Решение № 138744765, 29.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/4105/26

Провадження №2/751/2070/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретар судового засідання Островська А.С.,

учасники справи:

позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від

09 лютого 2021 року № 170931274 у розмірі 47 169 гривень 50 копійок, а також судового збору у розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 170931274 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового ідентифікатора MNV7ET64. Відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора www.moneyveo.ua, заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Відповідно до умов договору первісний кредитор належним чином виконав зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 6 000 гривень шляхом перерахування через банк-провайдер. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 13 500 гривень.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 та у подальшому ряд додаткових угод до нього.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 129 від 13 квітня

2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 170931274 перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Відповідно до реєстру боржників за Договором факторингу від

15 липня 2025 року № 15/07/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за Кредитним договорам.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Кредитним договором № 170931274 від 09 лютого 2021 року загальна сума заборгованості становить 47 169 гривень 50 копійок, яка складається з наступного: заборгованості по тілу кредиту - 13 500 гривень; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 33 669 гривень 50 копійок.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від

30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

19 червня 2026 року від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду від 30 квітня 2026 року надійшла запитувана інформація.

Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

09 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір № 170931274, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV7ET64 (а.с. 13-15).

Згідно з п. 1.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 6 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - Дисконтний період).

Відповідно до пп. 1.4.1 п. 1.4 Договору за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 302,95% річних, що становить 0,83% від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно з п. 1.4.2 Договору за умови продовження дисконтного періоду, на умовах п. 1.3 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного у

п. 1.2 Договору строку, нарахування процентів за користування здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 процентів річних, що становить 1,66% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Пунктом 1.4.3 Договору визначено, що у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку передбаченому п. 1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмір 620,50% річних, що становить 1,70% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору.

Пунктом 1.7.1 Договору визначено, що зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Згідно з п. 1.7.2 Договору з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 4.1 Договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується, неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua.

Пунктом 4.3 Договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п. 1.7.2 Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 1.8. Договору проценти в розмірі, визначеному п. 1.4 або 1.7.2 Договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником.

09 лютого 2021 року на сайті moneyveo.ua ОСОБА_1 заповнила заявку на отримання грошових коштів в кредит, яка містить докладну інформацію щодо особи позичальника, зокрема, фінансовий номер телефону, електронну адресу, дату народження, номер та дату видачі паспорта, індивідуальний податковий номер, адресу реєстрації та проживання, та номер карти (а.с. 16).

Згідно з довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором № 170931274 від 09 лютого 2021 року, сума кредиту складає

6 000 гривень, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 1,70% в день

(а.с. 33).

Відповідно до платіжних доручень від 09 лютого 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку отримувача ОСОБА_1. № 5375-41XX-XXXX-9305 здійснено переказ коштів згідно договору № 170931274 у сумі 6 000 гривень, 12 лютого 2021 року у сумі 5 000 гривень, та 17 лютого 2021 року у сумі 2 500 гривень (а.с. 36-37).

Зарахування коштів на карту № 5375-41XX-XXXX-9305, емітентом якої є АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», підтверджується довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 27 червня 2025 року (а.с. 19-20).

12 лютого 2021 року та 17 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Додаткові угоди до Договору № 170931274 від 09 лютого 2021 року, відповідно до яких сторони домовилися збільшити суму кредиту та викласти графік розрахунків в новій редакції, сторони погодили графік розрахунків термін платежу 11 березня 2021 року, загальна сума кредиту складає 13 500 гривень (а.с.17).

28 листопада 2018 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 38-41).

У подальшому додатковими угодами від 28 листопада 2019 року № 19, від 31 грудня 2020 року № 26, від 31 грудня 2021 року № 27, від 31 грудня 2022 № 31 року, від 31 грудня 2023 року № 32 вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, строк дії договору продовжувався при цьому умови договору залишилися без змін (а.с. 43 на звороті - 50).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 129 від 13 квітня

2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 170931274 від 09 лютого 2021 року на загальну суму заборгованості 29 871 гривня 50 копійок (а.с. 51-52).

05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року, за умовами договору до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с. 54-56).

