Решение № 138722016, 30.09.2025, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/9065/19

Провадження №2/405/1365/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2025 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого-судді Іванової Л.А.,

при секретарі Тарасенко Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОЕНЕРГЕТИК» КРОПИВНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (м. Кропивницький, вул. С.Гришина, 23/16) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач КП «ТЕПЛОЕНЕРГЕТИК» звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отриману послугу з централізованого теплопостачання, вказавши на обґрунтування позовних вимог, що КП «Теплоенергетик» відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надає споживачам послугу з централізованого теплопостачання, при цьому, відповідач ОСОБА_1 проживає у житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 7289 від 06.12.2019 року КП «ЖЕО № 1 МРМК», а відтак є споживачем теплової енергії, що надається до вказаного житла постачальником КП «Теплоенергетик».

Зазначив, що шляхом подачі теплової енергії за вказаною адресою, сторони вступили в фактичні договірні правовідносини та зі свого боку КП «ТЕПЛОЕНЕРГЕТИК» договірні зобов`язання виконує в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства, однак, в порушення ст. 526 ЦК України, відповідно якої зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідач впродовж тривалого часу за надані послуги з постачання теплової енергії не розраховується.

При цьому, за період з лютого 2014 року по листопад 2019 року включно відповідачу надавалися послуги з централізованого теплопостачання за вказаною вище адресою, за яку сплачено не було, у зв`язку з чим станом на грудень 2019 року за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за надану послугу в сумі 42 270,89 грн.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, що відповідно до розрахунку, 3% річних становить 2 918 грн. 39 коп., індекс інфляції становить 9 203 грн. 27 коп.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання ним грошового зобов`язання за кожен день простроченого виконання. Відповідно до п.31 Правил у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги виконавець має право нараховувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

Відповідно до п.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово комунальні послуги сплачувати пеню у встановленому законом чи договором розмірах, у зв`язку з чим ним (позивачем) нарахована пеня в розмірі 1 542, 89 грн.

З огляду на викладене вище, позивач КП «ТЕПЛОЕНЕРГЕТИК» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за надану послугу з теплопостачання з урахуванням 3% річних та індексу інфляції відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, пені відповідно до ст.549 ЦК України, що становить 55 935 грн. 44 коп., а також стягнути з відповідача і понесені судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 січня 2020 року відкрито позовне провадження у даній цивільній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

При цьому, у зв`язку з набранням 25 квітня 2025 року чинності Закону України від 26.02.2025 № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, зокрема, змінено найменування Ленінського районного суду міста Кіровограда на Подільський районний суд міста Кропивницького.

Крім того, на підставі рішення Кропивницької міської ради від 02.02.2021 року №78 «Про перейменування комунального підприємства «Теплоенергетик» та затвердження Статуту в новій редакції», перейменовано комунальне підприємство «Теплоенергетик» (код ЄДРПОУ 24153576) на комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради».

Представник позивача КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» Соломенко О.Т. (діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 13 лютого 2025 року) в судове засідання подала заяву, яка сформована в системі «Електронний суд» 30.09.2025 року, зареєстрована судом 30.09.2025 року за вх. №29426 про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гуцул М.С. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВА №1123900 від 25 серпня 2025 року) в судове засідання засобами електронної пошти подала заяву, зареєстровану судом 30.09.2025 року за вх. №29441, за якою просила провести розгляд справи без участі позивача та її, як представника позивача участі за наявними матеріалами справи, та просила врахувати позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву та поданих додаткових письмових поясненнях, які подані до суду в лютому, 2020 року, за якими відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обгрунтування заперечень на те, що між КП «Теплоенергетик» та ним (відповідачем) договір про надання послуг з централізованого теплопостачання в житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не укладався, проект Договору про надання послуг з централізованого теплопостачання та повідомлення з пропозицією укласти такий договір від КП «Теплоенергетик» йому не надходили, та відповідні документи він не отримував. Також від КП «Теплоенергетик» за адресою: АДРЕСА_1 , не надходили розрахункові квитанції за спожиту теплову енергію та повідомлення щодо наявної заборгованості по сплаті за надання послуг з централізованого теплопостачання. Крім того, за вказаною адресою він у період з лютого 2014 року по листопад 2019 не проживав, лише був фактично зареєстрований, а тому в нього не було потреби у придбанні послуг з централізованого теплопостачання, через це він не звертався до КП «Теплоенергетик» з пропозицією укласти відповідний договір про надання послуг з теплопостачання. Таким чином доводи, викладені КП «Теплоенергетик» в позовній заяві в рахунок наведення підстав стягнення з нього (відповідача) грошових коштів (боргу) за отриману послугу з централізованого теплопостачання є необґрунтованими, оскільки виходячи з «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 року; Закону України «Про житлово-комунальні послуги», цивільного законодавства України послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого теплопостачання, який, в свою чергу, між ним та КП «Теплоенергетик» не було укладено.

