Постановление суда № 138736072, 03.08.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2244/26

Провадження № 2/376/2007/2026

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

03 серпня 2026 року суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Сквирської міської ради, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме на частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус надала лист - відмову в оформлені спадкових прав після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що сплинув строк прийняття спадщини та не надано жодного з документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно і роз`яснила процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Розглянувши позовну заяву та матеріали додані до неї, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з ч. 5 ст. 176 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Вказана позовна заява згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів, позивачем відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не повно викладені обставин, якими обґрунтовуються вимоги, й відсутні посилання на засоби їх доказування, що полягає в наступному.

Позовна заява та додані до неї документи не містять доказів неможливості реалізації позивачем своїх спадкових прав на майно в позасудовому порядку безпосередньо через органи нотаріату в частині прийняття спадщини після смерті чоловіка.

Так, главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно із п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п.24 Постанови повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову, що також узгоджується з положенням п.24 Постанови.

Позивач, ставлячи питання про визнання за ним у судовому порядку права на майно у порядку спадкування, має вказати на правові підстави такого звернення саме до суду з подібною вимогою, - має надати до суду відомості про об`єктивну неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на вказане майно та надати письмову відмову (постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії) нотаріуса у видачі такого свідоцтва із вказівкою на підстави такої відмови.

Тобто, передумовою звернення в суд із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини.

Про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 січня 2019 року у справі №2-390/2006.

У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі №702/61/20 (провадження № 61-16777св20) зазначено, що зверненню до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Також, як вбачається із п. 9 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» отримання постанови про відмову вчиненні нотаріальної дії має важливе значення, оскільки з часу відмови обчислюється строк для звернення до суду, і надання належної оцінки обґрунтованості вимог позивача неможливо без з`ясування причин та мотивів відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Подана разом з позовною заявою лист-відповідь за №344 від 13.05.2026 р. надана державним нотаріусом Савченко М., на звернення ОСОБА_1 не є по своєю суттю відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Отже, передбаченої законом відмови у вчиненні нотаріальної дії в частині спадкування майна позивачем ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 матеріали позовної заяви не містять.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

У свою чергу позивач та її представник не зазначили у позові чи є інші спадкоємці за законом, утому числі які мають право на обов?язкову частку, після смерті ОСОБА_2 , зокрема відсутні відповідні витяги з реєстру актових записів, не зазначено чи прийнято спадщину іншими спадкоємцями, про не відношення спірного майна до спільної сумісної власності подружжя. Окрім того, зважаючи на посилання позивача у позові, що ОСОБА_2 успадкував майно, але належним чином не оформив право власності на вищевказану частину житлового будинку після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 не надала жодного доказу на підтвердження того, що у ОСОБА_3 відсутні інші спадкоємці. Також не надано докази на підтвердження, що ніхто інший не звертався до нотаріуса з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 ..

Окрім того позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме: не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, не надано докази належності спірного майна відповідно до предмету позову спадкодавцеві, не надано інформації про останнє зареєстроване місце проживання померлого та склад сім`ї померлого на день смерті, відсутні правовстановлюючі документи на частину житлового будинку на ім`я спадкодавця, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також не надано жодного доказу на підтвердження спільного проживання з ОСОБА_2 ..

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з положеннями п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

У позовній заяві заявлено дві вимоги: одну майнового характеру (визнання права власності на майно у порядку спадкування) та одну немайнового характеру (встановлення юридичного факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини). У той же час до позовної заяви долучена лише квитанція про сплату судового збору за вимогу майнового характеру.

Відповідно до п.п 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

Таким чином, позивачу слід виправити зазначений недолік позовної заяви, а саме сплатити судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. за вимогу немайнового характеру.

Судовий збір потрібно сплатити за наступними реквізитами: «Отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Сквирська міс/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: UA258999980313101206000010844; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Сквирський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа) та надати суду оригінал платіжного документу.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.175-177,185 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сквирської міської ради, про визнання права власності на майно в порядку спадкування - залишити без руху.

Для усунення вказаних недоліків надати позивачеві строк до п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, в іншому випадку позовну заяву буде повернуто.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог, викладених в ухвалі, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г.Батовріна