Додатковими угодами № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року вносились зміни до договору факторингу № 05/0820-01 від

05 серпня 2020 року строк дії договору продовжувався при цьому умови договору залишилися без зміни (а.с. 58-59)

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року клієнт відступає фактору право вимоги до боржника

ОСОБА_1 за кредитним договором № 170931274 від 09 лютого

2021 року на загальну суму заборгованості 47 169 гривень 50 копійок (а.с. 60-61).

11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» («Фактор») та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» («Клієнт») укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 170931274 від 09 лютого 2021 року перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с. 63-66).

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 170931274 від

09 лютого 2021 року на загальну суму заборгованості 47 169 гривень 50 копійок (а.с. 69-70).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 170931274 на дату продажу 13 квітня 2021 року, всього до сплати нараховано заборгованості за тілом кредиту - 13 500 гривень та процентів - 16 281 гривня 50 копійок (а.с. 76).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс» загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором

№ 170931274 складає 47 169 гривень 50 копійок (а.с. 77).

Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором

№ 170931274 від 09 лютого 2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» складає 47 169 гривень 50 копійок, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 13 500 гривень; прострочена заборгованість за процентами - 33 669 гривень 50 копійок (а.с. 78).

Згідно з інформацією, наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на запит суду,

на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку

№ НОМЕР_1 , на яку було зарахування коштів 09 лютого 2021 року у сумі 6 000 гривень, 12 лютого 2021 року у сумі 5 000 гривень та 17 лютого 2021 року на суму 2 500 гривень, номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_1 (а.с. 125).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також у ст. 12 цього Закону, зазначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту ст. 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від

06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про факторинг» предметом договору факторингу є право грошової вимоги. Договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги. За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Право майбутньої грошової вимоги вважається переданим фактору з моменту виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією або іншими умовами, визначеними в договорі факторингу або в правочині про відступлення права грошової вимоги в межах рамкового договору факторингу, воно вважається переданим з моменту настання цієї події або виконання таких умов.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги (внесення змін до договору факторингу (до правочину про відступлення права грошової вимоги) або укладення додаткового договору факторингу (додаткового правочину про відступлення права грошової вимоги) не вимагається.

Із матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1).

Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов`язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює попередній (п. 2.2).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги (п. 4.1).

Відповідно до пункту 1.3 правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а саме п. 5.3.3, п. 1.6 передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Ейс», як новий кредитор, правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором

№ 170931274 від 09 лютого 2021 року.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України регламентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (терміни), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд вважає доведеною обставину отримання грошових коштів відповідачем. Доказів погашення кредитної заборгованості матеріали справи не містять, отже ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, за таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 33 669 гривень 50 копійок, суд зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Договором № 170931274 від

09 лютого 2021 року, в межах дії дисконтного періоду кредитодавцем нараховувались проценти за користування кредитними коштами за дисконтною процентною ставкою 0,83 відсотків протягом 30 днів, у подальшому відповідно до п. 1.7.2 Договору нараховані проценти за процентною ставкою 2,30 відсотків до 13 квітня 2021 року (дата відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за користування кредитними коштами у розмірі 13 500 гривень за Договором № 170931274 від 09 лютого 2021 року з відповідача підлягає стягненню заборгованість за нарахованими первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відсотками на дату відступлення права вимоги 13 квітня 2021 року у розмірі 16 281 гривня 50 копійок.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають частковому задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 9), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1 680 гривень 96 копійок (29781,5 х 2662,40/47169,5).

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

20 серпня 2025 року між Адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 та додаткова угода № 25770904472 до вказаного договору від 01 вересня 2025 року (а.с. 86-87, 88).

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня

2025 року вартість наданих правових послуг складає 7 000 гривень (а.с. 89).

Суд з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, часткового задоволення позовних вимог, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 500 гривень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 261, 509, 525, 526, 530, 533, 543, 549, 611, 625, 626, 627, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором від 09 лютого 2021 року № 170931274 у розмірі 29 871 гривня 50 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 1 680 гривень 96 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки,

буд. 6, каб. 13 ЄДРПОУ 42986956, Рахунок: НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ 21133352, МФО: 322001, ел. пошта: fincomace@gmail.com)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Р.М. Топіха