Постановление суда № 138728080, 31.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7733/26 2-а/335/168/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління національної поліції в Запорізькій області про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2026 року до суду надійшла позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління національної поліції в Запорізькій області про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації.

Ухвалою судді від 17.07.2026 року позовна заява залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ст. 161, ч.2 ст.283-2 КАС України та позивачу надано п`ятиденний строк для усунення недоліків.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України).

Так, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Законодавче ж обмеження строку для усунення недоліків позовної заяви насамперед обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно довідки про доставку електронного документу, ухвала судді від 17.07.2026 року доставлено до електронного кабінету позивача 22.07.2026 року.

За приписами п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За приписами ч.3 ст.283-2 КАС України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення позовної заяви та доданих до неї документів. Повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.

При цьому, згідно із ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Станом на 31.07.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від позивача не надходило, а ні заяви про продовження строку на усунення недоліків, а ні документів на виконання ухвали судді від 17.07.2026 року.

У зв`язку з тим, що позивачем не використані зазначені процесуальні дії та з урахуванням достатнього часу на усунення недоліків позовної заяви, суд вбачає законні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Із зазначеного слідує, що повернення позовної заяви у відповідності до ч.3 ст.283-2 КАС України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача (заявника) на повторне звернення до суду із позовом.

Керуючись ст.169, 241, 248, 283-2,294-295 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління національної поліції в Запорізькій області про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 3 ст.283-2 КАС України не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Суддя: А.В.Воробйов