Решение № 138722099, 03.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1914/26

провадження №: 2/398/2683/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"03" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів, представник позивача Кудіна Анастасія Вячеславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 900,00 грн та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.08.2025 року між первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 53498-08/2025 на суму 5 000,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, право вимоги за якою перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі Договору факторингу № 22122025 від 22.12.2025 року. Згідно з розрахунком позивача, сума заборгованості становить 20 900,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 5 400,00 грн заборгованість за відсотками; 500,00 грн сума комісії за видачу кредиту; 10 000,00 грн сума заборгованості за штрафом. Позивач також зазначає, що з моменту набуття права вимоги, тобто з 22.12.2025, ним не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 11 червня 2026 року.

Судове засідання, призначене на 11 червня 2026 року, відкладено у зв`язку з неявкою відповідача на 29 липня 2026 року.

Представник позивача у судові засідання не з`явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності та висловила згоду на ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у разі неявки відповідача. Заперечень проти заочного розгляду справи від позивача не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Судові повістки надсилалися відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 07.04.2026 № 44; іншої адреси відповідач суду не повідомляв. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про причини невручення «адресат відсутній». Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні такої відмітки є днем вручення судової повістки, а тому суд визнає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись статтями 280, 281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося, а відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 22.08.2025 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Паспорт споживчого кредиту та Заявка-анкета підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W865.

22 серпня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (Первісний кредитор, код ЄДРПОУ 44022416) та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про надання фінансового кредиту № 53498-08/2025. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y661, надісланим на повідомлений ним номер телефону, про що зазначено в реквізитах договору.

Договором встановлені такі умови кредитування:

сума кредиту 5 000,00 грн (п. 1.1 Договору);

строк кредитування 120 днів, дата надання кредиту 22.08.2025, кінцева дата погашення 19.12.2025 (п. 1.2 Договору);

процентна ставка фіксована у розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості (п. 1.4 Договору);

комісія за видачу кредиту 500,00 грн, що складає 10,00 % від суми кредиту, тип комісії одноразова, нараховується одноразово при видачі кредиту та підлягає сплаті у перший платіжний період (п. 1.4, п. 3.3 Договору);

денна процентна ставка 0,983 % ((5 900,00 / 5 000,00) / 120 ? 100 %), орієнтовна реальна річна процентна ставка 3 059,58 %, загальні витрати за кредитом 5 900,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 10 900,00 грн (п. 1.4.1 Договору);

штраф (неустойка) відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку прострочення Клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України. Згідно з п. 5.3.1 Договору у випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту.

Додатком № 1 до Договору є Графік платежів (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки), яким передбачено сім розрахункових періодів: перший платіж у сумі 1 400,00 грн (проценти 900,00 грн та комісія 500,00 грн) 10.09.2025; платежі по 900,00 грн 30.09.2025, 20.10.2025, 09.11.2025, 29.11.2025; останній платіж у сумі 5 900,00 грн (тіло кредиту 5 000,00 грн та проценти 900,00 грн) 19.12.2025. Загальна сума платежів за Графіком 10 900,00 грн.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» здійснило безготівкове перерахування кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача, реквізити якої позичальник самостійно вказав у Заявці-анкеті та в п. 1.6 Договору. Ця обставина підтверджується наданим позивачем листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (сервіс онлайн-платежів iPay.ua) вих. № 3426_260316171613 від 16.03.2026 року. Згідно з цим документом, 22.08.2025 року о 20:30:06 було успішно проведено транзакцію на суму 5 000,00 грн на платіжну картку відповідача (маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 840867816, код авторизації на боці банку № 713658, отримувач ОСОБА_2 ).

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором за період з 22.08.2025 по 22.12.2025, відповідач ОСОБА_1 платежів у рахунок погашення кредиту не здійснював.

Відповідно до зазначеного розрахунку станом на дату переходу права вимоги та на момент звернення до суду обліковується заборгованість на загальну суму 20 900,00 грн, яка складається з:

заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) 5 000,00 грн;

заборгованості за нарахованими відсотками 5 400,00 грн;

суми комісії за видачу кредиту 500,00 грн;

заборгованості за штрафом 10 000,00 грн.

Як відображено у розрахунку, нарахування процентів здійснювалося первісним кредитором виключно в межах 120-денного строку кредитування з 22.08.2025 по 19.12.2025 включно. Після переходу права вимоги (22.12.2025) новий кредитор ТОВ «ФК «ЄАПБ» додаткових нарахувань процентів чи штрафних санкцій не здійснював.

Перехід права вимоги

22 грудня 2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) уклали Договір факторингу № 22122025, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 53498-08/2025 від 22.08.2025 року.

Це підтверджується наданими позивачем копіями зазначеного Договору факторингу, Акта прийому-передачі Реєстру Боржників та Витягу з Реєстру боржників (Додаток № 1 до Договору факторингу № 22122025 від 22.12.2025), у якому під порядковим номером 3388 зафіксовано відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер кредитного договору 53498-08/2025 та суму заборгованості на дату відступлення в розмірі 20 900,00 грн з розподілом за складовими: 5 000,00 грн за основною сумою боргу, 5 400,00 грн за відсотками, 10 000,00 грн за штрафом, 500,00 грн комісія за видачу кредиту. Витяг з Реєстру боржників підписаний директором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Кононенком Є.О. та генеральним директором ТОВ «ФК «ЄАПБ» Ревуновим Р.О. і скріплений печатками сторін. Оплатність відступлення права вимоги підтверджується наданою позивачем копією платіжної інструкції.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Згідно з ч. 3 ст. 13 цього Закону особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинна надати документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною третьою статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %; максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Згідно з пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023) у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності зазначеним Законом, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, у тому числі від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів. Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 набрав чинності 24.12.2023.

