Постановление суда № 138724596, 03.08.2026, Новоселицький районний суд Чернівецької області

03.08.2026

Справа ЄУН-720/2766/25

Провадження №1-кп/720/88/26

УХВАЛА

03 серпня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої ОСОБА_7

провівши судове засідання в м.Новоселиця по кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025262020001828 від 26.05.2025 року за ст.286 ч.2, ст.135 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Захисник подав клопотання про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо клопотання захисника.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання захисника.

Потерпіла та її представник вважають за недоцільне змінювати запобіжний захід.

Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Обвинуваченому пред`явлено обвинувачення в скоєнні одного нетяжкого злочину та одного тяжкого злочину.

Судом встановлено, що обвинувачений частково визнає вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях. ОСОБА_4 є неодруженим, що свідчить про те, що в нього відсутні тісні соціальні зв`язки в місці його проживання. Крім того, він зареєстрований у Черкаській області, а проживає без реєстрації у Київській області.

Дані обставини підтверджують наявність ризику того, що він може приховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та скоїти нові злочини. З врахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, за один з яких передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, більш м`які запобіжні заходи від тримання під вартою не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, ризики констатовані в справі дають підстави для висновку, що потреби тримання під вартою в цьому випадку переважають над правами обвинуваченого на особисту свободу, а тому більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Таким чином, обвинувачений порушує чинне законодавство в частині реєстрації місця проживання або перебування, яке вимагає обов`язково зареєструвати своє місце проживання або перебування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В свою чергу ч.3 цієї статті визначає про те, що ухвала про застосування домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання особи.

Таким чином, оскільки обвинувачений не зареєстрував фактичне своє місце проживання це суттєво утруднить виконання даної ухвали у випадку задоволення клопотання захисника.

З цих підстав клопотання захисника про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.182, 183, 199, 201, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: