Постановление суда № 138747741, 05.08.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3936/26

Провадження № 2/211/5345/26

У Х В А Л А

про перехід зі спрощеного позовного провадження на загальне позовне провадження,

зупинення провадження у справі

05 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Медведєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

встановив:

позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу на свою користь грошові кошти в сумі 130 000 грн.

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу позовні вимоги було задоволено.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року прийнято до провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року скасовано заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27 червня 2026 року представником відповідача адвокатом Довбнею О.В. скеровано до суду через систему «Електронний суд» клопотання про перехід зі спрощеного позовного провадження на розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Також 30 липня 2026 року представником відповідача адвокатом Довбнею О.В. через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Як визначено ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 277 ЦПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи обставини, встановлені при вивченні матеріалів справи після призначення справи до судового розгляду, беручи до уваги клопотання представника відповідача, а також з метою забезпечення реалізації прав осіб, які беруть участь у справі, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача задовольнити, здійснити перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження у розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі.

У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині 1 статті 251 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 вказаної правової норми, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Воєнний стан введено в Україні з 24.02.2022.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, від 21.10.2010, § 47).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

До основних засад судочинства ч. 3 ст. 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.

Виходячи зі змісту ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.

Приписи п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об`єктивний розгляд справи.

Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22:

«… 81. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

«82. Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

117. Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні…».

Як вбачається з доказів, долучених представником відповідача до заяви, ОСОБА_1 з 28.07.2025 перебуває у складі Збройних Сил України. З огляду на викладене вище, враховуючи надану заяву про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку, що існують обставини відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду даної цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі. Тому слід зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Керуючись ст.ст. 251, 253, 277 ЦПК України, -

постановив:

клопотання представника відповідача адвоката Довбні Олександра Володимировича про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - задовольнити.

Здійснити перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - у розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Клопотання представника відповідача адвоката Довбні Олександра Володимировича про зупинення провадження - задовольнити.

Зупинити провадження у справі №211/3936/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 05 серпня 2026 року.

Суддя Д.М.Ніколенко