Відповідно до частини 3 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Згідно з частиною четвертою цієї статті застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов`язання за договором про споживчий кредит заборонено.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Суд встановив, що між первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 53498-08/2025 від 22.08.2025 року, укладеного в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, у тому числі з порядком нарахування процентів, комісії та неустойки (штрафу), і погодився з ними, підписавши Паспорт споживчого кредиту, Заявку-анкету та сам Договір. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін відповідні правові наслідки.

Враховуючи, що кредит згідно з умовами договору видано на платіжну картку, а не на банківський рахунок позичальника, правовідносини щодо здійснення платіжної операції регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164. Розрахунки між первісним кредитором та відповідачем проводилися за посередництвом платіжної системи сервісу iPay.ua ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». Належне виконання кредитором свого зобов`язання щодо надання кредитних коштів підтверджується листом вказаної платіжної установи, а реквізити платіжної картки, на яку перераховано кошти, збігаються з реквізитами, самостійно зазначеними позичальником у Заявці-анкеті та в п. 1.6 Договору. Відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення НБУ № 164 від 29.07.2022 документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа. Отже, наданий позивачем лист платіжної системи є належним, допустимим та достатнім доказом фактичного перерахування кредитних коштів. Відповідач жодних доказів (зокрема виписок з власного рахунку) на спростування цього факту суду не надав.

Оцінюючи розмір заборгованості, суд виходить з таких міркувань.

Основна сума боргу (тіло кредиту) у розмірі 5 000,00 грн відповідачем не повернута, доказів її погашення суду не надано, а тому ця сума є доведеною та підлягає стягненню.

Вимога про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 5 400,00 грн підлягає задоволенню. Таке нарахування здійснено кредитодавцем правомірно за встановленою кредитним договором фіксованою процентною ставкою 0,90 % в день та виключно в межах узгодженого сторонами 120-денного строку кредитування (з 22.08.2025 по 19.12.2025), що узгоджується зі ст. 1048, 1054 ЦК України та правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. Застосована денна процентна ставка (0,983 %) не перевищує граничного розміру, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», тобто не перевищує 1 %.

Вимога про стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 500,00 грн також є обґрунтованою. Ця сума є одноразовою виплатою, що визначена умовами п. 1.4 Договору, відображена у Графіку платежів, врахована у розрахунку денної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту і включена до загальних витрат за споживчим кредитом, що відповідає п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Така комісія пов`язана саме з наданням кредиту і не включає плату за послуги, які згідно із законом повинні надаватися споживачу безоплатно, зокрема за інформування про стан кредитної заборгованості. Відтак підстав вважати відповідну умову договору нікчемною суд не вбачає.

Вирішуючи питання щодо правомірності стягнення штрафу (неустойки) у розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання. Водночас, згідно з частиною 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Спеціальним нормативно-правовим актом у цій сфері є Закон України «Про споживче кредитування». Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 було внесено зміни до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими пільги щодо звільнення від сплати неустойки застосовуються лише до договорів про споживчий кредит, укладених до тридцятого дня включно з дня набрання чинності цими змінами. Враховуючи, що положення Цивільного кодексу України прямо відсилають до спеціального закону у сфері споживчого кредитування, суд вирішує вказану колізію на користь норм спеціального закону. Оскільки спірний кредитний договір укладено 22.08.2025 року, тобто після закінчення встановленого законодавцем перехідного періоду, пільги щодо заборони нарахування неустойки у період воєнного стану на відповідача не поширюються. Відтак кредитодавець мав законне право нараховувати неустойку.

Згідно з частиною 3 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штрафу, пені) за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором. Розмір мінімальної заробітної плати станом на дату укладення договору (22.08.2025) становив 8 000,00 грн, а одержана відповідачем сума кредиту 5 000,00 грн, тобто не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати. Відповідно, граничний розмір неустойки за цим договором становить 10 000,00 грн. Заявлена до стягнення сума штрафу дорівнює цій межі та не перевищує її. Пеня за спірним договором не нараховувалася, тому передбачена частиною четвертою статті 21 цього Закону заборона застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення не порушена.

Обґрунтованого клопотання про зменшення розміру неустойки з наведенням обставин, передбачених частиною третьою статті 551 ЦК України, відповідач не заявляв.

Враховуючи, що 22.12.2025 року до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі Договору факторингу № 22122025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, і факт цього переходу документально підтверджений Актом прийому-передачі Реєстру Боржників, Витягом з Реєстру боржників та платіжною інструкцією, позивач набув статусу нового кредитора та має право вимагати виконання зобов`язання. Відступлення права вимоги здійснено на користь фінансової установи, що відповідає вимогам частини другої статті 18 Закону України «Про споживче кредитування». Неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, а доказів здійснення платежів на користь первісного кредитора відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є доведеними і підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 20 900,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Доказів наявності інших судових витрат, зокрема і на професійну правничу допомогу, позивач суду не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 128, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів заборгованість за кредитним договором № 53498-08/2025 від 22 серпня 2025 року у загальному розмірі 20 900 (двадцять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів, код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 03 серпня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський