Решение № 138738601, 30.07.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 211/1027/26

2/703/1732/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волосовського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,-

встановив:

МТСБУ, в інтересах якого діє представник - адвокат Глузд О.В., звернулося до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути із ОСОБА_1 в порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 64951 грн. 59 коп. та судові витрати.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 24 жовтня 2024 року відбулася ДТП за участю транспортного засобу автомобіля марки «Мерседес Бенц Атего», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу автомобіля марки «Сітроен Еліс», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Так, 24 жовтня 2024 року близько 17 год. 30 хв., в м. Павлоград на перехресті вул. Соборна з вул. Харківська водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц Атего», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Соборна в районі буд. 44, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на автомобіль марки «Сітроен Еліс», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який стояв позаду нього, чим порушив вимоги п. 10.9 ПДР України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, був пошкоджений автомобіль марки «Сітроен Еліс», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в «ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №217788991, терміном дії з 09.11.2023 до 08.11.2024 року.

Вина у вчиненні відповідачем зазначеного ДТП встановлена постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв`язку з чим власник пошкодженого автомобіля звернувся до МТСБУ з відповідним повідомленням про ДТП та подав заяву про виплату страхового відшкодування.

Згідно звіту №241024 складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «CITROEN C-ELYSEE», реєстраційний номер НОМЕР_2 складає: 60953,65 грн.

Розрахунок та виплата відшкодування проводився на підставі наказу №3.1/25687 від 25 грудня 2024 року.

Позивач вказує, що відшкодував потерпілій особі завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 60953,59 грн., на підтвердження чого надав платіжну інструкцію №944995 від 26 грудня 2024 року.

Крім того, МТСБУ було сплачено ФОП ОСОБА_3 грошові кошти за послуги аварійного комісара у розмірі 3998 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №942903 від 15 листопада 2024 року.

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність. Фактичні витрати МТСБУ на відшкодування потерпілій особі завданих відповідачем збитків складають 64951 грн. 59 коп.

На даний час в добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати МТСБУ. Оскільки МТСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди, завданої потерпілій особі з фонду захисту потерпілих за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача понесені витрати в розмірі 64951 грн. 59 коп. та судовий збір в розмірі 3328 грн. 00 коп.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження суддею встановлено, що справа не підсудна Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 лютого 2026 року справу за вказаним позовом передано за підсудністю на розгляд до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 квітня 2026 року було відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу для надання відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з`явився з невідомих суду причин, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за адресою його зареєстрованого місця проживання, що підтверджується матеріалами поштової кореспонденції. Відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не подав, клопотань від нього про розгляд справи у порядку загального позовного провадження не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились то фіксація судового засідання не здійснювалась.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. ( ст. 5 ЦПК України).

За частиною другою, третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року у справі № 185/11775/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп (а.с. 10).

Як вбачається зі змісту зазначеної вище постанови, 24 жовтня 2024 року о 17 год. 30 хв., в м. Павлоград на вул. Соборна, 44, на перехресті вул. Соборна з вул. Харківська водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Мерседес Бенц Атего», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Соборна в районі буд. 44, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на автомобіль «Сітроен Еліс», д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв позаду нього. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року у справі № 185/11775/24 є обов`язковою для суду в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто Холдинг» проти України», а також, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Тому, суд вважає доведеним, що внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України була завдана матеріальна шкода автомобілю «Сітроен Еліс», д.н.з. НОМЕР_2 .

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, яка викладена у частині другій статті 1166 ЦК України, особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоду було завдано не з її вини.

Однак, матеріали справи не містять належних доказів щодо відсутності вини відповідача у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року справа № 645/6088/18.

В зв`язку з вищезазначеним, зібраними доказами у справі перед судом доведено, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1 .

У відповідності до зазначених положень ЦПК України, вищевказані обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також винність відповідача у вчиненні цієї ДТП, що визначені у постанові Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року, яка набрала законної сили 06 грудня 2024 року, не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується випискою з реєстру Моторно-транспортного страхового бюро України.

Так, в результаті даної ДТП зазнав механічних пошкоджень автомобіль «Сітроен Еліс», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 . Розмір матеріальних збитків, заподіяних власнику вказаного транспортного засобу, становить 60953 грн. 65 коп., що підтверджується висновком № 241024 від 13 листопада 2024 року (а.с.12-19).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля «Сітроен Еліс», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована в «ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 217788991. Термін дії полісу з 09 листопада 2023 року по 08 листопада 2024 року включно. У свою чергу, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля «Мерседес Бенц Атего», д.н.з. НОМЕР_1 застрахована не була.

06 грудня 2024 року ОСОБА_2 як власник автомобіля, який отримав пошкодження під час ДТП, скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування оціненої шкоди заподіяної йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24 жовтня 2024 року. Даний факт підтверджується відповідною заявою від 06 грудня 2024 року (а.с.20).

На підставі поданої заяви МТСБУ було заведено справу № 109716.

Розмір відшкодування шкоди ОСОБА_2 з фонду захисту потерпілих встановлено довідкою № 1 від 23 грудня 2024 року, згідно якої сума до виплати останньому становить 60 953 грн. 59 коп. (а.с.21-зворот).

В рамках наведеної справи МТСБУ винесено наказ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №3.1/25687 від 25 грудня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_2 вирішено виплатити 60 953 грн. 59 коп. за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.21).

Як вбачається із платіжної інструкції №944995 від 26 грудня 2024 року, МТСБУ перераховано на рахунок ОСОБА_2 60 953 грн. 59 коп. виплати по справі №109716 згідно наказу №3.1/25687 від 25 грудня 2024 року (а.с.22).

Між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Види обов`язкового страхування в Україні визначені в ст.7 Закону України «Про страхування». До них п.9 ч.1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Згідно п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до положень ст.41 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 60 953 грн. 59 коп.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ч.1 ст.1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані збитки, у даному випадку є відповідач ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право для визначення (з`ясування) причин, обставин настання страхового випадку та визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залучати своїх працівників або осіб, які здійснюють професійну оціночну діяльність відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Як вказано у позові, з метою встановлення розміру заподіяння шкоди, МТСБУ залучило суб`єкта оціночної діяльності, вартість послуг якого складає 3998 грн.

Із платіжної інструкції №942903 від 15 листопада 2024 року вбачається, що МТСБУ перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_3 оплату за послуги експерта по справі №109716, згідно рах. № 109716 від 13 листопада 2024 року у сумі 3998 грн. 00 коп (а.с.22).

Згідно з ч.1ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст.13 Закону.

Враховуючи викладене, в зв`язку з тим, що відповідач на час настання ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то після виплати суми регламентної виплати на користь потерпілої особи, у позивача на підставі ст. 1191 ЦК України, п. 38.2.1 ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу).

Таким чином, враховуючи наведені положення закону та встановлені судом обставини справи про те, що позивачем здійснено відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, як водія транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, і такий в добровільному порядку понесені витрати позивачу не компенсував, станом на час розгляду справи відповідачем відшкодування шкоди не відбулося, а тому суд, приймаючи до уваги доведеність позивачем своїх вимог, та відсутність будь-яких доказів на спростування таких з боку відповідача, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому, сплачений позивачем судовий збір в сумі 3 328 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.12,13,81,141,247,258-259,263-265,279 ЦПК України, ст. 1187, 1188, 1191 ЦК України, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , -

вирішив:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в розмірі понесених витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 64951 грн. 59 коп. та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 328 грн. 00 коп., а всього 68 279 (шістдесят вісім тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн. 59 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 03 серпня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд.8, м. Київ, 02653, код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 .

Головуючий: В. В. Волосовський