Решение № 138733748, 28.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12682/24

Провадження № 2/161/1010/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Ващук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

02.07.2024 позивач звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення відповідних змін в актовий запис про народження дитини. 28 квітня 2025 року надійшла заява про зміну предмету позову, в якій просить змінити позовні вимоги шляхом доповнення позовної заяви новою вимогою: про стягнення аліментів з відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в період з 2013 року по 2014 рік, будучи неповнолітньою перебувала фактично у шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . У 2014 році, дізнавшись про її вагітність, вона з відповідачем прийняли рішення про укладення шлюбу, однак їм було відмовлено, у зв`язку з недосягненням нею шлюбного віку, тому позивачка змушена була звертатись до суду з метою отримання права на шлюб та рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2014 було надано таке право. Однак, після цього їхні стосунки погіршилися, шлюб так і не зареєстрували. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дитина ОСОБА_3 . Під час реєстрації народження дитини відомості про батька були вказані зі слів матері, на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

З моменту народження доньки відповідач не проявляв жодної зацікавленості щодо умов проживання, стану та інтересів дитини. Жодним чином не підтримував її та матеріальної допомоги не надавав.

Таким чином, позивачка змушена звернутися до суду із таким позовом та просить визнати батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису про народження та стягувати аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу.

Ухвалою суду від 08 липня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 25 липня 2024 року судом відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року було призначено судову молекулярно- генетичну експертизу.

14 березня 2025 року на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи, оскільки 10 грудня 2024 року ОСОБА_2 для відбору зразків букального епітелію до Волинського НДЕКЦ МВС не з`явився.

Ухвалою суду від 18 березня 2025 року провадження у даній справі було поновлено та призначено підготовче судове засідання.

28 квітня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_4 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ухвалою суду від 28 квітня 2025 року провадження у даній справі було зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 17 липня 2025 року.

Ухвалою суду від 17 липня 2026 року підготовче судове засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить уточнити позовну вимогу та викласти в наступній редакції «внести зміни до актового запису №3087 від 24.12.2014 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 де в графі батько зазначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Змінити по-батькові з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », прізвище, ім`я та дату народження залишити без змін» та просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Відповідач подав заяву в якій зазначив про часткове визнання позовних вимог: вимоги про визнання батьківства визнав повністю та не заперечив щодо їх задоволення, однак щодо стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку заперечив, вважає, що розмір 1/6 частини з усіх видів заробітку буде достатнім, із врахуванням стану здоров`я та наявності на його утриманні малолітньої дитини.

Представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи без її участі та підтримала заяву відповідача в повному обсязі.

Від представника третьої особи надійшла письмова заява про розгляд справи у її відсутності та при вирішенні справи поклалась на думку суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги з врахуванням часткового визнання позову відповідачем, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до таких висновків.

Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про необхідність його задоволення.

Відповідно до ч.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 24.12.2014, актовий запис за № 3087, де батьками дитини зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.8).

Зазначене також підтверджується повним витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № від 24 грудня 2014року (а.с.5).

Із вищевказаного Витягу вбачається, що відомості про батька ОСОБА_3 були внесеними відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, за заявою матері.

Свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_2 від 15 квітня 2023 року підтверджується, що позивач, внаслідок укладення шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Суд зауважує, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема,ч.2 ст.128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

У відповідності до положень ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Враховуючи, що судова молекулярно-генетична експертиза проведена не була, у звязку з неявкою відповідача, а також те, що він не заперечує позов в цій частині та визнає себе батьком дитини - ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог про стягнення аліментів з відповідача в користь позивача, суд дійшов такого висновку.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що сторони проживають окремо, а дочка ОСОБА_3 , проживає з матір`ю ОСОБА_1 , та фактично перебуває на утриманні останньої.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей є обґрунтованими та такими, що базуються на нормах чинного сімейного законодавства України.

Одночасно, ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справ, відповідач під час виконання бойового завдання та оборони України отримав тяжке поранення внаслідок удару безпілотним літальним апаратом, а саме: вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення, ушкодження лівого очного яблука, лівої вушної раковини, що підтверджується довідкою про обставини травми №226/12/285А від 16.06.2025 та свідоцтвом про хворобу №2025-1029-0730-1026-0 від 27.11.2025.

У зв`язку з травмою у період 11.06.2025 по 09.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «МКБЛ №17» ХМР, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5664В.

Згідно з довідки ВЛК №2025-0708-0930-5114-0 від 09.07.2025 травма, яку отримав позивач, пов`язана із захистом Батьківщини, відноситься до тяжких та потребує відпустки для лікування поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.

В період 05.08.2025 по 11.08.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №7958.

Згідно з довідки ВЛК №2025-0811-1419-0844-7 від 11.08.2025 травма, яку отримав позивач, пов`язана із захистом Батьківщини, відноситься до тяжких та потребує відпустки для лікування поранення (контузії, травми або каліцтва) (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.

Згідно з довідки ВЛК №2025-0905-1532-2014-7 від 05.09.2025 травма, яку отримав позивач, пов`язана із захистом Батьківщини, відноситься до тяжких та потребує відпустки для лікування поранення (контузії, травми або каліцтва) (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.

В період 22.10.2025 по 03.11.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «ВОГВВ», що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4378.

Відповідно до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №50/25/6564/Р від 17.12.2025 було встановлено ІІ групу інвалідності без терміну переогляду.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 №364 від 22.12.2025 ОСОБА_2 звільнений з військової служби.

Також встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в шлюбі з ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 08.10.2022. Під час перебування у шлюбі в подружжя ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася дитина ОСОБА_12 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 15.11.2023.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20.11.1959 р., проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості (принцип 6).

Ураховуючи обов`язок відповідача утримувати малолітню дитину, стан здоров`я, перебування на його утриманні іншої дитини, часткове визнання ним позову, суд дійшов висновку про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення повноліття дитини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10,12,13,76-81,141,259,263-268,352,354ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису №3087 від 24 грудня 2014 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійсненого Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Змінити по-батькові дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », прізвище, ім`я, місце та дату народження залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП:

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ;

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, адреса: 43026, Україна, Луцький р н, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Соборності, будинок, 18 код ЄДРПОУ 25091825.

Дата складення повного тексту рішення 04 серпня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила Присяжнюк