№ 138739475, 31.07.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1890/26

Провадження № 3/148/583/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,,

за ст. 184 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ухилилася від передбачених законодавством обов`язків по вихованню свого сина ОСОБА_2 , 2015 року народження, який 06.06.2026 близько 17:30 год. в с. Білоусівка по вул. Центральній, 75, кидав камінням у ОСОБА_3 , 2013 року народження, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.184 ч. 1 КУпАП.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

У судове засідання особа, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення не прибула, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином (а.с.9-11). Клопотань або заяв про відкладення слухання справи до суду не надала, захисника/представника не направила.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються протягом 15 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Із поштового повідомлення (а.с.11) вбачається, що ОСОБА_1 було особисто 17.17.2026 отримано судову повістку на призначене 31.07.2026 судове засідання, що свідчить про обізнаність останньої про розгляд справи у Тульчинському районному суді Вінницької області.

Таким чином, з огляду на викладене, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлена про судове засідання оскільки судову повістку отримала 17.07.2026 (а.с.11), тобто за 14 днів до призначеного судового засідання, у судове засідання призначене на 21.07.2026 не з`явилась, клопотань про відкладення слухання справи суду не надала, у зв`язку з чим справа розглядається без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП. Окрім того особа, яка притягується до адміністративної відповідальності була повідомлена за допомогою SMS-повідомлення про виклик до суду, відповідно до власноручно підписаної заявки (а.с.7) щодо повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у такий спосіб про час, дату та місце розгляду справи, були доставлені адресату 17.06.2026 та 14.07.2026.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 184 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи, суд висновує, що ОСОБА_1 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП і повинна нести передбачену законом відповідальність.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Із змісту ст. 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Тобто, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не формують правильний світогляд дитини, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності свідчать про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 143885 від 10.06.2026; рапортом відповідального працівника Тульчинського РВП щодо отримання повідомлення про факт вчиненого правопорушення; поясненнями малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відібраними у присутності законних представників; поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення щодо визнання своєї вини, а саме: не проконтролювала свого сина, що кидався камінням, буде пояснювати та слідкувати щоб більше такого не було.

При призначенні адміністративного стягнення прийнято до уваги, а також враховано характер та ступінь тяжкості скоєного правопорушення, перевіривши існування обтяжуючих та пом`якшуючих обставин (судом не встановлено), дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, визнання нею своєї вини, її ставлення до вчиненого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, піклується за неповнолітньою дитиною, майновий та сімейний стан, а тому адміністративне стягнення необхідно накласти в межах санкції у виді попередження, що на розсуд суду є достатнім та необхідним для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

В силу ст. 40-1 КУпАП, на підставі ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір, в розмірах встановлених законодавством України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1,184 ч.1, 221, 268, 283, 287, 303, 307-308 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення в виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави (отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, рахунок UA 908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 665,60 (Шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.

Суддя О.О. Дамчук