№ 138745470, 03.08.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/1109/26 Провадження № 3/401/299/26

03 серпня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Мельничик Ю.С., розглянувши в залі суду в м. Світловодську матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 (м.Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області (вул. В.Куцевича, буд.8, м. Світловодськ, Кіровоградська область, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу за ЄДРПОУ 40799184)

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.04.2026 року серії ЕПР 1№639115, 12 квітня 2026 року о 23:39:00 в м. Світловодськ по вул. Героїв України, буд.106, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав. Пояснив, що він не здійснював керування ніяким транспортним засобом. 12.04.2026 року приблизно о 23 годині, точного часу не памятає, він спільно з ОСОБА_2 на таксі приїхав за адресою: місто Світловодськ, вул. Героїв України, буд.106. Після чого відкрив свою машину щоб дістати з неї стіки для куріння. Діставши їх, він закрив автомобіль і збирався йти додому, але в цей час до нього під`їхали працівники поліції, які почали вимагати від нього документи. Він показав документи із Дія, але працівники поліції почали звинувачувати, що він вживав алкогольні напої і їхав за кермом. Потім він вирішив йти додому, а працівник поліції почав за ним йти і говорити, щоб він пройшов огляд на стан сп`яніння, на що він відповів, що вони його не зупиняли і не мають права цього робити. Після цього він пішов додому, а працівник поліції сказав, що складе якісь документи і направить їх по пошті. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить суд закрити провадження у справі відносно нього за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Філоненко О.В. просив провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, так як ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5. вказаних Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно положень ч.ч.1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до вимог ст. ст. 31, 40 Закону України "Про національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Поліцією в своїй діяльності застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно п. п. 4, 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року за № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який було оглянуто під час розгляду справи.

У судовому засіданні переглянуто вказаний відеозапис та встановлено, що фіксування складання адміністративного протоколу відбувалось на нагрудну бодікамеру поліцейського, крім того вказаний доказ зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. Проте, фіксування факту руху автомобіля Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_2 та перебування за кермом ОСОБА_1 на відео не зафіксовані, тобто відсутні. Відеозапис починається з того, що ОСОБА_1 перебуває біля свого автомобіля, який зачинений та у якого вимкнений двигун, а працівник поліції вимагає предявити йому посвідчення водія та пройти огляд на стан сп`яніння. В подальшому, предявивши посвідчення водія в додатку Дія, ОСОБА_1 йде додому, а працівник поліції слідує за ним у підїзд і пропонує пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 повідомляє що він не керував транспортним засобом і підстав для проведення огляду немає, на що працівник поліції повідомив що буде складений протокол та надісланий поштою. Відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються із наданими ОСОБА_1 поясненнями.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у провину відмова його як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан спяніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан спяніння в заклади охорони здоровя та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки спяніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд звертає увагу на те, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння.

Отже, за змістом закону, суб`єктом адміністративного правопорушення за дії, що поставлені у вину ОСОБА_1 , може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що працівниками поліції суду не надано будь-яких належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.04.2026 року серії ЕПР 1№639115, які б беззаперечно доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та факт відмови ОСОБА_1 як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння.

За відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, ОСОБА_1 у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП, не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, і як наслідок не може нести вказану відповідальність.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п.43 рішення від 14.02.2008р. у справі Кобець проти України (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі Авшар проти Туреччини (Avsar v. Turkey).

У зв`язку з цим, наявні у справі докази не можуть бути прийняті як доказ винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Як наслідок, на переконання суду, дані відображенні у протоколі про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.

При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У даному випадку, негативна відповідь на питання про винуватість ОСОБА_1 виходить не з позитивно встановленої невинності останнього, а з доказового аспекту презумпції невинності: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Суд не є стороною обвинувачення, а співробітники поліції не зібрали та не забезпечили надання до суду відповідних доказів винуватості особи.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього має бути закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі підлягає закриттю за обставин відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги встановлені під час розгляду обставини, керуючись у тому числі статтею 62 Конституції України, приходжу до переконання, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Закриваючи провадження по справі з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , суддя не стягує судовий збір з останнього, відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI.

На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 23,27,33-35, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом