Решение № 138738458, 04.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5610/26

Провадження № 2/711/3225/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Толстого 48» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті внесків за управління багатоквартирним будинком, інфляційних втрат та 3% річних, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСББ «Толстого 48», в особі представника адвоката Грушевого Ю.В., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків за управління багатоквартирним будинком у розмірі 11 097,43 грн., інфляційних втрат у розмірі 873,09 грн. та 3% річних у розмірі 318,88 грн., а всього на загальну суму 12 289,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Толстого 48», яке зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.08.2012. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у зазначеному будинку, загальною площею 47,3 кв.м. На підставі Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статті 151 ЖК України та статті 322 ЦК України на відповідача, як на співвласника багатоквартирного будинку, покладено обов`язок щодо утримання спільного майна будинку пропорційно до його частки, а також сплати внесків і платежів, встановлених рішеннями загальних зборів ОСББ. Незважаючи на щомісячне направлення позивачем рахунків на сплату внесків на управління майном багатоквартирного будинку, відповідач належним чином покладені на нього обов`язки не виконував. Внаслідок цього за період з 01.03.2023 по 30.04.2026 у відповідача утворилась заборгованість у сумі 11 097,43 грн, з урахуванням часткового погашення боргу в розмірі 1 000,00 грн., здійсненого у жовтні 2024 року. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення суму інфляційних втрат за весь час прострочення в розмірі 873,09 грн. та 3% річних у розмірі 318,88 грн. Оскільки врегулювати спір у позасудовому порядку не вдалося, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.06.2026 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; 26.06.2026 адвокат Грушевий Ю.В. подав заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив; відзив на позовну заяву не подав; клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до частини 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.08.2012 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань зареєстровано ОСББ «Толстого 48».

Відповідно до Статуту ОСББ «Толстого 48» (в новій редакції), затвердженого протоколом загальних зборів співвласників № 1/16 від 22.05.2016, метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав співвласників та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (пункт 2.1.).

Згідно з пунктом 1.3. Статуту власники квартир, житлових і нежитлових приміщень зобов`язані виконувати вимоги чинного законодавства України та Статуту об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів співвласників належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (підпункт 5 пункту 3.4.). Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, ремонт спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (пункт 6.6.). Співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (пункт 8.3.).

Рішення загальних зборів ОСББ «Толстого 48», оформленим протоколом № 1/16 від 22.05.2016, затверджено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2,70 грн за 1 кв.м. та додаткового внеску на утеплення будинку в розмірі 1 000,00 грн. з неутеплених квартир до 01.06.2017.

Рішення загальних зборів ОСББ «Толстого 48», оформленим протоколом № 2/17 від 12.06.2017, з 01.07.2017 встановлено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 3,70 грн. за 1 кв.м.

Рішення загальних зборів ОСББ «Толстого 48», оформленим протоколом № 1/19 від 12.06.2019, затверджено та встановлено розмір внеску на управління будинком із 01.07.2019 по 01.12.2019 з розрахунку 5,69 грн. за 1 кв.м, а з 01.12.2019 - в розмірі 4,70 грн. за 1 кв.м.

Рішення загальних зборів ОСББ «Толстого 48», оформленим протоколом № 2/23 від 17.09.2023, затверджено та встановлено з 01.10.2023 розмір внеску на утримання та управління будинком у розмірі 6,20 грн. за 1 кв.м.

Вищенаведені рішення загальних зборів ОСББ є чинними, у судовому порядку незаконними чи недійсними не визнавались, а тому є обов`язковими для виконання всіма співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 47,3 кв.м, що підтверджується довідкою КП «ЧООБТІ» № 11745 о від 18.05.2020 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 477933342 від 19.05.2026.

З розрахунку боргу, наданого ОСББ «Толстого 48», вбачається, що у період з 01.03.2023 по 30.04.2026 позивач щомісячно нараховував відповідачу плату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території пропорційно до площі його житла (47,3 кв.м), відповідно до тарифів, затверджених рішеннями загальних зборів (у період з 01.03.2023 по 30.09.2023 за тарифом 4,70 грн/кв.м, а з 01.10.2023 по 30.04.2026 - за тарифом 6,20 грн/кв.м). За вказаний період відповідачу було нараховано внесків на загальну суму 11 097,43 грн.Проте відповідач належним чином обов`язки зі сплати внесків не виконував, здійснивши лише один платіж у жовтні 2024 року в розмірі 1 000,00 грн., у зв`язку з чим утворилася заборгованість за вказаний період у сумі 10 097,43 грн.

На час розгляду справи суду не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості або заперечень щодо її розміру чи порядку нарахування.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються нормами ЦК України, Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до частин 1 та 3 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (стаття 14 ЦК України).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 5, 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами). Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживачів й виконавця комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами договорів, а обов`язком споживача - є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Положеннями статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку встановлені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (частина 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків»).

За змістом статей 15, 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення яких є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не передбачено договором або законом.

Обов`язок утримання майна, включаючи сплату житлово-комунальних послуг, покладається законом на власника незалежно від факту його реєстрації чи проживання у приміщенні (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц та від 25.06.2020 у справі № 520/16591/16-ц).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частинами 1 та 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами права, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_3 , в силу вимог статті 322 ЦК України, статей 15, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та положень чинного Статуту об`єднання, несе тягар утримання належного йому майна та зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати встановлені загальними зборами внески.

Враховуючи, що відповідач у період з 01.03.2023 по 30.04.2026 не оплачував внески за утримання та управління будинком, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 10 097,43 грн., яка підтверджена наданим позивачем розрахунком та відповідачем у встановленому законом порядку не спростована, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 097,43 грн.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, суд зазначає, що оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, застосування вказаних заходів цивільно-правової відповідальності є правомірним. Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 873,09 грн. та 3% річних у сумі 318,88 грн., суд дійшов висновку, що він виконаний відповідно до вимог закону, а тому зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги ОСББ «Толстого 48» задоволено частково (на суму 11 289,40 грн., що складає 91,86% від загальної заявленої ціни позову 12 289,40 грн.), стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, що становить 2 445,76 грн. Решта суми сплаченого судового збору у зв`язку з частковою відмовою в позові покладається на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягає.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу суду надано договір № 1 про надання правової допомоги від 24.04.2026, укладений між ОСББ «Толстого 48» та АБ «Грушевий Ю.В.»; акт виконаних робіт від 28.04.2026, відповідно до договору про надання правової допомоги № 1 від 24.04.2026, відповідно до пункту 2 якого сторони домовились, що вартість наданих послуг складає 6 000,00 грн. за підготовку та подання кожного окремого позову про стягнення заборгованості з плати на утримання будинку та прибудинкової території; платіжну інструкцію № 1931 від 28.04.2026 на суму 18 000,00 грн.; ордер на надання правничої допомоги серії СА № 1162041.

Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справі № 904/4507/18, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Водночас, у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

У даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи (адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним), а також принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 277, 279, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Толстого 48» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті внесків за управління багатоквартирним будинком, інфляційних втрат та 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Толстого 48» (ЄДРПОУ 38305744, місцезнаходження: вул. Солом`янська, буд. 48, м. Черкаси) заборгованість зі сплати внесків за управління багатоквартирним будинком у розмірі 10 097,43 грн., інфляційних втрати у розмірі 873,09 грн., 3% річних у розмірі 318,88 грн., судовий збір у розмірі 2 445,76 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн., а всього 15 735,16 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова