Постановление суда № 138737778, 04.08.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1325/26

Провадження №2/567/956/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 серпня 2026 року м.Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення одноразової та додаткової грошової допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Януль-Сидорчук Х.В. звернулася в суд з позовом, в якому просить стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 59 728,68 грн., додаткову грошову допомогу в розмірі 79638,24 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022, 2023 р.р. в розмірі 11 604,29 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 березня 2026 року по день ухвалення судом рішення (без зазначення розміру середнього заробітку, визначеного принаймі на час звернення з позовом до суду).

Порядок звернення до суду за судовим захистом врегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Так, за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Водночас, звертаючись до суду з вищевказаним позовом з вимогами, які мають грошову оцінку, в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено розмір/суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яку просить стягнути з відповідача за період з дня звільнення до дня звернення з позовом до суду, та не зазначено вцілому ціну позову, що перешкоджає визначити розмір судового збору, належний до сплати при зверненні до суду з вищевказаним позовом.

Згідно з вимогами ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час, у відповідності до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати, згідно якої основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (за особливі чи шкідливі умови праці тощо).

З вищевикладеного вбачається, що крім самого факту виконаної роботи, заробітна плата залежить від обставин виконання цієї роботи: об`єму виконаної роботи (згідно плану чи понад план), періоду виконання (в денний робочий час, в нічні часи, вихідні та святкові дні, терміново), часу виконання роботи (вчасно, згідно графіка, понад графік), умов виконання (шкідливі та особливі умови).

Отже, всі виплати, які входять до структури заробітної плати залежать від самого результату роботи та обставин її виконання.

Разом з тим, матеріальна допомога будь-яким чином не залежить ні від результатів праці, ні від умов виконання роботи. Виплачується незалежно від наявності чи відсутності шкідливих чи особливих умов праці.

Матеріальна допомога відноситься до інших виплат, як і виплати, передбачені колективним договором АТ «Укрзалізниця»: при реєстрації працівником шлюбу, при народженні дитини у працівника, на компенсацію витрат на лікування працівника, працівникам-донорам, при звільненні працівника у зв`язку із виходом на пенсію, до ювілейних дат (досягнення 60, 70, 80, 90 років), на компенсацію вартості твердого палива для пенсіонерів, на компенсацію витрат на поховання членів сім`ї працівника тощо.

Одноразова матеріальна допомога - це разова виплата працівнику від роботодавця у зв`язку з особистими або сімейними обставинами: лікуванням, складною життєвою ситуацією, потребою в підтримці, оздоровленням тощо.

Додаткова грошова допомога на підприємстві (або матеріальна допомога) - це разова або систематична виплата від роботодавця, яка не входить до основної зарплати. Вона покликана фінансово підтримати працівника у складних життєвих обставинах, допомогти з оздоровленням або вирішити соціально-побутові питання.

Отже всі вищевказані додаткові виплати, як і матеріальна допомога, не передбачені чинним законодавством для залізничників, а тільки умовами колективного договору підприємства. Обставини, за яких проводяться виплати залежать від особистих життєвих обставин працівника та направлені на посилення соціального захисту працівника-залізничника та зниження захворюваності серед працівників.

Обсяг заробітної плати найманого працівника становлять винагорода за виконану роботу, про що йдеться у ст.94 КЗпП і ст.1 Закону України "Про оплату праці", та гарантовані державою виплати, передбачені у ст.12 Закону, таке офіційне тлумачення дано Рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. N 8-рп/2013.

Таким чином, одноразова та додаткові грошові допомоги, матеріальна допомога не входять до структури основної та додаткової заробітної плати, так як не залежить від виконаної роботи та її результатів, особливих чи шкідливих умов праці, а є іншою виплатою, передбаченою внутрішнім нормативом самого підприємства.

За загальним правилом виплата розрахункових при звільненні складається з таких сум, як: заробітна плата; вихідна допомога при звільненні за умови, що вона передбачена (ст.44 КЗпП); компенсація за невикористані відпустки; інші виплати, наприклад, додаткові гарантії, передбачені колективним договором.

Відтак, як матеріальна допомога, так і інші виплати згідно колективного договору, відносяться до інших виплат.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовими позиціями, які викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №910/4518/16), від 08 лютого 2022 року (справа №755/12623/19) та були застосовані Верховним Судом у подібній справі, де предметом спору було, зокрема, стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення (ухвала від 26 травня 2022 року, справа № 521/6288/19, провадження № 61-4432ск22) заявник не звільнений від сплати судового збору в частині вимог щодо стягнення матеріальної допомоги.

Судом зазначається, що за подання та розгляд позовної заяви у даній справі позивач має сплатити судовий збір.

Суд зауважує, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на інші вимоги позивачів у трудових спорах, в тому числі щодо стягнення одноразового та додаткового заохочення у зв`язку з виходом на пенсію, щодо стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення та у разі заявлення вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та відповідний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16.

Суд звертає увагу, що одноразова та додаткова грошові допомоги та матеріальна допомога на оздоровлення, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, за своєю правовою природою не входять до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці».

Документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону позивачем не подано.

Згідно з п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням заявлених позивачем до стягнення з відповідача коштів попередня ціна позову становить 150 971,21 грн., яка складається із суми всіх допомог, заявлених до стягнення, без врахування вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого на час звернення до суду позивачем не визначено.

За наведених обставин позивачу або його представнику необхідно зазначити розмір/суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яку він просить стягнути з відповідача, крім того необхідно зазначити вцілому ціну позову та надати квитанцію про сплату судового збору в розмірі визначеному законом (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 4 вимоги майнового характеру) на рахунок Острозького районного суду Рівненської області за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору - Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Остроз.міс.тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ), 38012494, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313181206000017469, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу*;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Острозький районний суд Рівненської області (назва суду, де розглядається справа) у розмірі відповідно до ставки, встановленої Законом України «Про судовий збір».

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку), де зазначено, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, зазначені вище вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачеві у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення одноразової та додаткової грошової допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.