Крім того, зазначив, що КП «Теплоенергетик» пропущено строки загальної та спеціальної позовної давності, визначені ст.257 та п.1 ч.1 ст.258 ЦК України, у межах яких КП «Теплоенергетик» міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, зокрема, щодо стягнення з нього грошових коштів (боргу) за отриману послугу з централізованого теплопостачання, а саме за період з лютого 2014 року по грудень 2016 року.

Також вказав, що відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 25.05.2010 року №457 за адресою: АДРЕСА_2 знято з балансу ЖЕКу №1 та відокремлене централізоване теплопостачання на подачу теплової енергії до будинку за вказаною адресою, а тому він вважав, що у разі неукладення ним договору з КП «Теплоенергетик» щодо надання послуг з централізованого теплопостачання останнім було припинено, або ж зупинено надання йому таких послуг.

Представником позивача КП «Теплоенергетик» подано відповідь на відзив за змістом якої зазначено, що між КП «Теплоенергетик» та відповідачем не має укладеного письмового договору про надання послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_3 , натомість між теплопостачальним підприємством та відповідачем склалися фактичні договірні правовідносини щодо надання послуг централізованого опалення зазначеної квартири шляхом надання підприємством зазначених вище послуг та їх оплати відповідачем безпосередньо. Крім того, відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» №1875-ІV, який діяв до травня 2019 року, а також ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, який діє з травня 2019 року, одним із обов`язків споживача є укладення договору про надання житлово комунальних послуг, тим самим, в даному випадку має місце зустрічний обов`язок сторін на укладення договору, але при цьому, відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, споживач не звільняється від оплати житлово комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору, тим самим, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не передбачений обов`язок виконавця комунальної послуги здійснювати особисте інформування споживача про тарифи, розмір оплати за спожиту теплову енергію та щодо наявної заборгованості. Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 05.05.2010 року за №457 за адресою: АДРЕСА_2 знято з балансу ЖЕКу №1 та відокремлене централізоване теплопостачання на подачу теплової енергії до будинку за вказаною адресою, при цьому, в наданій до відзиву копії зазначеного рішення міської ради відсутня будь-яка інформація про відключення будинку АДРЕСА_2 від теплопостачання.

З огляду на зазначене, зваживши доводи, викладені сторонами по справі в заявах по суті справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, однак є такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, судом встановлено, що КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надає споживачам послугу з централізованого теплопостачання.

Згідно з довідкою КП «ЖЕО № 1» за вих. №7289 від 06.12.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.07.2000 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: дві особи.

Також встановлено, що в опалювальні періоди, і, зокрема, з лютого 2014 року по грудень 2019 року позивач надавав в житловий будинок АДРЕСА_2 теплову енергію, при цьому, відповідач ОСОБА_1 , проживаючи в квартирі АДРЕСА_3 є споживачем теплової енергії, яку надавав позивач, в зв`язку з чим між сторонами склалися фактичні договірні відносини і виникли взаємні права та обов`язки, при цьому, за вказаний період, відповідачем як споживачем послуги з централізованого теплопостачання, яку надавав позивач, не виконані свої зобов`язання щодо своєчасності оплати за отриману послугу з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим станом на грудень 2019 року існує заборгованість в розмірі 42 270 грн. 89 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , споживач ОСОБА_1 , загальна площа: 50, 42 кв.м, наданим позивачем, який відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Теплопостачальна організація суб`єкт господарювання з постачання споживачам теплової енергії.

Споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ).

Споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»№2189-VІІІ одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 зазначеного Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Крім того, відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV, чинного на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Відповідно до п.п.1, 5 ч.3 ст.20 Закону №1875-ІV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, споживач зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору ; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Пунктом 1 частини 3 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов`язок споживача теплової енергії на своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Аналогічний обов`язок міститься в п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

При цьому, згідно зазначених норм Законів споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №638/11034/15-ц від 10.12.2018 року.

Крім того, суд зауважує, що інформація щодо відключення споживача від системи централізованого опалення, в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Суд приймає до уваги письмові докази, надані позивачем на обґрунтування доводів щодо надання відповідачу житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з централізованого теплопостачання, відповідно до вимог Закону України Про житлово-комунальні послуги, факт не надання зазначених послуг, або надання їх неналежної якості, судом під час судового розгляду справи з наявних у справі доказів не встановлено, а відтак суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриману послугу з централізованого теплопостачанняє законними та обгрунтованими.

При цьому, судом відзначається, що позивач КП «Теплоенергетик» КМР» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого теплопостачання за період з лютого 2014 року по грудень 2019 року в розмірі 42 270 грн. 89 коп., - 24 грудня 2019 року.

В свою чергу, відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання у відзиві на позовну заяву, за яким, поряд з іншим, зазначив щодо пропуску позивачем строку загальної та спеціальної позовної давності, у межах яких КП «Теплоенергетик міг звернутися до суду із зазначеним позовом, а саме: щодо стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з централізованого теплопостачання за період з лютого, 2014 року по грудень, 2016 року.

Відповідно до ст.ст.256, 257, 258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою.

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ( ч.5 ст.261 ЦК України).

При цьому, початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (ст.266 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судового рішення.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги, що заборгованість за послугу з централізованого теплопостачання винила з лютого, 2014 року, а до суду з позовом позивач звернувся в грудні 2019 року, відповідно позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права за період з лютого, 2014 року по листопад, 2016 року включно, при цьому позивачем не було надано суду жодних доказів на обґрунтування того, що строк позовної давності пропущено з поважних причин, як не вбачається і переривання перебігу строку позовної давності, визначеного ст.264 ЦК України, на підставі чого суд приходить до висновку про відмову позивачу КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 боргу за послугу з централізованого теплопостачання за період з лютого, 2014 року по листопад, 2016 року включно в розмірі 11 153 грн. 23 коп.

При цьому, суд приходить до висновку, що заборгованість за послуги з постачання теплової енергії підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» за період з грудня 2016 року по листопад 2019 року включно в розмірі 31 117 грн. 66 коп.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання послуг з централізованого теплопостачання є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондується право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги, таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в порядку ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, на підставі чого суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача КП "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради" підлягають стягненню 3% річних та індекс інфляції, які розраховані судом самостійно, виходячи з методики нарахування позивачем 3% річних та індексу інфляції відповідно до вимог ст.625 ЦК України, та розраховані судом за період з грудня, 2016 року по листопад, 2019 року, виходячи з наявного розміру заборгованості за послугу з централізованого теплопостачання за вказаний період за кожний місяць окремо, що, відповідно становить індекс інфляції в розмірі 4 370 грн. 85 коп. та 3% річних в розмірі 1 358 грн. 68 коп. за період з 01.12.2016 року по 30.11.2019 року.

При цьому, судом зазначається, що розрахунок інфляційних втрат здійснено шляхом множення суми заборгованості, що виникла у відповідному місяці, на сукупний індекс інфляції за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем виникнення боргу, до місяця, що передує даті розрахунку, та 3% річних розраховано на суму заборгованості за кожен місяць прострочення за формулою: сума боргу х 3% відсотки річних в день (0, 0082) х кількість днів прострочення за кожен місяць окремо).

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 542 грн. 89 коп., яка (вимога) підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання ним грошового зобов`язання за кожен день простроченого виконання.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Враховуючи несвоєчасність здійснення платежів за отримані послуги з централізованого теплопостачання,суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 508 грн. 81 коп., яка розрахована судом за період 01.11.2018 року по 01.11.2019 року наступним чином: 13 902 грн. 00 коп. (сума заборгованості за вказаний період) х 0, 01% (розмір пені за кожен день прострочення) х 366 (кількість днів прострочення) / 100%.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за послугу з теплопостачання, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача КП "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради" становить 37 356 грн. 00 коп., з якої: заборгованість за послугу з централізованого теплопостачання в розмірі 31 117 грн. 66 коп., індекс інфляції в розмірі 4 370 грн. 85 коп., 3% річних в розмірі 1 358 грн. 68 коп. та пеня в розмірі 508 грн. 81 коп.

Окремо судом зазначається, що суд не бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що він не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , в період з лютого, 2014 року по листопад, 2019 року, при цьому, був лише фактично зареєстрований за вказаною адресою, тим самим у нього не було потреби у придбанні послуг з централізованого теплопостачання, та доводи про те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 25.05.2010 року №457 за адресою: АДРЕСА_2 знято з балансу ЖЕКу №1 та відокремлене централізоване теплопостачання на подачу теплової енергії до будинку за вказаною адресою, а тому він вважав, що у разі неукладення ним договору з КП «Теплоенергетик» щодо надання послуг з централізованого теплопостачання останнім було припинено, виходячи з наступного.

Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 споживач може відмовитись від отримання послуг централізованого опалення, лише у випадку влаштування в квартирі індивідуального джерела опалення.

Відключення споживача від мереж централізованого опалення здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питання житлово-комунального господарства.

Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення суду ґрунтується на досліджених судом наявних у справі доказах.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77, ч.2 ст.78, ст.79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, надання доказів, які мають бути належними, допустимими та достовірними з метою підтвердження своїх вимог та заперечень є процесуальним обов`язком сторін у справі.

В свою чергу, долучена відповідачем копія рішення Кіровоградської міської ради від 25.05.2010 року №457, за яким за адресою: АДРЕСА_2 знято з балансу ЖЕКу №1 не містить будь якої інформації про відключення будинку АДРЕСА_2 від мереж централізованого теплопостачання.

Так само, відповідачем ОСОБА_1 не подано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження відключення безпосередньо квартири АДРЕСА_3 від внутрішньобудинкових мереж централізованого теплопостачання, та, крім того, що він звертався до органу виконавчої влади з питання житлово-комунального господарства про відключення від мереж централізованого опалення.

Також судом зазначається, що послуга з постачання теплової енергії (опалення) - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Опалювана площа квартири - це загальна площа квартири без урахування площі лоджій, балконів, терас. Плата за надані послуги з централізованого палення справляється з розрахунку за 1 кв. метр опалюваної площі квартири.

Таким чином, плата за послуги з постачання теплової енергії справляється у залежності від опалювальної площі квартири і не залежить від проживання у ній людей.

Проживання в іншому місці не звільняє відповідача від сплати отриманих комунальних послуг, оскільки матеріалами справи підтверджено його реєстрацію та проживання в квартирі, що свідчить про те, що він є споживачем наданої послуги.

При цьому, щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Крім того, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що позов задоволено частково, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 282 грн. 92 коп., сплачений позивачем при пред`явленні позову до суду.

Відповідно до ст. ст. 68, 162 Житлового кодексу України, ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, Закону України Про житлово-комунальні послуги, Закону України «Про теплопостачання», керуючись ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОЕНЕРГЕТИК» КРОПИВНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОЕНЕРГЕТИК» КРОПИВНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ», код ЄДРПОУ 24153576, заборгованість за отриману послугу з централізованого теплопостачання за період з 01.12.2016 року по 30.11.2019 року включно в розмірі 31 117 грн. 66 коп. та в порядку ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 1 358 грн. 68 коп., індекс інфляції в розмірі 4 370 грн. 85 коп., пеню в розмірі 508 грн. 81 коп., а всього 37 356 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОЕНЕРГЕТИК» КРОПИВНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ», код ЄДРПОУ 24153576 судовий збір в розмірі 1 282 грн. 92 коп.

В іншій частині позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова