Решение № 138743909, 05.08.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/725/26 Пров. №2/478/507/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року с-ще Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження, в с-щі Казанка, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

У червні 2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», через свого представника Кудіну А.В., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме:

- за кредитним договором №100511835 від 23.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 21 871,14 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язання; 3 416,14 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 125,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту, 3 330,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9 000,00 грн заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

- за кредитним договором №52574033 від 23.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 21 920,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн -заборгованість за основним зобов`язання; 1 350,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту, 6 570,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9 000,00 грн заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

- за кредитним договором №2049494 від 29.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 16 120,90 грн, яка складається з: 3 700 грн -заборгованість за основним зобов`язанням; 699,30 грн заборгованість по комісії за надання кредиту, 4 321,60 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 7 400,00 - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Також позивач просить стягнути понесені судові витрати, які складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн, а також орієнтовних витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме: витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцем знаходження, забезпеченням доказів в розмірі 1664,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані укладенням та в подальшому неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за кредитними договорамив, в результаті чого виникла заборгованість.

Так, позивач вказує, що 23.09.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено електронну форму кредитного договору № 100511835, який відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором та за умовами якого отримала кредит, який не повернула Товариству в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 21 871,14 грн.

24 лютого 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено договір факторингу № 24022026 на підставі якого, позивач отримав право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 100511835 від 23.09.2025 року в розмірі 21 871,14 грн, яка складається з: 5 000 грн - заборгованості за основним зобов`язанням; 3 416,14 грн заборгованості по процентам за користування кредитом; 1 125,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту, 3 330,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9 000,00 - заборгованості за неустойкою.

23 вересня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено електронну форму кредитного договору № 5257033, який відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором та за умовами якого отримала кредит, який не повернула Товариству в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 21 920,00 грн.

24 лютого 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено договір факторингу № 24022026 на підставі якого, позивач отримав право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5257033 від 23.09.2025 року в розмірі 21 920,00 грн, яка складається з: 5 000 грн - заборгованості за основним зобов`язанням; 1350,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту, 6 570,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9 000,00 - заборгованості за неустойкою.

Крім цього, 29 вересня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника було укладено кредитний договір №2049494. Кредитний договір створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Відповідно до п. 6 Кредитного договору, порядок (техонологія) укладання договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. На умовах договору товариство надало позичальнику грошові кошти у розмірі 3 700 грн, однак позичальник своїх обов`язків перед Товариством не виконала у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 16 120,90 грн.

26 лютого 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено договір факторингу № 26022026 у відповідності до умов якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому право вимоги, тому позивач отримав право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 2049494 від 29.09.2025 року в розмірі 16 120,90 грн, яка складається з: 3 700 грн - заборгованості за основним зобов`язанням; 699,30 грн заборгованості по комісії за надання кредиту, 4 321,60 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 7 400,00 - заборгованості за неустойкою.

Виходячи з наведеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачки за кредитними договорами у загальному розмірі 59 912,04 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 12.06.2026 року провадження у справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, натомість в прохальній частині позовної заяви просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судової повістки з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за її місцем реєстрації.

Причини неявки до суду відповідачка не повідомила, відзиву, заяв, заперечень щодо розгляду справи до суду не надала, у зв`язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Щодо кредитного договору від 23.09.2025 року № 100511835.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 вересня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит № 100511835.

За умовами п. 1.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

За умовами п.п. 1.2-1.5 Договору сума кредиту становить 5 000,00 грн, строком на 360 днів. Дата остаточного погашення заборгованості 18.09.2026 року. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 17 686,30 грн. Денна процентна ставка складає: (17686,30 грн/5000,00 грн)/360 днів*100% = 0,98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2662,92% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 22 686,30 грн.

Комісія за надання кредиту складає 1125,00 грн, яка нараховується за ставкою 22,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту складає за весь строк кредитування 8140,00 грн, що нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлений у Графіку платежів.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 90,00% річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 8421,30 грн.

Пункт 2 вказаного Договору містить умови виконання, зокрема, з огляду на п. 2.1 визначено, що кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .

За умовами п. 4.1 Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами договору та графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

Згідно з п. 6.1 Договору визначено порядок його укладання в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в ІКС Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства. Розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект кредитного договору або посилання на нього є пропозицією Товариства про укладення договору (офертою). Прийняття пропозиції про укладення договору надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням на мобільний номер позичальника (СМС) або у месенджери, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор для підписання цього кредитного договору (п. 6.2 Договору).

