Постановление суда № 138723518, 03.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/12995/26

Номер провадження:1-в/521/542/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника колонії (в режимі відеоконференції ) ОСОБА_4 ,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в режимі відеоконференції (дистанційного судового провадження) подання начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_6 , про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мирне Біляївського (нині Одеського) району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого та неповнолітніх (непрацездатних) осіб на утриманні не маючого, без інвалідності, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, та на теперішній час

засудженого вироком Київського районного суду м. Одеси від 07.04.2026 року за ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць, суд

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси з Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» надійшло на розгляд подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 07.04.2026 року за ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 71 КК України, для проходження військової служби за контрактом.

Одночасно в поданні ініційовано питання про встановлення адміністративного нагляду стосовно засудженого ОСОБА_5 на підставі пункту «е» статті 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», із встановленням обмежень, передбачених статтею 10 Закону.

З подання та доданих до нього матеріалів вбачається, що за результатами попереднього розгляду 21.07.2026 року комісія Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», за участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийшла до висновку, що ОСОБА_5 можливо вдруге представити до умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного покарання для проходження військової служби за контрактом.

У судовому засіданні засуджений та представник установи виконання покарань (в режимі відеоконференції) подання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити. Крім того, засуджений підтвердив раніше подану ним письмову заяву на проходження військової служби за контрактом, зазначив, що це є його добровільним та усвідомленим рішенням, просив дати йому другий шанс.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання установи виконання покарань, оскільки засуджений вже був підданий умовно-достроковому звільненню від відбування покарання для проходження військової служби, проте вдався до самовільного залишення місця військової служби.

Дослідивши подання та додані до нього матеріали, а також вислухавши позицію учасників, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання вправі вирішити про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.

Абз. 4 ч. 1 ст. 539 КПК України встановлено, що питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань.

Частиною 1 статті 81-1 КК України передбачено, що під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, передбачене цією статтею, не застосовується до осіб, засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджених за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, ч. 4 ст. 286-1, ст. 348 КК України, а також до засуджених службових осіб, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 КК України займали особливо відповідальне становище. У разі застосування судом умовно-дострокового звільнення на підставі, визначеній цією статтею, така особа звільняється умовно-достроково від відбування лише основного покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.

На підставі викладеного, начальник установи виконання покарань звернувся до суду з поданням відносно засудженого ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що, після першого умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного покарання для проходження військової служби за контрактом, ОСОБА_5 був засуджений вироком Київського районного суду м. Одеси від 07.04.2026 року за ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 71 КК України, тобто був засуджений за самовільне залишення військової частини або місця служби

Згідно загальних вимог умовно-дострокового звільнення від відбування, умовно-дострокове від покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Отже, у випадку вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби, засуджений, на переконання суду має довести, що його бажання долучитись до оборони держави має бути чесним та не мати на меті особистої вигоди, уникнення відповідальності чи приховування власних інтересів. На думку суду, таке бажання має базуватись на щирому прагненні захистити свою країну, родину та свободу.

Ознайомившись з документами, що характеризують особу-засудженого, суд враховуючи те, що до ОСОБА_5 вже було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби та в ході служби він вдався до самовільного залишення військової частини, вважає, що його наміри про бажання повернутись на військову службу, у разі повторного умовно-дострокового звільнення від відбування подальшого покарання, не є добросовісними та приводять суд до думки, що подання не може бути задоволеним, адже завданням кримінального провадження, окрім іншого, є захист держави від кримінальних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 376, 537, 539, КПК України, ст. ст. 81-1КК України, ст. 154-1 КВК України, а також ст. ст. 3, 7-1, 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» (зі змінами та доповненнями), суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_6 , про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць, призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 07.04.2026 року за ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 71 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Хаджибейський районний суд м. Одеси.

Суддя ОСОБА_1