Решение № 138720515, 22.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року № 320/258/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Горбунова К.С., за участю: представника позивача, розглянувши у м. Києві у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, ГО "НІ КОРУПЦІЇ", ГО "Захист навколишнього природного середовища "Дружба", про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та нечинною містобудівну документацію,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області (далі - третя особа), в якому просить суд ( з урахуванням заяви про зміну (уточнення) предмету позову):

- визнати протиправним та нечинним рішення Ірпінської міської ради Київської області №4574-62-VII від 19 грудня 2018 р. Про затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м. Ірпінь Київська область;

- визнати протиправною та нечинною містобудівну документацію - Оновлений генеральний план м. Ірпінь Київської області, затверджену рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 р. №4574-62-VII Про затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м. Ірпінь Київська область в частині віднесення ділянки номер 6 в графічній частині Генерального плану (основному креслення) та в таблиці 4-1-1 Обсяги та розміщення житлового будівництва в межах міста Ірпінь пояснювальної записки до оновленого генерального плану м. Ірпінь, площею 3 га в районі вулиць Київської, Лермонтова, Пушкінська для розміщення 7-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірним рішенням зачіпаються інтереси позивача. Належні позивачу дві земельні ділянки були розміщені на землях, що відносилися до кварталу садибної забудови. Внаслідок внесених змін на цьому кварталі передбачено багатоквартирну житлову забудову. Згідно з Оновленим генеральним планом земельні ділянки, які належать позивачу на праві приватної власності, взагалі вилучені із генерального плану та території міста. При цьому, відсутність на генеральному плані міста Ірпеня земельних ділянок позивача порушує її права, оскільки відповідно до ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» правовий режим садибної забудови і багатоквартирної забудови є несумісними, адже в кварталах із садибною забудовою багатоквартирна забудова заборонена. Позивач перед затвердженням спірного рішення звертався до відповідача стосовно порушення його прав. Проте на сесії зауваження і застереження позивача враховані не були, а спірне рішення прийнято з порушеннями норм законодавства і ДБН. Позивач вказує про допущення процедури при здійсненні громадських слухань при обговоренні проекту рішення та його прийняття.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Вважає, що зміна цільового призначення земельної ділянки жодним чином не порушує права позивача, а також не порушує право власності на земельну ділянку її власника. Стверджує, що відповідачем повністю дотримано процедуру скликання та прийняття рішення «Про затвердження містобудівної документації - оновлення Генерального плану м. Ірпінь Київської області» та права позивача цим рішення не порушені. Також, стверджує про дотримання відповідачем передбаченої законом процедури при здійсненні громадських слухань при обговоренні проекту рішення та його прийняття.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, останній вважає, що Ірпінська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення порушила вимоги ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та нечинним рішення Ірпінської міської ради Київської області №4574-62-VII від 19 грудня 2018 р. Про затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м. Ірпінь Київська область.

Визнано протиправною та нечинною містобудівну документацію - Оновлений генеральний план м. Ірпінь Київської області, затверджену рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 р. №4574-62-VIIПро затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м. Ірпінь Київська область в частині віднесення ділянки номер 6 в графічній частині Генерального плану (основному креслення) та в таблиці 4-1-1 Обсяги та розміщення житлового будівництва в межах міста Ірпінь пояснювальної записки до оновленого генерального плану м. Ірпінь, площею 3 га в районі вулиць Київської, Лермонтова, Пушкінська для розміщення 7-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу Ірпінської міської ради Київської області - задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.09.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2023 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Лиска І.Г..

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 дану справу прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких останній просив позов задовольнити.

Протокольними ухвалами суду закрито підготовче провадження, суд перейшов до розгляду справи по суті та в подальшому, вирішив клопотання представника позивача про розгляд справи в письмовому провадженні розглянути в письмовому провадженні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 суд вийшов з письмового провадження, призначив підготовче засідання, визнав явку усіх учасників справи в судове засідання обов`язковою та викликав в підготовче засідання представника ГО «НІ КОРУПЦІЇ» для розгляду клопотання про залучення третьої особи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 клопотання представників позивача та відповідача про відкладення розгляду клопотання про залучення третіх осіб - задоволено. Відкладено розгляд клопотання про залучення третіх осіб в справі №320/258/19, призначивши наступне підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду, залучено ГО «НІ КОРУПЦІЇ» до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г. у справі №320/258/19. Матеріали адміністративної справи №320/258/19 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 (суддя Головенко О.Д.) у задоволенні заяви ГО "НІ КОРУПЦІЇ" про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лисці І.Г. у адміністративній справі № 320/258/19 відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у задоволенні заяви представника ГО "ЗНПС "ДРУЖБА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 клопотання ГО "ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА "ДРУЖБА" про залучення останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ГО "ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА "ДРУЖБА". Призначено наступне підготовче засідання.

ГО «ЗНПС «ДРУЖБА» подано до суд письмові пояснення в яких представник просив позов задовольнити.

Відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог. Протокольною ухвалою суду відмовлено у прийнятті заяви про визнання позовних вимог відповідачем, яка подана 24.06.2025, на підставі клопотання належного представника Ірпінської міської ради від 07.07.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 у задоволенні заяви представника позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову, - відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 закрито підготовче засідання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою від 01.12.2025 суд повернувся до підготовчого засідання для розгляду заяви про зміну предмету позову від 19.01.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 відмовлено в розгляді питання щодо розгляду заяви про зміну (уточнення) предмету позову.

Протокольною ухвалою від 09.12.2025 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 22.07.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити. Відповідач - Ірпінська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, ГО "НІ КОРУПЦІЇ", ГО "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" в судове засідання не прибули, повідомлені належним чином, подали до суду клопотання в яких просили розгляд справи здійснювати без їх участі.

В судовому засіданні 22.07.2026 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

27 липня 2017 року Ірпінською міською радою Київської області прийнято рішення тридцять шостої сесії сьомого скликання Про оновлення Генерального плану м. Ірпінь Київської області № 2531-36-VІІ від 27 липня 2017 р.. На підставі вказаного рішення розпочато процедуру оновлення Генерального плану м. Ірпінь, Київської області та збору вихідних даних для оновлення містобудівної документації Генеральний план міста Ірпінь Київської області.

1 листопада 2017 року між Ірпінською міською радою Київської області (Замовник), Українським Державним науково-дослідним інститутом проектування міст ДІПРОМІСТО імені Ю.М. Білоконя (Виконавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю Спешнтрейд укладено Договір підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт від 1 листопада 2017 р. №1013-01-2017.

Згідно з п.1.1 вказаного договору Замовник доручає, Платник сплачує, а Виконавець приймає на себе виконання наступних робіт: Оновлення генерального плану м.Ірпінь Київської області.

Після виконання зазначених робіт 28 вересня 2018 р. на адресу виконавчого комітету Ірпінської міської ради надійшли від ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст ДІПРОМІСТО імені Ю.М. Білоконя матеріали містобудівної документації Оновлення генерального плану м. Ірпінь Київської області.

29 листопада 2018 р. в.о. Ірпінського міського голови видав розпорядження Про скликання шістдесят другої сесії Ірпінської міської ради №303.

19 грудня 2018 року відбулася шістдесят друга сесія Ірпінської міської ради Київської області, на якій прийнято рішення №4574-62-VII Про затвердження містобудівної документації - оновлення Генерального плану м. Ірпінь Київської області.

У рішенні зазначено, що з метою забезпечення міста Ірпінь містобудівною документацією, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, раціонального використання земель та створення належних умов для життєзабезпечення міста, комплексного вирішення архітектурно-містобудівних проблем міста, інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб, врахування законних приватних, громадських та державних інтересів під час проведення містобудівної діяльності, керуючись Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, Законами України Про регулювання містобудівної діяльності, Про архітектурну діяльність, Про землеустрій та Про місцеве самоврядування в Україні, Ірпінська міська рада вирішила:

1. Затвердити оновлений Генеральний план міста Ірпінь Київської області, розроблений Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю.М.Білоконя.

2. Відділу інформаційного забезпечення виконавчого комітету Ірпінської міської ради оприлюднити дане рішення в офіційних місцевих засобах масової інформації в десятиденний термін з дати його затвердження.

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну депутатську комісію Ірпінської міської ради з питань архітектури та капітального будівництва та на заступника міського голови згідно розподілу обов`язків.

Як встановлено судом на вказаній сесії Ірпінської міської ради Київської області були присутні 33 депутати (із загальної чисельності 37 депутатів). За рішення Про затвердження містобудівної документації - оновлення Генерального плану м. Ірпінь Київської області проголосували 29 депутатів, 4 депутати не голосували.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та нечинним рішення Ірпінської міської ради Київської області №4574-62-VII від 19 грудня 2018 р. Про затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м. Ірпінь Київська область.

Визнано протиправною та нечинною містобудівну документацію - Оновлений генеральний план м. Ірпінь Київської області, затверджену рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 р. №4574-62-VIIПро затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м. Ірпінь Київська область в частині віднесення ділянки номер 6 в графічній частині Генерального плану (основному креслення) та в таблиці 4-1-1 Обсяги та розміщення житлового будівництва в межах міста Ірпінь пояснювальної записки до оновленого генерального плану м. Ірпінь, площею 3 га в районі АДРЕСА_1 для розміщення 7-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу Ірпінської міської ради Київської області - задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.09.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2023 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд у складі колегія суддів Касаційного адміністративного суду повертаючи на новий розгляд дану справу до Київського окружного адміністративного суду в своїй постанові від 11.09.2023 зазначив, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, обмежився висновком про непорушення прав позивача спірним рішенням Ірпінської міської ради Київської області № 4574-62-VII від 19.12.2018, однак не дослідив питання про його правомірність по суті, зокрема не перевірив дотримання відповідачем встановленої процедури ухвалення спірного рішення, а також його відповідність містобудівному законодавству, державним будівельним нормам.

Таким чином, в даному провадженні суду необхідно перевірити дотримання відповідачем встановленої процедури ухвалення спірного рішення, а також його відповідність містобудівному законодавству, державним будівельним нормам.

Надаючи правову оцінку відносинам, щодо дотримання відповідачем встановленої процедури ухвалення спірного рішення, суд звертає увагу на наступне.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 р. №3038-VI (далі за текстом Закон №3038-VI (тут та надалі в редакції, до діяла станом на час прийняття оскаржуваного рішення), генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Таким чином генеральний план та зміни до генерального плану приймаються в інтересах відповідної територіальної громади, а члени відповідної територіальної громади мають право брати участь і отримувати інформацію щодо розроблення та змін генерального плану міста.

Як вбачається з матеріалів справи, за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належать дві земельні ділянки ОСОБА_1 .. Одна з них, згідно класифікатора видів цільового призначення земель, затверджених наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, має код 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із кадастровим номером 3210900000:01:076:0011. На даній земельній ділянці розташований одноквартирний житловий будинок садибного типу.

На іншій земельній ділянці (кадастровий номер 3210900000:01:076:0013), яка має цільове призначення «для ведення особистого селянського господарства», висаджений та росте сад.

Згідно попереднього генерального плану, квартал, обмежений вулицями Пушкінська, Лермонтова, Київська, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 віднесений до кварталу садибної забудови. Даний факт не оскаржується учасниками справи.

Позивач зазначає, що 29.11.2018 після 19:30 на сайті Ірпінської міської ради з`явилося оголошення про проведення загальних міських громадських слухань в м. Ірпінь щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації «Оновлення генерального плану міста Ірпінь, Київської області» 30.11.2018 о 14 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_4 .

Проект (загальний вигляд оновленого Генерального плану) та інформаційне повідомлення до нього з`явилось на офіційному веб-сайті Ірпінської міської ради лише після 19:30 вечора 29.11.2018.

Згідно «Оновленого генерального плану» частина цього кварталу вже віднесена до багатоквартирної житлової забудови, а земельні ділянки якими володіє ОСОБА_1 взагалі вилучені із плану зонування м. Ірпеня.

У зв`язку з чим, позивачем на адресу розробника «Оновленого генерального плану міста Ірпінь» державного підприємства «ДНІПРОМІСТО» 11.12.2018 (вх.№2467) була направлена заява про порушення її конституційних прав та державних будівельних норм в частині віднесення в оновленому генеральному плані кварталу обмеженого АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 до багатоквартирної житлової забудови.

В подальшому, в зв`язку з позбавленням позивача можливості прийняти участь у обговоренні проекту містобудівної документації, ОСОБА_1 14.12.2018 (вх. Д-140252) на адресу в.о. міського голови було направлено заяву, згідно з якої позивач просила відповідача не порушувати її права та не переводити на оновленому генеральному плані квартал обмежений вулицями Пушкінська, Лермонтова, АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 як квартал багатоквартирної житлової забудови.

Як вбачається з заяв позивача, остання просила привести проект оновленого генерального плану м. Ірпіня в кварталі, обмеженого вулицями Пушкінська, Лермонтова, Київська, Лисенка (колишня Надсонова) у відповідність із ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», норми якого мають бути обов`язково враховані при розробці та затвердженні містобудівної документації.

