Решение № 138729939, 04.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 708/593/26

2/583/1635/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області про звільнення з-під арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

19.06.2026 року до суду за підсудністю надійшла вищевказана позовна заява, яка мотивована тим, що на підставі рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.05.2025 року по справі №583/1449/25 за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано право власності на житловий будинок загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0637 га кадастровий номер 5920389200:02:001:1242 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,4253 га кадастровий номер 5920389200:02:001:1243 для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1,7912 га кадастровий номер 5920389200:01:001:3145 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області; земельну ділянку площею 0,2825 га кадастровий номер 5920389200:01:001:3290 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області. 31.07.2025 року ОСОБА_1 зареєструвала вищезазначене нерухоме майно у виконавчому комітеті Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області. Земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області з кадастровими номерами: 5920389200:01:001:3145 площею 1,7912 га 5920389200:01:001:3290 площею 0,2825 га перебувають у користуванні Фермерського господарства «НЕРОЗЯ». 13.10.2025 року з метою державної реєстрації ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернеччинської сільської ради Сумської області. Рішеннями №81346061, 81344396, 81349004, 81349233 від 15 жовтня 2026 року державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 відмовив у проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з тим, що під час реєстрації вищезазначеного договору оренди стало відомо, що за реєстраційним номером облікової картки платника податків суб`єкта права, а саме орендодавця ОСОБА_1 було виявлено запис про обтяження за №2771529 (спеціальний розділ) від 05.09.2011 року, підстава реєстрації обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 27434/05-35, від 01.06.2011 року, обтяжувач Центрально-міський відділ державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області. 06.11.2026 року позивачка звернулася до начальника Горлівсьського відділу ДВС у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою про зняття арешту. Своєю відповіддю від 24.11.2025 року Горлівським відділом державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (який є правонаступником Центрального-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції) Ралко О.О. було відмовлено, оскільки матеріали виконавчих проваджень залишені на території, де раніше був розташований відділ та передача таких виконавчих проваджень у встановленому законодавством порядку з об`єктивних причин на даний час не може бути здійснена, надати будь-яку іншу інформацію, зокрема щодо обтяження №2771529 не можливо. Про наявність відкритих виконавчих проваджень щодо позивачки їй не відомо, жодних підстав для цього ніколи не було. Вважає, що за вказаних обставин, підстави для наявності арешту її нерухомого майна відсутні, а наявність арешту перешкоджає їй у вільному розпорядженні своїм майном, тому просить зняти арешт (обтяження) з нерухомого майна яке належить на праві власності ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №27434/05-35 від 01.06.2011, виданої Центрально-міським відділом державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області, реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 2771529 (спеціальний розділ) від 05.09.2011 року.

Процесуальні дії у справі.

19.06.2026 року до суду за підсудністю від Чигиринського районного суду Черкаської області надійшов вказаний позов.

22.06.2026 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області позов залишео без руху, надано строк для усунення недоліків.

02.07.2026 року від представника позивачки надійшла заява про усунення недоліків.

03.07.2026 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

15.07.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно даних АСВП у Горлівському відділі державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 не перебувають. Згідно даних спецрозділу АСВП на примусовому виконанні у Центрально - міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебували виконавчі провадження: виконавче провадження № 29795756, яке відкрито з примусового виконання виконавчого листа від 29.08.2011 №2-1433, виданого Центрально-міським районним судом м.Горлівка про зобов`язання власників квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 відновити систему опалення і привести приміщення в попередній стан шляхом встановлення нагрівальних приладів. Стан виконавчого провадження завершено; виконавче провадження № 29800724, яке відкрито з примусового виконання виконавчого листа від 29.08.2011 №2-1433, виданого Центрально-міським районним судом м.Горлівка про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у сумі 45,50 грн на користь ЗАТ Горлівськтепломережа. Стан виконавчого провадження - завершено. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби м. Горлівка ГТУЮ у Донецькій області 27.09.2021 припинив дію юридичної особи, на підставі рішення щодо реорганізації (номер запису: 1002721120015000794). На підставі наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №190/7 від 10.03.2023 «Про визначення територіальної юрисдикції відділів державної виконавчої служби Донецької області» було визначено територіальну юрисдикцію відділу, де була об`єднана територіальна громада і приєднана до Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. У позовній заяві позивач просить зняти арешт з нерухомого майна, однак станом на 15.07.2026 у відділі відсутня документальна інформація щодо сплати заборгованості за вищевказаним виконавчим документом. Позивач зазначає, що матеріали виконавчого провадження відсутні, а у Єдиному реєстрі боржників відомості про неї відсутні, у зв`язку з чим просить суд зняти арешт. Разом із тим наведені обставини самі по собі не свідчать про незаконність накладення арешту та не є безумовною підставою для його скасування. Позивачем не надано жодного доказу того, що постанова державного виконавця від 01.06.2011 була незаконною; виконавче провадження було закінчено; рішення, на виконання якого накладено арешт, виконано; підстави застосування заходів примусового виконання відпали; постанова державного виконавця була скасована у встановленому законом порядку. Вважає, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на припущеннях. Відсутність матеріалів виконавчого провадження не свідчить про незаконність арешту. Позивачем долучено відповідь Горлівського відділу державної виконавчої служби, згідно з якою надати інформацію щодо виконавчого провадження неможливо у зв`язку з тимчасовою окупацією території та відсутністю доступу до архівних матеріалів. При цьому зазначена відповідь не містить висновку про незаконність накладення арешту. Об`єктивна неможливість перевірити архівні матеріали виконавчого провадження не може свідчити про відсутність правових підстав для його відкриття чи застосування заходів примусового виконання. Наслідки втрати доступу до документів, спричинені тимчасовою окупацією території України, самі по собі не припиняють чинності постанов державного виконавця. Відсутність відомостей у Єдиному реєстрі боржників не підтверджує відсутність заборгованості. Позивач посилається на те, що інформація про неї відсутня в Єдиному реєстрі боржників. Разом із тим така обставина не є належним доказом відсутності підстав для арешту. Єдиний реєстр боржників функціонує з 2016 року та не містить відомостей щодо всіх виконавчих проваджень, відкритих до його створення. Отже, сама лише відсутність запису в Реєстрі не свідчить про припинення правових наслідків постанови державного виконавця. Вважає, що позовна заява не містить належних та допустимих доказів, які б підтверджували незаконність постанови державного виконавця або наявність передбачених законом підстав для зняття арешту. Обставини, викладені позивачем, не спростовують правомірності дій державного виконавця та не можуть бути достатньою підставою для задоволення позову.

20.07.2026 року від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідач посилається на те, що Центрально-міський відділ ДВС м. Горлівка припинив дію 27.09.2021 року, а доступ до архівних матеріалів відсутній через тимчасову окупацію м. Горлівка. Проте позивач не може нести відповідальність за наслідки збройної агресії Російської Федерації та окупації територій. Об`єктивна неможливість відповідача перевірити паперовий архів та наявність документів про сплату боргу за 2011 рік не може бути підставою для безстрокового й довічного обмеження конституційного права власності позивача на її майно. Наявність чинного арешту в Державному реєстрі речових прав унеможливлює реалізацію позивачем її права власності (зокрема, щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, отриманих у спадщину). Враховуючи, що виконавчі провадження завершені, нових проваджень немає, борг у Реєстрі боржників відсутній, арешт продовжує обмежувати права позивача, просить позовні вимоги задовольнити.

Ураховуючи, що від сторін у справі клопотань не надійшло, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сторонами не надано, сторони не ініціювали перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження після отримання ухвали суду про відкриття провадження в справі, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, вказана справа відноситься відповідно до положень ст.19, ст.274 ЦПК України до малозначних справ, її розгляд визначено судом в ухвалі про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивачем відповідно до положень ЦПК України надано в повному обсязі необхідні докази в обґрунтування позову, інших клопотань щодо надання чи витребування доказів сторонами не заявлялося, суд не знаходить підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального провадження та вважає можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень ст.ст.277-279 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки, Охтирським міськрайонним судом Сумської області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В розумінні ч. 6 ст. 279 ЦПК України характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Установлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,0637 га кадастровий номер 5920389200:02:001:1242 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,4253 га кадастровий номер 5920389200:02:001:1243 для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 1,7912 га кадастровий номер 5920389200:01:001:3145 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області; земельної ділянки площею 0,2825 га кадастровий номер 5920389200:01:001:3290 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав (а.с.18-22).

Рішеннями №81346061, 81344396, 81349004, 81349233 від 15 жовтня 2026 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Заяц Н.М. Чернеччинської сільської ради Сумської області відмовив у проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з тим, що під час реєстрації вищезазначеного договору оренди стало відомо, що за реєстраційним номером облікової картки платника податків суб`єкта права, а саме орендодавця ОСОБА_1 було виявлено запис про обтяження за №2771529 (спеціальний розділ) від 05.09.2011 року, підстава реєстрації обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 27434/05-35, від 01.06.2011 року, обтяжувач Центрально-міський відділ державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області (а.с.23-28).

06.11.2026 року позивачка звернулася до начальника Горлівсьського відділу ДВС у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою про зняття арешту (а.с.40).

Горлівським відділом державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (який є правонаступником Центрального-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції) листом від 24.11.2025 року за № 28174/2148/23/25/22/6 ОСОБА_1 відмовлено у знятті арешту з майна, оскільки матеріали виконавчих проваджень залишені на території, де раніше був розташований відділ та передача таких виконавчих проваджень у встановленому законодавством порядку з об`єктивних причин на даний час не може бути здійснена, надати будь-яку іншу інформацію, зокрема щодо обтяження №2771529 не можливо.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що не може реалізувати своє право на вільне користування та розпорядження своїм майном, оскільки на нього накладений арешт, який не можливо зняти в позасудовому порядку.

У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому, позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18(провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому, орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21 (провадження № 61-945св22) зазначено, що: «У справі, що переглядається, особа пред`явив позовні вимоги до Центрального ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв».

З матеріалів справи вбачається, що Горлівський відділ державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області не є ані боржником, ані особою, в інтересах якої накладено арешт на майно, а тому суд констатує, що даний позов пред`явлений до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

При цьому, Горлівський відділ державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області може залучатися судом до участі у справі про зняття арешту з нерухомого майна, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а належним відповідачем має бути особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

При цьому позивач не позбавлена права на подання відповідного позову із визначенням належного складу учасників (сторін, третіх осіб), з метою захисту своїх прав та інтересів.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи зібрані у справі докази в цілому, так і кожний доказ окремо, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо судових витрат.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог понесені судові витрати залишити за позивачкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 7, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 272, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Горлівського відділу державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області про звільнення майна з-під арешту відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 04.08.2026 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко