Решение № 138721799, 28.07.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/510/26

Провадження № 2/347/559/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Атаманюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

26.02.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №686603951, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17.03.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 686603951 на суму 2 000,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 8A5U42YE.

Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет:

- перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua,

- зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника,

- за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток № 5).

- пройшов належну перевірку (верифікацію),

- ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі - Правила) (Додаток № 4), які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

- отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору.

- надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 2 000,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 8000,00 грн.

Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги №85 від 23.06.2020, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 21 390,00 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 14.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 14.07.2025 до Договору факторингу 3.

Укладання договорів факторингу між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до виникнення кредитних правовідносин з позичальниками не можуть ставити під сумнів відступлення прав вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення подібних кредитних договорів договори факторингу були чинними.

При цьому, право вимоги по Кредитному договору відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому Позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги (Реєстрів Боржників/ Акту прийому-передачі Реєстру Боржників), які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення Кредитного договору.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 21390,00 грн., яка складається з: 8000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13390,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою судді від 12.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.04.2026 року відповідач звернувся до суду із заявою, в якій він просить застосувати позовну давність по справі № 347/510/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» про стягнення заборгованості за договором позики на умовах фінансового кредиту № 686603951 від 17.03.2020 року та у позовних вимогах позивачу відмовити повністю.

В своїй заяві про застосування строків позовної давності відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність згідно ст. 258 ЦК України строком на 1 рік встановлена щодо вимог про стягнення неустойки (пені та штрафу).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

До вимог про стягнення заборгованості поширюються строки давності від часу коли особа довідалась про порушення свого права чи могла довідатися про порушення такого права.

Відповідач вважає, що до вимог позивача як мінімум в 00 год. 17.04.2023 р. сплив трьохрічний загальний строк позовної давності та 17.04.2021 р. - річний строк спеціальної позовної давності щодо вимог стосовно стягнення неустойки.

За своєю суттю стягнення відсотків за кожен день прострочення є пенею (вид неустойки) і на нього поширюється річний строк позовної давності. У копії кредитного договору № 686603951 від 17.03.2020 року пунктах 1 та 3 договору передбачено саме відповідальність позивальника за кожен день прострочення.

Відповідач зазначає, що позовна вимога позивача про стягнення з нього процентів за користування кредитом поза межами строку дії договору є неправомірною, фактично є неустойкою і задоволенню не підлягає.

Відповідач вважає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Позовною заявою не обгрунтовано порушення строків позовної давності та така вимога до суду не ставилася і не обгрунтовувалась.

Тому, відповідач вважає, що у позові (чи окремих вимогах) слід відмовити у зв`язку спливом строків позовної давності.

01.04.2026 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає повністю. Вважає їх необгрунтованими, бездоказовими. Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги, що суперечать закону, а позов поданий зі спливом строку позовної давності.

Відповідач вказує, що не визнає позов, оскільки він дійсно не пригадує чи у 2020 році взагалі позичав будь-які кошти дистанційно в юридичної особи під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

До позову позивачем не подано документів, що підтверджують укладення ним кредитного договору, право вимоги до нього, зокрема оригіналів чи належно засвідчених копій договорів факторингу, що підтверджують перехід права вимоги, умов відступлення права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ще трьох юридичних осіб («ТОВ Таліон плюс», ТОВ «ФК Онлайн Фінанс», ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»).

Додана до позову копія кредитного договору від 17.03.2020 року містить дані позичальника у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», особи на ім`я « ОСОБА_2 » і в договорі та реквізитах і додатку зазначено позичальника « ОСОБА_2 » без даних дати народження, що унеможливлює ідентифікувати особу з якою ймовірно укладений договір.

Також до позову не додано жодного документу про підтвердження перерахунку коштів позичальнику за 17.03.2020 року, підтвердження їх отримання.

Позивач взагалі не надав оригіналів документів чи їх засвідчених копій як додатків до позову, вказавши, що вони перебувають у первісного кредитора.

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» не надано до позову оригіналу платіжного доручення і зазначено, що оригінал платіжного доручення (написано в позові, що це додаток 9 до позову) знаходиться в первісного позичальника. Це не відповідає законодавству. Первісний позивальник передає свої кредитні справи разом з усіма документами щодо боржників. Згідно відомостей позовної заяви переуступлення права вимоги мало місце тричі. У позові навіть не вказано за яку дату платіжне доручення, якій сумі здійснено перерахунок, кому, на який рахунок і в матеріалах справи його немає.

Позивач посилається на докази, яких не має, ніколи не бачив і не може їх надати оригіналах чи належно засвідчених копіях відповідно до ДСТУ 4163:2020.

Тому, відповідач вважає, що в позові слід відмовити за необгрунтованістю та безпідставністю. Всі подані докази не відповідають вимогам законодавства щодо належності, допустимості, достовірності.

Відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача стосуються тіла кредиту (позики) та відсотків (фактично неустойки) по несплачених відсотках за користування кредитом. Жодного законного підтвердження чи обгрунтованого розрахунку відсотків чи отримання тіла кредиту до позову не надано.

Позивач не зазначив, коли у первинного позичальника виникло право вимоги, але вказано про наявність первинної заборгованості станом на 17.03.2020 року та при передачі первинного права вимоги щодо заборгованості до ТОВ «Таліон плюс» станом на 23.06.2020 р. у повному обсязі. Відповідно до Додатку № 1 до кредитного договору від 17.03.2020 кінцевий термін платежу по кредиту з відсотками завершується 16.04.2020 р.

Відповідач вважає, що оскільки його не ознайомлено з документами, що підтверджують правничі послуги, наявність чи відсутність договірних зобов`язань, витрати на правничу допомогу, а сам позов є безпідставним, необгрунтованим і бездоказовим, у стягненні судових витрат та витрат на професійну допомогу позивачу слід відмовити повністю.

07.04.2026 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій посилається на те, що 17.03.2020 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 686603951.

Вказаний Кредитний договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Для укладення якого Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua та обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування. Після чого заповнив відповідну заявку на кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та пропонує Заявнику, на власний розсуд, вказати логін і пароль (унікальний алфавітно-числовий набір символів) для входу в Особистий Кабінет.

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.

Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційно-телекомунікаційній системі та був надісланий Відповідачу в СМС-повідомленні.

Одноразовий персональний ідентифікатор № 8A5U42YE направлено Відповідачу 17.03.2020 о 11:23:16 на номер мобільного телефону вказаний нею в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор № 8A5U42YE введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 17.03.2020 о 11:24:17.

У Розділі 6 Договору «Реквізити Сторін» зазначено електронний підпис з одноразовим ідентифікатором фізичної особи ОСОБА_1 - 8A5U42YE, що підтверджує волевиявлення Боржника на введення ідентифікатору та підписання Договору.

Відповідач отримав свій примірник електронного договору на електронну адресу gvasa2001@gmail.com, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані Відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, до Суду не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. Також слід звернути увагу на те, що ОСОБА_1 до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій не звертався.

Отже, Позивачем до Суду надано документи, які свідчать про те, що 17.03.2020 р. між сторонами укладено договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором на суму 8 000,00 грн., сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Позичальника для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Враховуючи повну цивільну дієздатність Відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам Відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести Суд в оману та небажання сплачувати заборгованість.

Заперечення Відповідача щодо розбіжностей у написанні його ім`я є безпідставними та не можуть слугувати причиною для звільнення від виконання зобов`язань за кредитним договором з наступних підстав.

Ідентифікація особи Відповідача підтверджується збігом унікальних ідентифікаційних даних, насамперед - реєстраційним номером облікової картки платника податків (РНОКПП), що виключає можливість помилкового ототожнення з іншою особою.

Як вбачається з відповіді Косівської Міської Ради Косівського Району Івано-Франківської області від 05 березня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно народився та був зареєстрований у АДРЕСА_1 , яка повністю збігається з адресою, зазначеною при укладенні Кредитного договору № 686603951 від 17.03.2020.

При винесенні ухвали про відкриття провадження у справі Косівським районним судом Івано-Франківської області від 12 березня 2026 року судом не було встановлено факту невідповідності особи Відповідача даним органів реєстрації місця перебування та місця проживання.

Таким чином, наведені відповідачем аргументи щодо некоректності написання його ім`я є необґрунтованими. Зазначені обставини не можуть слугувати підставою для звільнення від виконання зобов`язань за кредитним договором, оскільки матеріалами справи підтверджується, що саме Відповідач є стороною спірних правовідносин.

В матеріалах справи долучено документи № 09e5d456-01fb-4471-a684-70215863639c від 17.03.2020, № 34d2cdc5-3534-4bc9-a21c-845c896a6702 від 18.03.2020, № 3c6ab726- 0dbb-4e5a-8e51-b60480da7733 від 19.03.2020, з відмітками Товариства, з яких вбачається: ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало кредитні кошти у розмірі загальному розмірі 8 000,00 грн. безготівковими зарахуваннями Moneyveo SFD Visa Transfer на платіжну картку-маска карти № НОМЕР_1 (який був зазначений особисто Відповідачем при заповненні Заявки на отримання грошових коштів кредит на сайті Первісного кредитора); ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_2 , код отримувача 3690209474, код платника 38569246; банк платника (банк, що здійснював переказ коштів): АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Даний доказ підтверджує наявність заборгованості та її розмір. Вищезазначене Платіжне Доручення оформлене відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

Представник позивачазвертає увагу на те, що жодного юридичного факту щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача коштів за кожною із транзакцій, ініційованими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», не встановлено, таким чином Позивач документально підтвердив виконання перерахування коштів Відповідачеві.

Позивач вважає, що надав беззаперечні докази того, що: - саме Відповідач уклав договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; - кошти в загальному розмірі 8 000,00 грн. перераховано на карту Відповідачу;

А саме, до позовної заяви долучено платіжні доручення № 09e5d456-01fb4471-a684-70215863639c від 17.03.2020, № 34d2cdc5-3534-4bc9-a21c-845c896a6702 від 18.03.2020, № 3c6ab726-0dbb-4e5a-8e51-b60480da7733 від 19.03.2020 та документ, виданий та підписаний первинним кредитором, з якого вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових послуг вищезгаданої платіжної інструкції.

Зокрема, з метою отримання додаткових доказів на підтвердження наступної інформації: належності платіжної картки № НОМЕР_3 Відповідачеві; повного номеру платіжної картки № НОМЕР_3; факту зарахування коштів на картковий рахунок Відповідача та ін., Позивачем заявлено клопотання про витребування первинних документів разом з поданням позовної заяви у порядку визначеному статтею 84 ЦПК України.

ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», а саме того, що відповідні кошти не зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Представник позивачавказує, що твердження Відповідача щодо не отримання кредитних коштів є хибними та навмисно вводять суд в оману.

Отже, відповідно до Кредитного договору № 686603951 від 17.03.2020 Сторонами погоджено всі істотні умови договору які в повному обсязі регулюють порядок нарахування процентів за Кредитним договором.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».

Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані.

Нарахування процентів здійснювалось в наступному порядку:

- В період з 17.03.2020 по 16.04.2020 - нарахування здійснювались за Дисконтною процентною ставкою, тобто 8 000,00 грн. (тіло Кредиту)*1,40/100 = 112,00 грн. в день (пункт 1.3. Договору).

- В подальшому, оскільки Відповідач борг не погасив, в період з 17.04.2020 по 23.06.2020 нарахування за користування кредитними коштами розпочалось за Базовою процентною ставкою в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, тобто : 8 000,00 грн. (тіло Кредиту)*1,70/100 = 136,00 грн. в день (пункт 1.4. Договору).

Відповідно до Розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснював часткові платежі у загальному розмірі 710,00 гривень.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог Позивача за договором про надання кредиту.

23.06.2020 право вимоги за кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відповідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 85 та новим кредитором стало ТОВ «Таліон плюс». Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, нарахування за користування грошовими коштами продовжились відповідно до Базової процентної ставки до 05.07.2020 включно. Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось.

Отже, нарахування процентів здійснюється на підставі положень Договору, Відповідач до укладення вищезазначеного Договору, був належним чином ознайомлений з усіма його істотними умовами, включаючи порядок та розмір нарахування відсотків. Факт ознайомлення та згоди з умовами ОСОБА_1 підтвердив шляхом підписання Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем не надано: власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення Позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого Позивачем розрахунку заборгованості, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Слід виходити з обґрунтованості доводів позовної заяви щодо законності набуття Позивачем прав вимоги за кредитним договором № 686603951 від 17.03.2020 р., укладеним із Відповідачем, враховуючи, зокрема те, що усі укладені договори факторингу пов`язують перехід права вимоги саме із фактом підписання між сторонами Реєстру прав вимог або Акту прийому-передачі Реєстру Боржників.

Враховуючи наведене, укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 17.03.2020 р. не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору № 686603951 від 17.03.2020 р. передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому Позивачу на підставі Реєстру, який оформлений належним чином.

07.04.2026 року представник позивача подав до суду заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, вказуючи, що позивач не згоден з доводами відповідача, посилаючись на те, що 17.03.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Відповідачем укладено кредитний договір № 686603951.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, а саме: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19), перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого карантину».

Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до 26 березня 2022 року. Аналогічними Законами України воєнний стан продовжувався з 26 березня 2022 року по 25 квітня 2022 року, з 25 квітня 2022 року по 25 травня 2022 року, з 25 травня 2022 року по 23 серпня 2022 року, з 23 серпня 2022 року по 21 листопада 2023 року, з 21 листопада 2022 року по 19 лютого 2023 року, з 19 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року та з 20 травня 2023 року по 18 серпня 2023 року, з 18 серпня 2023 року до 14 лютого 2024 року, з 14 лютого 2024 року до 14 травня 2024 року, з 14 травня 2024 року до 12 серпня 2024 року та з 12 серпня 2024 року продовжено строк дії воєнного стану в України ще на 90 діб.

Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Закон від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачає виключення з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану. Проте вищезазначений Закон, також зазначає, що він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108, тобто набрання чинності відбулося 04.09.2025, саме з цієї дати відбулося відновлення обчислення строків позовної давності. Виходячи з цього, до 04.09.2025 діяли вищезазначені нормативно-правові акти.

Отже, строки позовної давності в Україні були зупинені на період карантину (з 02.04.2020 до 30.06.2023 ) та на період дії воєнного стану (з 17.03.2022 до 03.09.2025). Починаючи з 04.09.2025 року, перебіг цих строків було відновлено згідно із Законом № 4434-IX, який виключив відповідні норми з ЦК України.

Також, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 686603951 від 17.03.2020 р., подана до суду 09 лютого 2026 року.

У Постанові від 21 червня 2023 року у справі №727/4133/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказував, що для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, що звернені позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц). Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

З урахуванням вищенаведених нормативно-правових актів та практики національних Судів, строк позовної давності у даній справі не підлягає застосуванню.

Отже, оскільки перебіг строку позовної давності на момент виникнення права вимоги був зупинений і розпочався 04.09.2025, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України. Таким чином, строк позовної давності щодо повернення коштів на момент подачі позовної заяви не закінчився.

В судове засідання представник позивача не прибув. У позовній заяві міститься прохання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Звернувся до суду із заявою, в якій виклав прохання провести розгляд справи без його участі.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом встановлено, що 17.03.2020Товариство з обмеженою відповідальністю«МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 686603951 на суму 2 000,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Договір підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора 8A5U42YE, який відправлено на номер ОСОБА_1 НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

У відповідності до п. 1.1. за цим Договором Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 2000 грн 00 коп. (дві тисячі грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.

Згідно з п. 1.2. кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

Пунктом 1.3. передбачено, що на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,40 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

За умовами п. 1.4. у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

На підставі п. 1.5. базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

За змістом п. 1.6. позичальник зобов`язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору.

Відповідно до п. 1.7. розрахунок сукупної вартості Кредиту за Дисконтною процентною ставкою та Термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього Договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (а.с.16-17).

Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

18.03.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю«МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до Договору № 686603951 від 17.03.2020 р., відповідно до якої пунктом 1 передбачено, що Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 2000 грн 00 коп. (дві тисячі грн. нуль коп.) з 18.03.2020 р. на строк дії Договору № 686603951 від 17.03.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

Із наданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» платіжного дорученням №09e5d456-01fb-4471-a684-70215863639c від 17.03.2020, вбачається, що 17.03.2020 через банк-провайдер АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було перераховано грошові кошти в сумі 2000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_3 , де отримувача вказано ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 .

Згідно з наданим ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» платіжним дорученням № 34d2cdc5-3534-4bc9-a21c-845c896a6702 від 18.03.2020, 18.03.2020 через банк-провайдер АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було перераховано грошові кошти в сумі 2000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_3 , із зазначенням отримувача ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 .

Відповідно до наданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» платіжного дорученням № 3c6ab726-0dbb-4e5a-8e51-b60480da7733 від 19.03.2020 через банк-провайдер АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було перераховано грошові кошти в сумі 4000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_3 , де отримувач є ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 .

Також, довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» стверджується, що 19.03.2020 15:08:23 через надавача платіжних послуг отримувача: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на платіжну карту НОМЕР_3 було перераховано грошові кошти в сумі 4000,00 грн.

На підставі наданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №686603951 від 17.03.2020 вбачається, що станом на 22.06.2020 року загальна заборгованість становить 19 622,00 грн., що складається з тіла кредиту - 8 000,00 грн. та процентів - 12 468,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Відповідно до Реєстру Боржників № 85 від 23.06.2020, від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 за договором № 686603951 від 17.03.2020 на загальну суму заборгованості 19758,00 грн.

Відповідно до виконаного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №686603951 від 17.03.2020 вбачається, що станом на 05.07.2020 року загальна заборгованість становить 21 390,00 грн., яка складається з тіла кредиту - 8 000,00 грн. та процентів - 13 390,00 грн.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №05/0820-01.

Відповідно до Реєстру Боржників № 11 від 31.08.2023, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 за договором № 686603951 від 17.03.2020 на загальну суму заборгованості 21390,00 грн.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників до Договору факторингу № 11/07/25-Е від «11» липня 2025 року № Б/Н від 14.07.2025 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 за договором № 686603951 від 17.03.2020 на загальну суму заборгованості 21390,00 грн.

На підставі наданої ТОВ «ФК «ЕЙС» виписки з особового рахунку за Кредитним договором №686603951 від 17.03.2020 ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 (включно) загальна заборгованість складає 21 390,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 000,00 гривень та прострочена заборгованість за процентами - 13 390,00 гривень.

Укладання договорів факторингу між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до виникнення кредитних правовідносин з позичальниками не можуть ставити під сумнів відступлення прав вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення подібних кредитних договорів договори факторингу були чинними.

Отже, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 21 390,00 грн., яка складається з: 8 000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 13 390,00 гривень - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

На виконання ухвали суду від 06.04.2026 року про витребування доказів 05.05.2026 року Банк АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав суду інформацію:

На ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). Також емітувались інші картки.

За період з 17.03.2020 року по 24.03.2020 року по рахунку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) зарахування коштів на суму 2000 грн. та зарахування коштів на суму 4000 грн. відсутнє.

На виконання ухвали суду від 26.05.2026 року про витребування доказів 23.06.2026 року Банк АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав суду запитувану інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 : з рахунку НОМЕР_6 здійснено наступні платежі: 17/03/2020 11:24:27 17/03/2020 P33 S CR 1,990.00 UAH 2,000.00 10.00 2,302.82 545135 6012 10110JOK UKR P 33 Переказ із картки; 18/03/2020 11:21:50 18/03/2020 P33 S CR 1,990.00 385152 6012 10110JOK UKR P 33 Переказ із картки UAH 2,000.00 10.00 2,146.82 19/03/2020 15:08:18; 19/03/2020 P33 S CR 3,980.00 UAH 4,000.00 20.00 НОМЕР_7 JOK UKR P 33 Переказ із картки.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають значення для розгляду справи, надаючи правову оцінку характеру відносин, судом вбачається, що спір між сторонами виник з приводу порушення договірних зобов`язань та простроченої заборгованості. Таким чином, за своїм внутрішнім переконанням суд приходить до висновку, що позов є підставним і підлягає задоволенню з огляду на нижче наведене.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначених розрахунків заборгованості, як і не надано доказів належного виконання своїх зобов`язань.

Доказів на підтвердження визнання зазначеного договору у встановленому законом порядку недійсним, матеріали справи не містять, та стороною відповідача суду надано не було.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі «UnionAlimentariaSanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За нормами ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Нормою ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з кредитного договору.

Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Так, судом встановлено, що 17.03.2020Товариство з обмеженою відповідальністю«МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 686603951.

17.03.2020 було перераховано грошові кошти в сумі 2000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_3 , де отримувач є ОСОБА_1 .

18.03.2020 було перераховано грошові кошти в сумі 2000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_3 , де отримувач є ОСОБА_1 .

19.03.2020 було перераховано грошові кошти в сумі 4000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_3 , де отримувач є ОСОБА_1 .

