Постановление суда № 138748964, 04.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/847/26

Провадження № 6/338/33/26

04 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Решетова В.В.,

за участю секретаря Смеречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про заміну сторони у виконавчому провадженні,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», від імені якого діє представник-адвокат Кролевець Р.І., про заміну у виконавчому провадженні № 66550011 стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика».

Заяву обґрунтовано тим, що 12 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 620185017.

12 березня 2021 року приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна вчинила виконавчий напис № 25953 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 620185017.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. До договору укладалися додаткові угоди, якими, зокрема, продовжувався строк його дії.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 161025-01-ОФ.

Посилаючись на викладені обставини та на приписи ст. ст.512, 514 ЦК України, ст. ст.18, 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» , зважаючи на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21, заявник просить замінити вибулого стягувача ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на його правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» - у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 25953 вчиненого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення боргу з боржника, яким є ОСОБА_1 ..

В судове засідання представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» не з`явився, згідно резолютивної частини заяви просив суд провести розгляд заяви про заміну сторони стягувача без участі представника заявника.

В судове засідання приватний виконавець Кушнір О.В. не з`явився, направив, через "Електронний суд" заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутність.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялись своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, тому суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності учасників справи та інших осіб на підставі наданих матеріалів.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи (письмові та електронні), наведені заявником підстави для заміни сторони ( стягувача), оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 12 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 620185017.

12 березня 2021 року приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна вчинила виконавчий напис № 25953 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 620185017. Виконавчим написом визначено кредитну заборгованість у сумі 10 447,00 грн, яка складається з 3 100,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 4 225,30 грн простроченої заборгованості за процентами та 3 121,70 грн штрафів і пені, а також 1 200,00 грн плати за вчинення виконавчого напису. Загальна сума стягнення становить 11 647,00 грн.

17 серпня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 66550011 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Згідно з інформаційною довідкою з автоматизованої системи виконавчого провадження від 08 лютого 2026 року виконавче провадження має статус відкритого, стягувачем у ньому зазначено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а боржником - ОСОБА_1 .

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. До договору укладалися додаткові угоди, якими, зокрема, продовжувався строк його дії.

За умовами пункту 4.1 цього договору право вимоги переходить від клієнта до фактора у день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги.

На виконання договору сторони підписали реєстр прав вимоги № 58 від 24 грудня 2019 року, в якому зазначено право вимоги за заборгованістю до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 620185017 від 12 вересня 2019 року, яка становить суму 8 649,00 грн, з яких 3 100,00 грн - основний борг та 5 549,00 грн - проценти. Договором передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» розпоряджатися набутим правом вимоги, у тому числі відступати його третім особам.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. Пунктом 4.1 договору передбачено, що право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги. За Реєстром прав вимоги № 3 від 29 січня 2021 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. У витягу з Реєстру заборгованість визначено у сумі 7 325,30 грн, з яких 3 100,00 грн - основний борг та 4 225,30 грн - проценти. За змістом договору факторингу до фактора переходили всі права за кредитним договором, у тому числі права вимоги, які виникнуть у майбутньому, а фактор мав право на їх подальше відступлення.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 161025-01-ОФ. Відповідно до пункту 1.2 договору перехід прав вимоги від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників. У витягу з Реєстру боржників № 1 від 16 жовтня 2025 року індивідуалізовано вимогу до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 620185017 від 12 вересня 2019 року; зазначено суму виконавчого документа 11 647,00 грн та кредитну заборгованість 10 447,00 грн, у тому числі 3 100,00 грн основного боргу, 4 225,30 грн процентів і 3 121,70 грн пені та штрафів. Того самого дня сторони підписали акт приймання-передачі Реєстру боржників № 1, яким підтвердили передачу Реєстру в повному обсязі та перехід прав вимоги до фактора. Проведення фінансування за договором та актом № 1 додатково підтверджується платіжними інструкціями, що містяться у матеріалах справи.

Наведені договори, реєстри та акт послідовно підтверджують перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а потім - до ТОВ «ФК «Позика».

Відповідно до п.1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст.442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

За висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса підлягає розгляду в судах цивільної юрисдикції з урахуванням положень частини другої статті 446 ЦПК України, тобто судом за місцем виконання відповідного рішення.

Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року в справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), вказала, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIIІ є виконавчий документ, виданий судом у передбачених закономвипадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.

Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону № 1404-VIIІ, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже, положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.

Як встановлено судом, у приватного виконавця Кушніра Олега Вікторовича перебуває на виконанні виконавче провадження № 66550011, відкрите 17.08.2021 року на підставі виконавчого напису № 25953 вчиненого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення боргу з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», що підтверджується даними постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2021 року № ВП № 66550011.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав, шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Отже, виконавчий напис нотаріуса є формою захисту цивільних прав та інтересів, що відбувається в певному спеціальному порядку, який є відмінним від інших форм (зокрема й судовій) надання захисту таким правам та інтересам.

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції(«Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява22774/93, 28 липня 1999року, §63; "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року,§40).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 ЦПК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення ч.1ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину.

Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3ст.656 ЦК); дарування (ч.2ст.718 ЦК); факторингу (гл73ЦК).

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №2-3627/09 (провадження№61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Підставою для заміни сторони у зобов`язанні, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 20.11.2013 по справі N6-122цс13, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження. шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) то що й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження, відповідає зміст у ст.ст. 512, 514 ЦК України.

Дані висновки відповідають правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України №6-122цс13 від 20.11.2013 року.

Аналогічні висновки міститься у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10, в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі№2230/11 та в ухвалі Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі №166/822/19.

За таких обставин суд приходить до висновку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні, що заява відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

Подані договори факторингу, витяги з реєстрів, акт приймання-передачі та платіжні документи є взаємопов`язаними, містять достатні ідентифікаційні дані боржниці й кредитного договору та підтверджують настання передбачених договорами юридичних фактів переходу права вимоги. Відомості про недійсність цих правочинів, скасування виконавчого напису, визнання його таким, що не підлягає виконанню, або закінчення виконавчого провадження у матеріалах відсутні.

Отже, ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги, примусове виконання якого здійснюється у виконавчому провадженні № 66550011, тому наявні правові підстави для заміни первісного стягувача його правонаступником.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514 ЦК України, статтями 258-261, 353, 354, 442, 446 ЦПК України, частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити у виконавчому провадженні № 66550011, відкритому 17 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніром Олегом Вікторовичем з примусового виконання виконавчого напису № 25953, вчиненого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634).

Копію ухвали направити учасникам справи та приватному виконавцю.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Решетов