Решение № 138740570, 14.07.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/12475/25

Провадження №2/523/2202/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26109,96 грн., судові витрати у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 6000,00 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 10.04.2024 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7775928 про надання споживчого кредиту за власного волевиявлення Відповідача, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.

Згідно умов Кредитного договору, Кошти кредиту надавалися Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок ОСОБА_1 , включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі 8000 грн.

Згідно умов Договору, нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/ факт». Розмір процентної ставки, встановлений в Кредитному договорі, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного умовами Кредитного договору. Сторони несуть відповідальність за порушення умов Кредитного договору, згідно чинного законодавства України та умов самого Кредитного договору. Порушенням умов Кредитного договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Проте, Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

27.11.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) (далі - «Новий кредитор») та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Creditplus™) (ЄДРПОУ: 41078230), укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф, а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 26109,96 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 7369,6грн.; - заборгованість за відсотками становить 17680,36грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; - заборгованість за пенею становить 1060грн.

У зв`язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору № 7775928 від 10.04.2024р., Позивачем на останню відому адресу реєстрації Відповідача, зазначену ним в Кредитному договорі, направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору.

Проте, відповідача не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 01 липня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачка в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до її електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

05.11.2026 року на адресу суду через підсистему « Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тодорової О.М. надійшли до суду додаткові письмові пояснення в яких представник зазначив, що позовні вимоги відповідач не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачем не надано виписки з карткового рахунку відповідача, а також розрахунку заборгованості. Стороні відповідача не зрозуміло, яке відношення ТОВ «ПЕЙТЕК» має до даного кредитного договору між відповідачкою та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», яке відповідно до договору №27.11/24-Ф про відступлення прав вимоги від 27.11.2024 р., передало права вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Більш того, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не міститься. Зокрема, щодо додаткової угоди № 7775928 від 10.04.2024 р. (19:43:54), за умовами якої відповідачка начебто отримала кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн, слід зазначити, що Позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував фактичний переказ грошових коштів за цією угодою. Відтак, вимоги Позивача в цій частині є безпідставними, оскільки відсутні документальні підтвердження виконання ним своїх зобов`язань щодо видачі кредиту.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 10 квітня 2024 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали у електронному вигляді через мобільний додаток CreditPlus договір про надання споживчого кредиту № 7775928, відповідно до яких Товариство надало відповідачці кредит у розмірі 1000,00 грн на власні потреби у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку НОМЕР_1 строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 2,20 % та зниженою процентною ставкою 1,54 % (за умови дотримання вимог п. 1.5.2 договору) у строки і розмірі, визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки (додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. 1.5.3. Договору - Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

1.7. Денна процентна ставка на дату укладання Договору складає:

1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (7920,00 грн. /1000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 2,20% в день.

1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,15% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (7722,00 грн. /1000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 2,15% в день.

1.8. Загальні витрати на дату укладення Договору складають:

1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 7920,00 грн.

1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 7722,00 грн.

1.9.Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:

1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних.

1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 27361,92% річних.

1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:

1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 8920,00 грн.

1.10.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8722,00 грн.

Кредитний договір укладався за допомогою ІТС Товариства, електронна ідентифікація відповідача здійснювалася при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону відповідача, вказаний при вході. Текст договору, підписаний Товариством аналогом власноручного підпису уповноваженої особи та відтиску печатки Товариства, направлявся в особистий кабінет відповідачки для ознайомлення та підписання.

Відповідачка ОСОБА_1 підписала договір одноразовим ідентифікатором C9937, 10.04.2024 15:53:32, доказів у спростування наведеної обставини відповідачка суду не надала.

Також 10.04.2024р. між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору № 7775928 про надання споживчого кредиту від 10.04.2024 р., за умовами якого сторони домовились збільшити суму кредиту на 7000,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести зміни до Договору, а саме до п.1.3 Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8000,00 гривень. Тип кредиту кредит.»

Відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди - Виклали Додаток №1 до Договору в новій редакції, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.3. Додаткової угоди, враховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони також визначили, що на момент укладення цієї Додаткової угоди: Денна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20% в день. (Розрахунок: (63 360,00 грн. / 8000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 2,20% в день) за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,15% в день. (Розрахунок: (61 776,00 грн. / 8000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 2,15% в день) Загальні витрати зазначені в Договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 63 360,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 61 776,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47 541,10% річних. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 27 361,92% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 71 360,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 69 776,00 грн.