Згідно з графіком платежу, який є додатком № 1 до Договору розмір платежу за кредитом складає 22 686,30 грн, який підлягає сплаті протягом 23 платежів до 18.09.2026 року включно. В тому числі: 5 000,00 грн розмір кредиту; 8 421,30 грн проценти за користування кредитом; 8 140,00 грн - комісія за обслуговування кредиту; 1 125,00 грн комісія за видачу кредиту.

Аналогічні умови кредитування вбачаються з Паспорту споживчого кредиту.

Як вбачається з копії платіжного доручення № 109678028 від 23.09.2025 року ТОВ «МІЛОАН» було здійснено платіж на суму 5 000,00 грн на рахунок НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_1 .

З огляду на надану відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100511835, сформовану ТОВ «МІЛОАН», вбачається надання кредиту відповідачці 24.02.2026 року та нарахування їй комісії та штрафу.

Як також вбачається з матеріалів справи, 24.02.2026 року між позивачем та ТОВ «МІЛОАН» було укладено договір факторингу № 24022026, згідно умов якого позивач отримав право грошової вимоги до третіх осіб боржників згідно реєстру боржників, що є додатком до такого договору.

З копії Витягу з реєстру боржників № 2 за договором факторингу № 24022026 від 24.02.2026 року вбачається передання позивачу право вимоги, зокрема до відповідачки за кредитним договором № 100511835 на суму заборгованості в розмірі 21 871,14 грн, яка складається з: 5 000 грн - заборгованості за основним зобов`язанням; 3 416,14 грн- заборгованості за процентами за користування кредитом; 1125,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту; 3330,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9 000,00 - заборгованості за неустойкою.

Щодо кредитного договору від 23.09.2025 року № 5257033.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 вересня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит № 5257033.

За умовами п. 1.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

За умовами п.п. 1.2-1.5 Договору сума кредиту становить 5 000,00 грн, строком на 360 днів. Дата остаточного погашення заборгованості 18.09.2026 року. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 17 410,00 грн. Денна процентна ставка складає: (17410,00 грн/5000,00 грн)/360 днів*100% = 0,97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2418,52% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 22 410,00 грн.

Комісія за надання кредиту складає 1350,00 грн, яка нараховується за ставкою 27,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту складає за весь строк кредитування 16060,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлений у Графіку платежів.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010% річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 0,00 грн.

Пункт 2 вказаного Договору містить умови виконання, зокрема, з огляду на п. 2.1 визначено, що кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .

За умовами п. 4.1 Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами договору та графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

Згідно з п. 6.1 Договору визначено порядок його укладання в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в ІКС Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства. Розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект кредитного договору або посилання на нього є пропозицією Товариства про укладення договору (офертою). Прийняття пропозиції про укладення договору надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням на мобільний номер позичальника (СМС) або у месенджери, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор для підписання цього кредитного договору (п. 6.2 Договору).

Згідно з графіком платежу, який є додатком № 1 до Договору розмір платежу за кредитом складає 22 410,00 грн, який підлягає сплаті протягом 23 платежів до 18.09.2026 року включно. В тому числі: 5 000,00 грн розмір кредиту; 16 060,00 грн - комісія за обслуговування кредиту; 1 350,00 грн комісія за видачу кредиту.

Аналогічні умови кредитування вбачаються з Паспорту споживчого кредиту.

Як вбачається з копії платіжного доручення № 162693233 від 23.09.2025 року ТОВ «МІЛОАН» було здійснено платіж на суму 5 000,00 грн на рахунок НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_1 .

З огляду на надану відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 5257033, сформовану ТОВ «МІЛОАН», вбачається надання кредиту відповідачці 24.02.2026 року та нарахування їй комісії та штрафу.

Як також вбачається з матеріалів справи, 24.02.2026 року між позивачем та ТОВ «МІЛОАН» було укладено договір факторингу № 24022026, згідно умов якого позивач отримав право грошової вимоги до третіх осіб боржників згідно реєстру боржників, що є додатком до такого договору.

З копії Витягу з реєстру боржників № 1 за договором факторингу № 24022026 від 24.02.2026 року вбачається передання позивачу право вимоги, зокрема до відповідачки за кредитним договором № 5257033 на суму заборгованості в розмірі 21 920,00 грн, яка складається з: 5 000 грн - заборгованості за основним зобов`язанням; 1 350,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту; 6 570,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9 000,00 - заборгованості за неустойкою.