Представником позивача до позовної заяви долучено клопотання про витребування доказів в Банка-емітента АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570), а саме: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку (платіжні картки): НОМЕР_3; зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_3; за період від 17.03.2020 до 22.03.2020 в сумі 2000,00 грн.; емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_3; за період від 18.03.2020 до 23.03.2020 в сумі 2000,00 грн.; емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_3; за період від 19.03.2020 до 24.03.2020 в сумі 4000,00 грн.; емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Вказане клопотання суд задовольнив та витребував письмові докази.

Відповідно до ухвали суду від 06.04.2026 року Банк АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» надав суду інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). Також емітувались інші картки.

За період з 17.03.2020 року по 24.03.2020 року по рахунку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) зарахування коштів на суму 2000 грн. та зарахування коштів на суму 4000 грн. відсутнє.

Разом з тим, на виконання ухвали суду від 26.05.2026 року про витребування доказів за уточненим клопотанням представника позивача 23.06.2026 року Банк АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав суду запитувану інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 : з рахунку НОМЕР_6 здійснено наступні платежі: 17/03/2020 11:24:27 17/03/2020 P33 S CR 1,990.00 UAH 2,000.00 10.00 2,302.82 НОМЕР_8 JOK UKR P 33 Переказ із картки; 18/03/2020 11:21:50 18/03/2020 P33 S CR 1,990.00 385152 6012 10110JOK UKR P 33 Переказ із картки UAH 2,000.00 10.00 2,146.82 19/03/2020 15:08:18; 19/03/2020 P33 S CR 3,980.00 UAH НОМЕР_9 JOK UKR P 33 Переказ із картки.

Отже, інтерпретація імені відповідача « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 » у різних фінансових та договірних документах, не спростовує підставності позовних вимог саме до ОСОБА_1 , адже його РНОКПП - НОМЕР_4 - у цих документах збігається, що свідчить про одну і ту ж особу позичальника.

Відсотки стороною позивача нараховані з 17.03.2020 року по 05.07.2020 року, що відповідає п.3.10 кредитного договору та вимогам ч.1 ст.259 ЦК України щодо можливості збільшення позовної давності, встановленої законом, за домовленістю сторін.

За змістом п.4.2 Договору строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором.

П. 4.3. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Щодо строку позовної давності суд звертає увагу на те, що перебіг позовної давності у період з 02.04.2020 року по 30.06.2023 року було зупинено у зв`язку із запровадженням карантину. Починаючи з 24.02.2022 року і до 04.09.2025, перебіг строку позовної давності було зупинено у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні.

Отже, позовна давність не підлягає застосуванню до позовних вимог про стягнення заборгованості за вище зазначеним кредитним договором.

Частина перша статті 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов`язана їх довести, надавши суду докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про такі обставини. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.

Отже, стороною позивача доведено належними і допустимими доказами факт надання грошових коштів (кредиту) позичальникові ОСОБА_1 на картку №НОМЕР_5 у розмірі та на умовах, встановлених договором.

З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання, не повернув кредитні кошти у строк, встановлений договором, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути тіло кредиту - 8000,00 грн. та заборгованість по відсоткам - 13390 грн., нараховані за період строку кредитування до 05.07.2020 року.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом з ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З платіжної інструкції №39687 від 25.02.2026 року вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «ФК» «ЕЙС» сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (а.с.24), у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на оплату судового збору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача здійснювало адвокатське бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» на підставі договору про надання правничої допомоги 20.08.2025 року.

Відповідно до акту прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЕЙС» понесло витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 7000 грн., яка складається з: складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» - 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи - 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації - 500 грн., підготовка клопотання щодо отримання інформації - 500 грн.

Отже з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЕЙС» підлягають стягненню також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалюючи рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

На підставі ст. ст. 202, 204, 207, 213, 247, 251, 252, 509, 512, 514, 525, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 631, 634, 637, 638, 639, 641, 642, 1048, 1054, 1056-1, 1082 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», 12,81,78, ЦПК України, керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956, заборгованість за кредитним договором№686603951 від 17.03.2020 у сумі 21390 (двадцять одна тисяча триста дев`яносто) гривень, судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 (сім тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 03.08.2026 року.

Суддя Д.С. Драч