Постановление суда № 138741213, 29.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36880/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна

В С Т А Н О В И В :

06.07.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023200000000194 від 05.10.2023.

Крім того, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт зазначеного майна, прокурор вказав про існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 172 КПК України.

Зокрема, обставинами, передбаченими ч. 2 ст. 172 КПК України, прокурор визначив необхідність розгляду ініційованого ним клопотання без повідомлення власників майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, тобто запобігання спроби його відчуження.

До початку розгляду слідчий подала заяву, у якій просила здійснювати розгляд за її відсутності, клопотання підтримала, просила задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя з метою запобігання спробі відчуження вказаного у клопотанні майна, зважаючи на доводи прокурора, а також враховуючи те, що це майно не було тимчасово вилученим, визнав доцільним здійснювати його розгляд без виклику власників майна.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, дійшов наступного висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 05.10.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023200000000194 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.

Прокурор вказує, що під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до акту Державної аудиторської служби України від 29.06.2023 № 05-21/2 планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ «Укрнафта» за період з 01.01.2017 по 31.12.2022, встановлено факти неправомірних дій службових осіб компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (Кіпр), в особі "Представництва "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 26626659) та АТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00152307), що спричинило збитки державному підприємству «Укрнафта».

Так, у спільній власності вищевказаних суб`єктів за договором №999/97 перебувало 48 свердловин і 1 шлейф, згідно з яким активи розподілялись наступним чином: «Укрнафта» - 49,9%, «Моментум» - 50,1%, а дивіденди від спільної діяльності: «Укрнафта» - 55%; «Моментум» - 45% відповідно.

У 2016 році за безпосередньої участі Голови Правління «Укрнафта» ОСОБА_4 та виконавчого директора спільної діяльності ОСОБА_5 , шляхом підписання договору без погодження загальних зборів акціонерів та створення ліквідаційної комісії, свердловини були виключені зі спільної діяльності за договором №999/97 та безпідставно передані на баланс спільної діяльності по окремому договору №12.2/123-ін. «Про порядок володіння та користування спільним майном», що спричинило зміну часток розподілу вуглеводнів та отримання дивідендів: «Укрнафта» - 49,9%, «Моментум» - 50,1%.

У подальшому і по даний час «Укрнафта» продовжує видобуток вуглеводнів фактично без зміни технологічного процесу, а «Моментум», не маючи жодного відношення до видобутку вуглеводнів, прав власності на них а також необхідних ліцензій, продовжує незаконно отримувати прибуток із часткою 50,1%.

В наслідок неправомірних дій службових осіб «Укрнафта» та «Моментум» за період 2016 року по даний час «Моментум» безпідставно отримало вуглеводнів:

? за оцінками вітчизняних спеціалістів на загальну суму понад 950 млн. доларів США;

? за оцінками спеціалістів США на загальну суму понад 1,5 млрд доларів США, чим спричинено збитки «Укрнафта» на вказану суму.

Вказані обставини окрім іншого є предметом судового спору між «Укрнафтою» та «Моментумом». На даний час в міжнародному арбітражному суді м. Лондон, Велика Британія, здійснюється розгляд законності укладання договорів №999/97 (1997-2016) та №12.2/123-ін. (2016-2025) за позовом «Укрнафта» і визнання їх нікчемними та стягнення незаконно отриманого прибутку від спільної діяльності із «Моментум».

Відповідно до листа АТ «Укрнафта» від 17.06.2026 № 01/01/07/09-02/01/12901 у Кіпрській філії ПАТ КБ «ПриватБанк» 12.06.1997 створена та зареєстрована справа юридичного оформлення MOMENTUM ENTERPRISES (ESTERN EUROPE) LIMITED № 86737, щодо відкриття балансових рахунків № НОМЕР_2 (долари США), № НОМЕР_3 (євро), № НОМЕР_1 (російський рубль), які використовуються у протиправній діяльності підприємства.

Прокурор вважає, що існують підстави вважати, що грошові кошти, які знаходься на розрахунковому рахунку вказаного підприємства, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та можуть використовуватись для вчинення інших кримінальних правопорушень (легалізації (відмивання) та приховування майна, отриманого злочинним шляхом).

Постановою слідчого визнано речовим доказом грошові кошти, які знаходяться на вищевказаних банківських рахунках.

Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Підставами для накладення арешту, відповідно до вимог КПК, слідчий суддя вважає: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Окрім цього, суд накладає арешт на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, слідчий суддя на підставі наданих доказів вважає, що перелічене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема, що у даному випадку майно, визнане речовими доказами, є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій,

Таким чином, за встановлених обставин арешт зазначеного майна відповідатиме меті кримінального провадження та виконуватиме завдання такого заходу забезпечення, як арешт майна, що, зокрема, полягає у збереженні речових доказів та відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов.

У цьому випадку, застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, відчужувати, користуватись та видозмінювати зазначене майно.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у вказаному конкретному випадку є законним і обґрунтованим та виправданим, так як воно здійснено відповідно до вимог КПК України та з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таким чином, судом встановлені підстави для накладення арешту на майно, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даній стадії кримінального провадження для встановлення всіх обставин у справі виправдано втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене, у зв`язку з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження та сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

Слідчий суддя у даній ухвалі повністю не наводить зміст документів доданих до клопотання (доказів), оскільки він обмежений таємницею досудового розслідування згоду на розкриття якої слідчим, прокурором йому не надано.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти на грошові кошти, які знаходяться на балансових рахунках MOMENTUM ENTERPRISES (ESTERN EUROPE) LIMITED № НОМЕР_2 (долари США), № НОМЕР_3 (євро), № НОМЕР_1 (російський рубль), відкритих у Кіпрській філії ПАТ КБ «ПриватБанк».

Накласти арешт на видаткові операції по рахунку за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати працівникам.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1