Решение № 138723133, 03.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13488/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур`євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: 10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Ольжича, 7; код ЭДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення від 03.03.2026 року №155350027156 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: 10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Ольжича, 7; код ЭДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.03.2026 № 155350027156 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення 23.02.2026 року.

Ухвалою від 15.05.2026 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

27.05.2026 року (вх. №ЕС58737/26) представником відповідача -1 до канцелярії суду подано відзив на позов.

28.05.2026 року (вх. №ЕС59276/26) представником відповідача -2 до канцелярії суду подано відзив на позов.

29.05.2026 року (вх. №ЕС59870/26) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив на позов.

01.06.2026 року (вх. №60631/26) представником відповідача -2 до канцелярії суду подано долучення до матеріалів справи.

02.06.2026 року (вх. №ЕС61245/26) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він має право на дострокову пенсію відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як учасник бойових дій, проте за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області прийнято рішення №155350027156 від 03.03.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з чим позивач, звернувся до суду з даним позовом.

Від відповідачів надійшов відзиви на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 21.11.2024, позивач є учасником бойових дій.

Після досягнення 58 років, позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 23.02.2026 про призначення дострокової пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як учасник бойових дій.

Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіального Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким прийнято рішення від 03.03.2026 № 155350027156 про відмову в призначенні пенсії позивачу.

Зі змісту рішення встановлено, що дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 23.02.2026. Вік заявника 55 років. Страховий стаж особи становить 37 років 4 місяців 05 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховані всі періоди; відсутня довідка згідно з додатком 2 до Порядку № 637, про військову службу у складі діючої армії в період бойових дій, у тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, яка передбачена підпунктом 6 пункту 2.1 Порядку № 22-1. Заявник працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Вважаючи рішення відповідача 1 про відмову в призначенні дострокової пенсії протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи із числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону із числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Судом установлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_2 від 21.11.2024.

23.02.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення дострокової пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На день звернення із заявою про призначення пенсії досяг 58 років, та мав страховий стаж 37 років 4 місяців 05 днів, що відповідачем не заперечується.

Відмовляючи в призначенні пенсії, відповідач 1 в оскаржуваному рішенні зазначив, що до страхового стажу зараховані всі періоди; відсутні документи з військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Так, у відповідності до підпункту 6 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком: військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, яких визнано особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення (далі - безпосередня участь в АТО/ООС) або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в АТО/ООС: посвідчення учасника бойових дій.

Із урахуванням викладеного, зважаючи на наявність у позивача статусу учасника бойових дій, що підтверджено відповідним посвідченням, яке подавалось позивачем разом із заявою про призначення пенсії, про що свідчить розписка-повідомлення, твердження відповідача 1 в оскаржуваному рішення щодо ненадання позивачем довідки згідно з додатком 2 до Порядку № 637, про військову службу у складі діючої армії в період бойових дій, у тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, яка передбачена підпунктом 6 пункту 2.1 Порядку № 22-1, є протиправними та такими, що звужують обсяг існуючих прав позивача на соціальний захист.

Втім, такий документ як довідка згідно з додатком 2 до Порядку № 637, про військову службу у складі діючої армії в період бойових дій, у тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, яка передбачена підпунктом 6 пункту 2.1 Порядку № 22-1, є одним із документі, що дає право на призначення дострокової пенсії, проте не єдиним.

Крім того, названий підпункт Порядку № 22-1 містить і інші документи, якими може бути підтверджене право на призначення дострокової пенсії, зокрема документи про проходження військової служби (служби).

Суд зазначає, що у матеріалах справи також містяться і документи про проходження військової служби (служби) позивачем, а саме - військовий квиток серії НОМЕР_3 .

Отже, надані позивачем документи були достатніми для вирішення питання про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За приписами частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Ураховуючи первинну дату звернення позивача до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії - 23.02.2026, та дату народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд доходить висновку про те, що пенсію слід призначити позивачу саме з 23.02.2026.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині оскаржуваного рішення.

Втім, оскільки з боку Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області судом не встановлено порушення прав позивача, і позивач на обліку у відповідача 2 не перебуває та пенсію не отримує, підстави для зобов`язання відповідача 2 вчинити певні дії, - відсутні.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із метою належного та ефективного захисту порушеного права, суд уважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.03.2026 № 155350027156 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення 23.02.2026 року.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: 10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Ольжича, 7; код ЭДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення від 03.03.2026 року №155350027156 та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.03.2026 № 155350027156 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення 23.02.2026 року.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2026 р.

Суддя О.М. Тарасишина