Вказану Додаткову угоду Відповідачка ОСОБА_1 підписала одноразовим ідентифікатором C4169, 10.04.2024 19:43:54.

Зазначені умови узгоджуються з положеннями Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого електронний договір може укладатися шляхом обміну електронними повідомленнями, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним способом підтвердження волевиявлення особи на укладення електронного правочину.

Так, у постанові Верховного Суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 року зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі, а електронний договір, підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Крім того, у постанові Верховного Суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року, на яку посилається позивач, зазначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, які додаються до інших електронних даних особою, що прийняла пропозицію укласти електронний договір, а укладення договору за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора підтверджує вчинення правочину в електронній формі.

Важливим є висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права й обов`язки, що виникли з нього, підлягають виконанню.

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250519-546 від 19.05.2025 адресованого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомлено, що ТОВ «ПЕЙТЕК» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг, Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між Товариством та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 2022-01- 19.

Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»: 10.04.2024 15:54:08 на суму 1000,00 грн.: Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - bc6f4ce0-bb83-4fe8-ae46-e59961870d66 Номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 44835973 Session ID - 023996430193 Сайт торгівця - https://creditplus.ua Код авторизації - 699185 Банкеквайр - АТ «ПУМБ» Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Доказів про перерахунок коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»: у розмірі 7000,00 грн за Додатковою угодою позивачем суду не надано.

27 листопада 2024 року ТОВ «Авентус Україна» та позивач уклали договір факторингу №27.11/24-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передає, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає право вимоги, у тому числі і до відповідачки за договором про надання споживчого кредиту № 7775928 від 10 квітня 2024 року за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу № 27.11/24 Ф від 27.11.2024 року, залишок боргу на момент відступлення прав вимог складає 26109,96 грн.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом статей 525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно п. 1) ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, основними засадами (принципами) судочинства, визначеними ч.3 ст.2 ЦПК України є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи з принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.1, 2 ст.13 ЦПК України).

З аналізу наданих позивачем доказів випливає, що між відповідачем та первісним кредитором був укладений кредитний договір та додаткова угода до кредитного договору. У подальшому, на підставі договору факторингу, право вимоги за цим кредитним договором та додаткової угоди до кредитного договору передано позивачу.

З цього приводу суд зазначає, що факт надання/отримання кредиту, оплати за кредитом, період нарахування та сплати процентів, неустойки, комісій тощо є предметом доказування у справах цієї категорії. У разі передачі права вимоги від клієнта до фактора, окрім означеного, підлягають доказуванню обставини фактичної передачі права вимоги позивачу відносно відповідача, та підтвердження цього факту належними доказами, зокрема договором факторингу, актом приймання-передачі до нього прав вимоги, реєстру боржників та здійснення оплати фактором клієнту за цим договором.

Крім того, як роз`яснив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 «… з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту».

Тобто, в правовому полі споживач за кредитним договором є більш слабшою стороною в порівнянні з кредитором, та відповідно потребує встановлених законом гарантій захисту її прав. Натомість, кредитор повинен дотримуватися встановлених законодавством положень та добросовісно користуватися своїми правами.

Як роз`яснив КЦС ВС в постанові від 08.02.2018 в справі № 552/2819/16: «За відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

Як роз`яснив Верховний Суд в своїй постанові від 13.05.2020 у справі №219/1704/17 суд при оцінці поведінки та способу ведення справ позивачем має враховувати, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищим, ніж до споживача фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. Тому, всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Крім того, тягар доказування обґрунтованості вимог пред`явленого позову, за загальним правилом, покладається на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд констатує, що матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 1000 грн. Це підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250519-546 від 19.05.2025, згідно якого перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»: 10.04.2024 15:54:08 на суму 1000,00 грн.: Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - bc6f4ce0-bb83-4fe8-ae46-e59961870d66 Номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 44835973 Session ID - 023996430193 Сайт торгівця - https://creditplus.ua Код авторизації - 699185 Банкеквайр - АТ «ПУМБ» Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

При цьому, суд критично ставиться до доводів сторони відповідача про не надання позивачем доказів перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 1000 гривень, оскільки стороною відповідача доказів на підтвердження того, що вказана картка не належить відповідачці або, що на таку не було зараховано грошові кошти на виконання договору про відкриття кредитної лінії, матеріали справи не містять.

Наведені вище обставини відповідачем, всупереч ст. 12,81 ЦПК України не спростовані, що є її процесуальним обов`язком, у той час як докази, надані позивачем, слугують підтвердженням існування між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 кредитних правовідносин.

Також суд не приймає доводи сторони відповідача про те, що не повне зазначення стороною позивача номера рахунку кредитної картки, унеможливлює проведення перевірки її належності відповідачці, оскільки у такому випадку відповідачка не була позбавлена права подати до суду клопотання про витребування доказів, в порядку ч.1 ст. 84 ЦПК України.

Одночасно, суд враховує, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №7775928 від 10.04.2024 року, у розмірі 1000 грн. 12.04.2024 року, з яких 630,40 грн. були направлені в рахунок оплати основного боргу, а 369,60 грн. були направлені в рахунок оплати відсотків, що підтверджує усвідомлення виникнення фінансових зобов`язань перед Позивачем. Додатково, відповідач 25.04.2024 року на погашення заборгованості сплатила 300 грн., які були направлені в рахунок погашення відсотків.

Сплачуючи кредит, Відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Разом із тим, суд констатує, що в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження тому, що відповідач взяла додатково в кредит грошові кошти в сумі 7000 грн. В свою чергу, відповідач обставини отримання кредитних коштів заперечує.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

У той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 р. № 6-16цс15.

З огляду на викладене, враховуючи погашення відповідачкою 12.04.2024 року тіла кредиту в сумі 630,40 грн., суд вважає що з відповідачки підлягає стягненню 369,60 грн. заборгованості за тілом кредиту.

При вирішенні позовної вимоги про стягнення з відповідачки відсотків, внаслідок невиконання умов кредитного договору, суд зазначає, що враховуючи доведення матеріалами справи отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 1000 грн., часткової оплати заборгованості, наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає матеріалам справи, та дійсним правовідносинам, які склалися між сторонами.

При визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду

Таке правозастосування узгоджується із правовими висновками Верховного Суду наведеними у постанові КЦС від 09.08.2023 у справі № 201/6750/16.

За розрахунком суду, виходячи із суми заборгованості 1000 грн., сума заборгованості відповідача за відсотками складає:

- за період з 10.04.2024 по 12.04.2024 = 369,60 грн. x 1,54% x 3 дні = 46,20 грн.

- за період з 13.04.2024 по 22.04.2024 = 369,60 грн. x 1,54% x 10 днів = 56,92 грн.

Застосовуючи відсоткову ставку 1,54 %, суд виходив із умов кредитного договору та тієї відсоткової ставки, яку застосував позивач, при здійсненні розрахунку заборгованості.

- за період з 23.04.2024 по 10.08.2024 = 369,60 грн. x 1,5% x 110 днів = 609,84 грн.

При цьому, при проведенні розрахунку відсотків за період з 23.04.2024 по 10.08.2024, суд застосував процентну ставку 1,5 % приймаючи до уваги ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, яким доповнено ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 року денна процентна ставка за кредитним договором має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 року не більше 1,5%, а з 21.08.2024 року не більше 1%.

Таким чином, заборгованість відповідача за відсотками, за розрахунком суду, складає 712,96 грн.

У той же час, розрахунком заборгованості наданим позивачем підтверджується, що відповідач сплатила 12.04.2024 369, 60 грн. відсотків, 25.04.2024 300 грн. відсотків, а тому заборгованість відповідача за відсотками складає 43,36 грн.

Також, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1060 грн., нарахованої на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Нарахування пені за кредитним договорам здійснено після 24.02.2022, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 1060 грн., задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі до суду позову сплачено судовий збір у розмірі 2442,40 грн., а тому пропорційно розміру задоволених позовних вимог 1,58%, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 38,59 грн.

За нормами ст.137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат правничої допомоги на суму 6000 грн., позивачем надано договір надання правничої допомоги № 42649746 від 01.01.2025 року, укладений між позивачем та адвокатом Білецьким Б.М., акт наданих послуг № 7775928 від 31.03.2025 року, в якому зафіксовано вартість наданих послуг стосовно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 42649746, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог 1,58%, з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 94,8 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) заборгованість за Договором № 7775928 про надання споживчого кредиту від 10.04.2024 р. у розмірі 412,96 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 369,60 грн., та заборгованість за відсотками у розмірі 43,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) судовий збір у розмірі 38,59 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 94,8 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 03.08.2026р., у зв`язку із роботою суду в обмеженому режимі, у зв`язку із пошкодженням приміщення суду у результаті ракетної атаки по м. Одеса, та постійними ракетними атаками в районі розташування приміщення суду.

Суддя: К.О. Далеко