсутності учасників процесу та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Перевіривши надані матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовано, вважаю про необхідність задоволення клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

30.07.2026 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, санкція статті 368 частини 3 КК України передбачає такий вид основного покарання, як конфіскацію майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини та може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Перелік майна, яке підлягає конфіскації, наведений у ч. 1 ст. 49 КВК України, згідно з якою конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

На слідчого, прокурора покладається обов`язок при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна надати документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема підозрюваним таким майном (п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у спільній частковій власності (1/2 частки) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває житлова квартира, загальною площею 65 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2077059735249.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС, у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває легковий автомобіль ВАЗ 21214, 2006 р.в., з номерним знаком НОМЕР_1 та причіп АВТОТОРГ ПА-0062, 2016 р.в. з номерним знаком НОМЕР_2 .

Таким чином, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ч. 3 ст.368 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, з метою недопущення можливого ухилення від конфіскації за вироком суду, а також з метою попередити існуючі ризики, пов`язані зі спробами на відчуження належного підозрюваній майна, необхідно накласти арешт. За таких умов, існує реальна потреба у забезпеченні у майбутньому можливість виконати вид покарання як конфіскацію майна.

Обставини та завдання цього досудового розслідування (ст. 2 КПК України) виправдовує ступінь такого тимчасового втручання у майнові права і свободи підозрюваної особи, як накладення арешту з позбавленням її права на відчуження майна.

Не допускається заборона користування житловим приміщенням особами, які на законних підставах проживають у ньому (ч.12 ст.170 КПК України). Право законного власника/володільця/користувача у правомірному користуванні житлом, не може бути обмежено. У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі Смирнов проти Росії висловлена правова позиція про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

За таких умов, накладення арешту на майно підлягає задоволенню лише шляхом заборони його відчуження. У даному випадку тимчасове обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, вважаю що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України, обґрунтоване і підлягає задоволенню.

На виконання положень ч. 4 ст. 173 КПК України, тимчасово застосовується найменш обтяжливий спосіб арешту майна, що не призведе до зупинення або надмірного обмеження. Не завдасть інших негативних наслідків, які суттєво не позначаться на інтересах інших осіб.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт, заборонивши розпорядження та відчуження на майно, а саме:

- легковий автомобіль GEELY EMGRAND 7, 2014 р.в., з номерним знаком НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_5 ;

- причіп АВТОТОРГ ПА-0062, 2016 р.в. з номерним знаком НОМЕР_2 , власником якого ОСОБА_5 ;

- 1/2 частки житлової квартири, загальною площею 65 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2077059735249, власником якої є ОСОБА_5 .

Слідчому Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 вчинити дії спрямовані на реєстрацію арешту майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1