Щодо кредитного договору від 29.09.2025 року № 2049494.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір № 2049494.

У відповідності до п.п 1.1 п. 1 Договору, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 Договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі, на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Зі змісту п.п. 1.2 та 1.3 п. 1 Договору вбачається, що розмір кредиту становить 3 700,00 грн, а кредит надається загальним строком на 360 днів, за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 29.09.2025 року (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

У п.п. 1.4 п. 1 Договору сторони визначили, що повернення кредиту, сплата комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до Договору. Остаточна дата повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом: 24.09.2026 року.

Згідно з п.п. 1.5 п. 1 Договору сторонами узгоджено, що загальні витрати позичальника за кредитом складають 12 583,70 грн. Денна процентна ставка складає: 0,94%. Орієнтована реальна річна процентна ставка дорівнює 1998,34 відсотків річних. Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника складає 16 283,70 грн.

Комісія за надання кредиту: 699,30 грн, яка нараховується за ставкою 18,90 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк користування кредитом: 11 884,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору.

За умовами п.п. 2.1 п. 2 Договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

За змістом п.п. 4.1 п. 4 Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф, у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені у Графіку платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

З додатку № 1 до Договору, а саме, з Графіку платежів вбачається, що сторони узгодили 23 платежі, які відповідач повинен був здійснювати протягом періоду з 29.10.2025 року по 24.09.2026 року включно, які включали у себе: сплату суми кредит в загальному розмірі 3 700,00 грн; сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості в загальному розмірі 11 884,00 грн; сплату комісії за надання кредиту в загальному розмірі 699,30 грн.

Додатком № 2 до Договору є заявка на отримання кредиту подана ОСОБА_1 від 29.09.2025 року, згідно якої останній просить надати кредит в розмірі 3700,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою комісії на платіжну картку № НОМЕР_1 .

З Паспорту споживчого кредиту № 2049494 вбачається інформація, яку було надано відповідачу до укладення договору про споживчий кредит, яка містить аналогічні Договору умови кредитування, включаючи Графік платежів.

Також судом встановлено процес оформлення та розгляду заяви на видачу кредиту, що вбачається з Анкети заяви на кредит № 2049494 від 29.09.2025 року, а саме: відповідачем було вчинено дії із заповнення та подання заяви на видачу кредиту; подану заяву було перевірено кредитором; підтверджено зміну умов кредитування; відповідачем підписано паспорт кредиту; відповідачем підписано договір. Вбачається також проведення верифікаційних дзвінків.

Відповідно до дослідженої судом копії платіжного доручення від 29.09.2025 року № 46573442 встановлено, що грошові кошти в розмірі 3700,00 грн було перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 .

З дослідженої судом картки обліку кредитного договору № 2049494 судом встановлено, що відповідачу було одноразово нараховано кредитором комісію за надання кредиту; нараховано комісію за обслуговування кредиту; нараховано штрафні санкції; нараховано суму кредиту.

26 лютого 2026 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та позивачем було укладено договір факторингу № 26022026.

З умовами вказаного Договору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передав (відступив) позивачу за плату, належні йому права вимоги, а позивач прийняв належні Первинному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, зокрема право вимоги до відповідача за кредитним договором від 29.09.2025 року № 2049494 в розмірі 16 120,90 грн, з яких: 3 700,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 699,30 грн сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 4 321,60 сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7 400,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Факт передачі права вимоги до відповідача підтверджується Витягом з Реєстру боржників від 26.02.2026 року.

Встановивши наведені вище обставини, суд керується наступним.

Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З огляду на статтю 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з яким договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчених.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Проаналізовані судом докази дають підстави для висновку, що між первинними кредиторами та ОСОБА_2 були укладені електронні договори, де сторони узгодили розмір кредиту, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення таких договорів. Як зі змісту самих договорів так і зі змісту наведених вище правових норм, убачається дотримання сторонами договорів кредиту певного алгоритму дій, супутніх підписанню договорів (документів) в електронному виді, що мало б відбутись лише за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідачкою.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини першої статті 1049 та статті 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В ході розгляду справи встановлено, що первинні кредитори виконали свої зобов`язання за договорами, надавши відповідачці кредитні кошти. Однак, в порушення умов кредитних договорів, відповідачка свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитними договорами.

Також, згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України;) (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.

Позивач належним чином обґрунтував право вимоги до відповідачки, що підтверджується наданими договорами факторингу, актами приймання передачі Реєстру боржників та Витягами з реєстру боржників в частині переданої позивачу заборгованості відповідачки за кредитними договорами.

Таким чином, за результатами встановлених судом обставин, суд вважає доведеним виникнення між сторонами договірних відносин в сфері кредитування, які не були належним чином виконані відповідачкою, у зв`язку із чим остання має заборгованість перед позивачем, який належним чином отримав право вимоги до неї.

Між тим, суд не може повною мірою погодитися із наведеним позивачем розрахунком заборгованості відповідачки за кредитними договорами.

Так, за пред`явленим позовом, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість, а саме:

- за кредитним договором №100511835 від 23.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 21 871,14 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язання; 3 416,14 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 125,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту, 3 330,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9 000,00 грн заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

- за кредитним договором №52574033 від 23.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 21 920,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн -заборгованість за основним зобов`язання; 1 350,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту, 6 570,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9 000,00 грн заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

- за кредитним договором №2049494 від 29.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 16 120,90 грн, яка складається з: 3 700 грн -заборгованість за основним зобов`язанням; 699,30 грн заборгованість по комісії за надання кредиту, 4 321,60 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 7 400,00 - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до наданих розрахунків заборгованості до загального розміру заборгованості позивачем включено неустойку (штрафи) та комісію за обслуговування кредиту.

Що стосується нарахованих штрафів, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитні договори було укладено у 2025 році, а неустойка (штраф) сплата якої передбачена такими договорами, нараховані Первинними кредиторами під час дії в Україні воєнного стану.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки суми заборгованості по неустойці (штрафам) суперечать вимогам закону та задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У Постанові ОП КЦС ВС від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21 (провадження № 61-17842св21), в якій суд за аналогічних обставин дійшов протилежного висновку про те, що за відсутності рішення суду про визнання правочину чи його окремих частин недійсними діє презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), тобто всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені зобов`язання, в тому числі і обов`язок позичальника сплачувати комісію - підлягали виконанню.

У разі, якщо договір та додаткові угоди до нього не містять переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредитних коштів, вимога про стягнення комісії є безпідставною та порушує ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначені висновки також наведені у постанові КЦС ВС від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Споживачу, як правило, об`єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму. Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть внаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визнання особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №15-рп/2011).

Споживач може і не знати, що при оформленні кредитного договору він оформив з банком непотрібну йому послугу. Тому держава повинна забезпечувати захист громадян, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах.

Враховуючи те, що умови кредитного договору №8256293 від 06.03.2025 року не містять переліку основних, додаткових та супутніх послуг, пов`язаних із видачою кредиту, які також не зазначені у позові, а позивачем не надано доказів на підтвердження надання будь-яких послуг, пов`язаних із наданням кредиту та його обслуговуванням, суд вважає, що нарахування комісії є безпідставною та порушує ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому, зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині, а саме, за пред`явленим позовом із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 20 290,44 грн, а саме:

- за кредитним договором №100511835 від 23.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 9 541,14 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язання; 3 416,14 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 125,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту;

- за кредитним договором №52574033 від 23.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 6 350,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн -заборгованість за основним зобов`язання; 1 350,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту;

- за кредитним договором №2049494 від 29.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 4 399,30 грн, яка складається з: 3 700 грн -заборгованість за основним зобов`язанням; 699,30 грн заборгованість по комісії за надання кредиту.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підтверджені витрати сторін у даній справі складаються зі: суми судового збору сплаченого позивачем за звернення до суду в розмірі 2662,40 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме, у розмірі 901,75 грн.

Витрати у розмірі 1664,00 грн відшкодуванню не підлягають оскільки перед судом не доведено витрат пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцем знаходження. Забезпечення доказів тощо.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 137, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість на загальну суму 20 290,44 грн, а саме:

- за кредитним договором №100511835 від 23.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 9 541,14 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язання; 3 416,14 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 125,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту;

- за кредитним договором №52574033 від 23.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 6 350,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн -заборгованість за основним зобов`язання; 1 350,00 грн заборгованості по комісії за надання кредиту;

- за кредитним договором №2049494 від 29.09.2025 року, де просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 4 399,30 грн, яка складається з: 3 700 грн -заборгованість за основним зобов`язанням; 699,30 грн заборгованість по комісії за надання кредиту. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014) судовий збір в розмірі 901,75 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.08.2026 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський