Решение № 138733796, 04.08.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/494/26

Провадження № 2/162/404/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 серпня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Савича А. С.,

за участю секретаря судового засідання Гичук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНЕРА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНЕРА ФІНАНС" через свого представника Пархомчука С. В. та через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 08.06.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивує тим, що 05.02.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та відповідачем було укладено електронний договір про надання фінансового кредиту, за умовами якого відповідачу надано у безготівковій формі кошти в сумі 4000,00 гривень шляхом перерахування на платіжну картку. Строк кредиту 90 днів, денна відсоткова ставка 0,72. Через неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 7592,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 2592,00 гривень заборгованість за процентами та послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4 договору 1000,00 гривень.

Позивач набув права вимоги в указаному розмірі до відповідача на підставі договору про відступлення права вимоги від 19.12.2025 № 19122025/1, укладеного ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс».

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у вказаному у розмірі та судові витрати у справі: 2662,40 гривень судового збору та 15500,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 09.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а.с.35).

У відкладене судове засідання представник позивача не з`явився. В позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував (а.с.6,зворот).

Відповідач в дане судове засідання також не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причину неявки в судове засідання не повідомив, будь-яких клопотань, а також відзив на позов станом на день розгляду справи не подав (а.с.55).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

З наявних у справі доказів встановлено, що 05.02.2025 ТОВ «Клай Інвест» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 276329, за умовами якого відповідач отримала кредити в розмірі 4000,00 гривень строком на 90 днів, до 05.05.2025, з процентною ставкою 0,72% в день. Кредит надано у безготівковій формі на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжного засобу № НОМЕР_1 (а.с.8-13).

Додатком до договору є графік розрахунків та загальна вартість кредиту.

Договір укладено в електронній формі, він підписаний відповідачем 05.02.2025 із використанням одноразового ідентифікатора KL3019. У такий спосіб підписаний додаток до договору (а.с.13).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Кредит це грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах поворотності, строковості та платності. Така послуга обов`язково надається на підставі письмового договору, що може бути укладений в електронній формі.

Електронний договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Механізм його укладення, вимоги до підписання сторонами врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Так, у ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підпис одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифровою послідовністю, що надсилається на верифікований номер телефону особи.

Договір про надання кредиту у цій справі за формою відповідає вимогам законодавства щодо електронних договорів, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що є аналогом власноручного підпису. При укладенні договору відповідач пройшла ідентифікацію за реєстраційним номером облікової картки платника податків, паспортними даними, верифікованим номером мобільного телефону та адресою електронної пошти.

Підписуючи кредитний договір № 276329 від 05.02.2025, відповідач ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису погодив усі його умови, у тому числі реквізити платіжного засобу для перерахування коштів.

Інформаційна довідка ТОВ «ПрофітГід» підтверджує виконання платіжної операції на картку, яка повністю збігається з маскованим номером у договорі. У транзакції №43873-14884-52874 від 05.02.2025 вказано призначення платежу в розмірі 4000,00 гривень: «видача кредиту № 276329». Операція проведена 05.02.2025 о 06:58, тобто в день укладення кредитного договору (а.с.15).

Зазначення цих реквізитів у тексті договору свідчить про те, що позичальник самостійно ідентифікував цю картку як власну та надав добровільну згоду на зарахування грошей саме на неї. Доказів протилежного суду не надано.

Позивач доводить про набуття ним права вимоги за договором кредиту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У п. 4.1.4 договору кредиту № 276329 від 05.02.2025 передбачено право кредитора ТОВ «Клайн Інвест» поступатися правом вимоги за цим договором.

За умовами договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 ТОВ «Клайн Інвест» відступив фактору ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» права вимоги за укладеними кредитними договорами, зазначеним у реєстрі боржників, що є додатками до договору. Згідно з витягом з реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 276329 від 05.02.2025: станом на 19.12.2025 розмір заборгованості 7592,00 гривень, борг тіла кредиту 4000,00 гривень, борг за процентами 2592,00 гривень та борг за комісією 1000,00 гривень (а.с.16-22).

З урахуванням наведеного, факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором є доведеним. Доказів протилежного у справі немає.

Після придбання права вимоги позивач не проводив додаткові нарахування та пред`явив вимоги про стягнення вказаної суми боргу.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, наданої позивачем, станом на 20.02.2026 заборгованість за тілом кредиту складає 4000,00 гривень, нараховані і не погашені проценти 2592,00 гривень та 1000,00 гривень - комісія.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем будь-яких платежів на погашення кредиту.

Проведений аналіз матеріалів справи та умов договору про надання фінансового кредиту свідчить про повну відповідність вказаного розрахунку договірним зобов`язанням сторін. Заявлена позивачем сума процентів у розмірі 2592,00 гривень є результатом нарахування за 90 днів фактичного користування кредитом: 4000,00 гривень ? 0,72% ? 90 днів = 2592,00 гривень.

Отже, позов підлягає до задоволення.

Позивач заявив про стягнення з відповідача судових витрат: 2662,40 гривень зі сплати судового збору та 15500,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд задовольняє позов повністю, тому стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2 662,40 гривень.

Щодо розміру витрат на правничу допомогу необхідно врахувати таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 в справі № 206/6537/19 суд має право оцінювати заявлений розмір правничої допомоги за критеріями ст. 137, 141 ЦПК України, незалежно від умов договору. Відшкодовуються лише витрати розумного розміру.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За вимогами ст. 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням наведених законодавчих норм суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

В даному випадку, позивач обґрунтовує заявлений розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 15500,00 гривень договором про надання правничої допомоги, актом прийому-передачі виконаних робіт, квитанцією.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу Верховний Суд у постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19 вказав на те, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін. Послуги надані адвокатом є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позицій.

Обсяг наведених послуг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору не виправдовують вартість послуг, зазначених в акті.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною. Тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 3000,00 гривень, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Керуючись статтями 12, 76 - 81, 141, 274-278 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНЕРА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 276329 від 05.02.2025 в розмірі 7592 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст заочного рішення суду складено 04.08.2026.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Львівська, будинок 23/703, код ЄДРПОУ 43561872;

Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, юридична адреса: с. Софіївська Борщагівка, проспект Небесної Сотні, будинок № 26/9, РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А. С. Савич