Постановление суда № 138745674, 22.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2309/19

Провадження № 6/643/234/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А.М.

за участю секретаря Пантак В.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», заінтересовані особи первісний стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до суду з заявою, в якій просить суд замінити стягувача - ТОВ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» на правонаступника ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у виконавчому провадженні з виконання рішення Московського районного суду м. Харкова у справі № 643/2309/19 від 16.05.2019 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у 181 042, 87. В обґрунтування заяви зазначено, що 20.05.2008 між ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ML-702/927/2008, згідно з яким відповідач отримав у Банку кредит у розмірі 106 590 доларів США. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним кредитним договором 16.05.2019 року Московським районним судом м. Харкова було ухвалене рішення по справі № 643/2309/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № ML-702/927/2008 у сумі 181 042, 87 грн. 21.06.2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір 06/2024/2-ДФ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № ML-702/927/2008 від 20.05.2008 року, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс». Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права кредитора за договором про відкриття кредитної лінії і № ML-702/927/2008 від 20.05.2008 року укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Аграрний комерційний банк». З відомостей, що містяться в автоматизованій системі виконавчих проваджень, на примусовому виконанні у приватного виконавця Кудряшова Д.В. перебувало виконавче провадження № 59562002 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Представник заявника ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, в заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Заінтересовані особи: ТОВ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА», ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причину неявки суд не повідомили.

Неявка учасників розгляду заяви, відповідно до вимог ч.3 ст.442 ЦПК України, не перешкоджає її розгляду.

Фіксування судового процесу відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 р. позовну заяву ТОВ «ОТП Факторинг України» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» 3% річних в розмірі 181 042 грн. 87 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 715 грн. 64 коп., в рівних частках по 1 357 грн. 82 коп. з кожного.

Постановою Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 3% річних та судового збору скасовано, у задоволенні позову в цій частині відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 травня 2019 року в оскаржуваній частині залишено без змін.

21.06.2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір 06/2024/2-ДФ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № ML-702/927/2008 від 20.05.2008 року, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права кредитора за договором про відкриття кредитної лінії і № ML-702/927/2008 від 20.05.2008 року укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Аграрний комерційний банк».

З відомостей, що містяться в автоматизованій системі виконавчих проваджень, на примусовому виконанні у приватного виконавця Кудряшова Д.В. перебувало та було завершено виконавче провадження № 59562002 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Внаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі №910/2954/17.

Виходячи зі змісту заявлених вимог ТОВ «Діджи Фінанс», суд приходить до висновку, що рішення Московського районного суду міста Харкова 16.05.2019 на даний час не виконано.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, вивченням матеріалів цивільної справи №643/2309/19, встановлено, що відповідно до відомостей з Автоматизованій системі виконавчих проваджень, на примусовому виконанні у приватного виконавця Кудряшова Д.В. перебувало виконавче провадження № 59562002 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Зазначене виконавче провадження завершено. Інших відомостей заявником суду не надано.

Суд наголошує, що саме на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у ч.5 ст.442 ЦПК України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частина четверта статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Зокрема, однією з підстав відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті є пропуск встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону про виконавче провадження). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Відтак Велика Палата ВС вирішила, що у випадку відсутності відкритого виконавчого провадження, та спливу строків на виконання рішення суду, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання немає і підстав для процесуального правонаступництва.

Окрім того, Велика Палата ВС дійшла висновку про необхідність відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 5 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, у тій частині, яка не відповідає висновкам цієї постанови ВП ВС.

Як зазначено у постанові ВП ВС від 08.02.2022 стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.1 ст.26 Закону №606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача у виконавчому провадження по справі № 643/2309/19 на виконання рішення від 16.05.2019 відносно боржника ОСОБА_1 не відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

З аналізу ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України, висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21 (провадження №14-36цс22), правової позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №2-127/11 (провадження №61-1648св17) слідує, що заміна сторони виконавчого провадження, в даному випадку заміна стягувача ТОВ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» на ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», можлива лише в існуючому виконавчому провадженні.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну стягувача у виконавчому листі по справі його правонаступником в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 55, 512, 514 ЦК України, ст. ст. 442, 258-260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», заінтересовані особи первісний стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Харченко А.М.