Приговор № 138729144, 04.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/6748/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026142390000166 про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, без зареєстрованого та постійного місця проживання, раніше судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, суд

в с т а н о в и в :

13 липня 2026 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_2 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 , де під час словесного конфлікту з ОСОБА_3 на побутовому ґрунті, раптово виникла сварка. У ході конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_2 виник прямий умисел на погрозу вбивством потерпілій ОСОБА_3 з метою її залякування та створення у неї реальних побоювань за власне життя. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, дістав із правої задньої кишені штанів ніж, який утримував у правій руці за руків`я, після чого демонстрував його потерпілій та розмахував ним перед нею, супроводжуючи свої дії словесною погрозою вбивством. Висловлена ОСОБА_2 погроза вбивством була сприйнята потерпілою ОСОБА_3 як реально здійсненна, оскільки супроводжувалася демонстрацією ножа та активними агресивними діями з боку ОСОБА_2 , у зв`язку з чим у потерпілої ОСОБА_3 виникли обґрунтовані побоювання за своє життя.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив погрозу вбивством з реальними підставами побоюватися здійснення цієї погрози, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 129 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До матеріалів справи долучено заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, згідно якої обвинувачений ОСОБА_2 у присутності захисника ОСОБА_4 , беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та погодився на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження, а також заяву потерпілої ОСОБА_3 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

На підставі ст. 302, 381, 382 КПК України суд здійснює розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, розглянувши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового слідства кваліфіковано вірно за ч.1 ст. 129 КК України, так як обвинувачений вчинив погрозу вбивством з реальними підставами побоюватися здійснення цієї погрози.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії проступків, вчинений умисно, особу винного, який раніше судимий, востаннє вироком Залізничного районного суду м. Львова від 18.12.2025 року за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст.357 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі, визнав повністю свою вину та розкаявся у вчиненому кримінальному проступку, на обліках в психоневрологічному диспансері та у медичному центрі превенції та терапії узалежнень не перебуває /матеріали кримінального провадження арк.50,51/, такі пом`якшуючі обставини як щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Санкцією ч. 1 ст. 129 КК України передбачено покарання у виді пробаційного нагляду або обмеження волі.

Водночас, згідно положень ч. 5 ст. 59-1 КК України пробаційний нагляд не призначається особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення. Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

Згідно вироку Залізничного районного суду м. Львова від 20.06.2024 року ОСОБА_2 було призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 5 днів, проте під час відбування цього виду покарання вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України та був засуджений вироком Залізничного районного суду від 08.09.2025 року, який набрав законної сили 09.12.2025 року.

Крім цього, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто досягнув пенсійного віку, передбаченого положеннями ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (60 років).

У постанові від 27 липня 2021 року у справі №760/20159/20 Верховний Суд, стосовно даного правового вирішення, погодився із роз`ясненнями, які містяться в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального правопорушення», згідно з якими суд не вправі перейти до більш м`якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності до того підстав, повинен закрити провадження і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

За таких обставин, ОСОБА_2 підлягає звільненню від покарання у виді пробаційного нагляду або обмеження волі на підставі ч. 1 ст. 74 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Водночас, для застосування закріплених у ч. 1 ст. 71 КК України правил призначення покарання за сукупністю вироків законодавець визначає сукупність двох обов`язкових умов, що мають бути встановлені в їх нерозривній єдності: перша стосується моменту вчинення кримінального правопорушення засудженим «після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання» за попереднім вироком; друга наявності невідбутої частини покарання за попереднім вироком на момент призначення судом покарання за новим вироком.

Як встановлено судом, вироком Залізничного районного суду м. Львова від 18 грудня 2025 року ОСОБА_2 був засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України КК України із урахуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 20 червня 2024 року (справа №462/4666/24) із врахуванням положень складання покарань відповідно до вимог ст. 72 КК України виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду, призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Даний кримінальний проступок ОСОБА_2 вчинив 13 липня 2026 року, тобто після постановлення попереднього вироку, та враховуючи, що ОСОБА_2 звільнено від покарання у виді пробаційного нагляду або обмеження волі, у суду відсутні правові підстави приєднання покарання за нове кримінальне правопорушення, а тому невідбуте покарання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попереднім вироком Залізничного районного суду м. Львова від 18 грудня 2025 року (справа №462/6391/24) у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, слід виконувати самостійно.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати, пов`язані із залученням експерта - відсутні.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.12, 50, 59-1, 61, 65-67, 74, 129 КК України, ст. 368, 373, 374, 382 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України та вважати звільненим від покарання у виді обмеження волі та пробаційного нагляду на підставі ч. 1 ст. 74 КК України.

Невідбуте покарання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 18 грудня 2025 року (справа №462/6391/24) у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі виконувати самостійно.

Речові докази: предмет зовні схожий на ніж, який поміщено у паперовий конверт та опечатано пломбою NPU-2894824 /матеріали кримінального провадження арк. 18/ знищити.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1