Отже, у своїх зверненнях до розробника (ДП Діпромісто) та замовника (Виконавчий комітет Ірпінської міської ради) містобудівної документації на місцевому рівні позивач просила врахувати конкретний приватний інтерес та врахувати норми держаних будівельних норм.

Суд зазначає, що ні позивачем, ані відповідачем не надано до суду доказів того, що розробником (ДП Діпромісто) та замовником (Виконавчий комітет Ірпінської міської ради) взято до уваги інформацію зазначену позивачем у своїх зверненнях, більш того, до матеріалів справи не було долучено відповідей на заяви позивача.

Крім того, законодавцем передбачена певна процедура внесення змін до містобудівної документації в тому числі і генерального плану. Дотримання вказаної процедури забезпечує дотримання прав членів територіальної громади в інтересах яких розробляється, затверджується та змінюється містобудівна документація, а порушення такої процедури являється порушенням прав членів територіальної громади передбачених Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити:

-оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

-оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;

-реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення);

-узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

-оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.

Відповідно до ч. 11 ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують:

-оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

-оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;

-реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;

-узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);

-оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Отже, громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться шляхом оприлюднення таких проектів, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій, а також шляхом безпосереднього подання пропозицій громадськістю до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18, від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18, від 7 грудня 2021 року у справі № 380/142/20 та від 17 листопада 2022 року у справі № 382/904/17.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;

5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;

6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

Таким чином, публікація в газеті «Про Ірпінь» (спеціальний випуск від 26.10.2018 накладом 1000 прим.) не є доказом того, що жителі м. Ірпеня (населення більше 100 тисяч.) були належним чином проінформовані про дату та час проведення громадських слухань.

При цьому відповідно до п. 17 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 проведення громадських слухань затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.

Таким чином, дотримання визначеної законодавцем певної обов`язкової процедури є необхідним для забезпечення прав та законних інтересів членів територіальної громади при розробленні проектів містобудівної документації в тому числі і генерального плану міста.

Крім того, перед початком шістдесят другої сесії Ірпінської міської ради, яка відбулася 19.12.2018 року секретаріатом Ірпінської міської ради депутатам було надано проект рішення «Про затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м.Ірпінь Київської області».

Під час проведення голосування 19.12.2018 року будь-яких змін до проекту рішення з голосу ніхто не вносив та не пропонував, а отже депутати Ірпінської міської ради прийняли рішення в редакції, яка була надана в проекті цього рішення.

При цьому, підписане та оприлюднене Рішення Ірпінської міської ради «Про затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м. Ірпінь Київської області» №4574-62-VII від 19.12.2018 року відрізняється від розданого та проголосованого депутатами проекту рішення.

Факт існування проекту рішення, який був розданий депутатам Iрпінської міської ради і який відрізняється від підписаного в.о. міського голови А.В. Попсуй підтвердили депутати Ірпінської міської ради Київської області.

Підтвердженням фактів існування різних варіантів «оновленого генерального плану» є офіційна сторінка https://www.facebook.com/ITV.inform/videos/2212706902277088/ в розділі новини на сайті Ірпінської міської ради від 19.12.2018 року.

Із оприлюдненого повідомлення та фото «Оновленого генерального плану» видно, що частина кварталу обмеженого вулицями Пушкінська, Лєрмонтова, Київська, Лисенко (колишня Надсонова) визначена як землі рекреації (http://www.imr.gov.ua/news/12495-v-irpeni-zatverdili-onovlenii-generalnii-plan-mista).

Аналогічні коментарі під час оприлюднення оновленого плану давав начальник відділу архітектури та містобудування Iрпінської міської ради М. Сапон (https://www.youtube.com/watch?v=3 СХЗIVSalxk).

Таким чином, в.о. міського голови А.В. Попсуй в порушення регламенту Ірпінської міської ради підписала інше рішення за яке депутати не голосували.

Крім того, судом досліджено докази у вигляді фото з сайту надані відповідачем на підтвердження дотримання вимог порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та встановлено, що вони не відповідають дійсності, оскільки датовані груднем 2018 лютим 2019 року і не можуть бути належними доказами про оприлюднення на сайті інформації саме 26.10.2018.

Також відповідно до частини одинадцятої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі.

Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Тобто, всі матеріали генерального плану, в тому числі його оновлення (затверджені оскаржуваним рішенням у 2018 році) повинні бути забезпечені для доступу громадськості та всім зацікавленим особам Відповідачами відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом, зокрема через оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, а не тимчасовими файлами.

Відповідачем на момент подання позовної заяви не оприлюднено на своєму веб-сайті, а також на єдиному державному веб-порталі відкритих даних у формі відкритих даних Генеральний план міста Ірпінь затверджений у 2012 році, повне Оновлення генерального плану міста Ірпінь затверджені у 2018 році, зокрема розділ Генерального плану "Охорона навколишнього природного середовища".

Відповідно до п. 5.1 ДБН Б .1.1 -15:2012 СКЛАД ТА ЗМІСТ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ - Генеральний план населеного пункту складається з текстових та графічних матеріалів.

Згідно з п. 5.2 цього ДБН до складу текстових матеріалів включаються:

а) пояснювальна записка;

б) основні положення генерального плану.

Відповідно до п. 5.5 цих ДБН - графічні матеріали генерального плану включають:

1. Схема розташування населеного пункту в системі розселення

2. План існуючого використання території

3. Схема існуючих планувальних обмежень

4. Модель перспективного розвитку населеного пункту

5. Генеральний план (основне креслення)

6. Схема проектних планувальних обмежень

7. Схема вулично - дорожньої мережі, міського (сільського) та зовнішнього транспорту

У розділі «Генеральний план» на веб-сайті Ірпінської міської ради станом на березень 2019 року наявні:

- Основне креслення Оновлення генерального плану міста Ірпінь 2018

- Пояснювальна записка до Оновлення генерального плану міста Ірпінь (в процесі наповнення ) 2018

Таким чином, навіть станом на березень 2019 року на веб-сайті Ірпінської міської ради наявне лише одне креслення з семи та відсутні текстові матеріали. На єдиному державному веб-порталі відкритих даних матеріали Генерального плану міста Ірпінь у формі відкритих даних відсутні до цього часу взагалі.

Отже, Ірпінська міська рада та Виконавчий комітет своїми діями та бездіяльністю порушили визначену процедуру, а отже порушили права членів територіальної громади міста Ірпеня передбачені ст.ст. 17, 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 2, 3, 4, 5 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011.

Щодо відповідності спірного рішення містобудівному законодавству та державним будівельним нормам, суд зазначає наступне.

Згідно статті 3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України Про Генеральну схему планування території України, Про основи містобудування, Про архітектурну діяльність, Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, Про землеустрій, іншими нормативно-правовими актами.

Законом України Про будівельні норми визначено що державні будівельні норми нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Відповідно до статті 11 Закону України Про будівельні норми застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

До нормативного акту, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва відноситься і ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій.

Саме положення цього акту, мали бути обов`язково враховані при розробці та затвердженні містобудівної документації.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що в наданій містобудівній документації не враховано рекреаційне цільове призначення земель як рекреаційної території, що є частиною структурних елементів екологічної мережі чим порушено вимоги п. 5.4 ДБН Б.2.2-12:2018.

У відповідності до п. 3.31 ДБН Б.2.2-12:2018 квартал первинний елемент архітектурно-планувальної структури населеного пункту, що являє собою частину його території, обмеженої червоними лініями вулиць, у деяких випадках проїздами або природними межами.

Згідно з вимогами п. 6.1.1 до ДБН Б.2.2-12:2018 зона житлової забудови складається із ділянок територій: багатоквартирної, садибної в тому числі блокованої, житлово-громадської забудови, тобто житлових будинків, будинків з приміщеннями громадського призначення у вбудовано-прибудованих або стилобатних частинах, існуючих будівель, що використовуються або запроектовані для декількох видів призначення (житлового, адміністративного, громадського).

Пунктом 6.1.30 ДБН Б.2.2-12:2018 передбачено, що садибну забудову слід передбачати з метою збереження масштабу планування і забудови історичного населеного пункту у зонах існуючої індивідуальної садибної забудови слід забезпечувати збереження історичного характеру середовища.

Відповідно до вимог пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2018 зони садибної забудови можуть формуватись окремими чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками. Поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати трьох поверхів без урахування мансарди.

Розміщення в кварталах садибної забудови багатоквартирних (секційних) будинків не допускається.

Суд зазначає, що згідно з наданими матеріалами в межах зазначеного кварталу існують як історично розміщенні малоповерхові житлові будинки садибного типу, так і новозбудоване котеджне містечко із малоповерховими житловими будинками садибного типу. Таким чином розміщення 7-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці (номер земельної ділянки 6 в таблиці 4-1-1 «Обсяги та розміщення житлового будівництва в межах міста Ірпінь») площею 3 га не відповідає вимогам абзацу другому пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».

Отже, графічна частина містобудівної документації «Оновлення генерального плану м. Ірпінь Київської області» (основне креслення) та таблиця 4-1-1 «Обсяги та розміщення житлового будівництва в межах міста Ірпінь» пояснювальної записки до генерального плану м. Ірпінь суперечать відомостям та проектній документації з землеустрою щодо земельних ділянок позивача, "Плану існуючого використання території" та оприлюдненому на офіційному веб-сайті Ірпінської міської ради основному кресленню Генерального плану.

Також, при дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що під час розгляду проекту містобудівної документації оновлення генерального плану м.Ірпінь Київської області Головним управління ДСНС України у Київській області, Управлінням культури, національностей та релігій КОДА, Київським обласним та по м.Києву управлінням лісового та мисливського господарства та Департаментом екології та природних ресурсів КОДА надало свої зауваження зміст яких зводився до того, що вказана містобудівна документація не відповідає державним будівельним нормам, не відповідає вимогам Лісового кодексу України, Земельного кодексу України, ЗУ «Про природно-заповідний фонд», ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;

6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;

7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.

Тобто у разі зміни (оновлення) генерального плану має бути приведено у відповідність (змінено) до генерального плану і план зонування, але Ірпінська міська рада в порушення вимог ст. 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» вирішила не змінювати план зонування затверджений у 2013 році, який на даний час не відповідає містобудівній документації, яка була затверджена оскаржуваним рішенням.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 в адміністративній справі № 320/258/19 за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення, призначено судову-будівельну експертизу, проведення якої доручити Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру.

За результатами проведеної, на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 в адміністративній справі № 320/258/19, експертизи (висновок експерта від 23.12.2020 № 19/24/1-166-СЕ/19) експертом зроблено наступні висновки:

По першому питанню: З урахуванням умов наведених у дослідницькій частині цього висновку експерта, містобудівна документація Оновлення генерального плану м. Ірпінь Київської області, затверджена рішенням Ірпінської міської ради №4574-62-УІІ від 19 грудня 2018 року, частково не відповідає вимогам ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій; ДБН Б.1.1-15:2012 СКЛАД ТА ЗМІСТ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ; ДБН Б.1.1-5:2007; ДБН В.1.2 4:2006; ДБН В.2.2.5-97; ДБН Б.1.1-19:2013 , невідповідності наведені в дослідницькій частині цього висновку експерта.

По другому питанню: З урахуванням умов наведених у дослідницькій частині цього висновку експерта, містобудівна документація території кварталу, обмеженого вулицями Київської, Лермонтова, Пушкінська (номер земельної ділянки 6 в таблиці 4 1-1 Обсяги та розміщення житлового будівництва в межах міста Ірпінь) площею 3 га для розміщення 7-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків в кварталі садибної забудови, не відповідає вимогам абзацу другому пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2 12:2018 Планування і забудова територій.

Крім того, додатком до висновку призначеної судом експертизи є експертний висновок кандидата технічних наук Габреля М.М., в якому зазначено: «Вказані невідповідності містобудівної документації «Оновлення генерального плану м. Ірпінь Київської області», затвердженої рішенням Ірпінської міської ради №64574-62-VII від 19 грудня 2018 року у своїй сукупності дають підстави стверджувати, що містобудівна документація містить істотні відхилення від вимог ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» та ДБН Б. 1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», ДБН Б.1.1-5:2007 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)», ДБН В. 1.2-4:2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони).

Територія усього кварталу, обмеженого вулицями Київської, Лермонтова, Пушкінська має бути віднесена до території садибної забудови, а тому розміщення 7-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці (номер земельної ділянки 6 в таблиці 4-1-1 «Обсяги та розміщення житлового будівництва в межах міста Ірпінь») площею З га не відповідає вимогам абзацу другому пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».

Отже, надаючи оцінку висновку судової будівельно-технічної експертизи, суд доходить висновку, що він є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом у справі, оскільки містить обґрунтовані висновки, що відповідають матеріалам справи, а підстав сумніватися у його правильності судом не встановлено.

Таким чином, містобудівна документація Оновлення генерального плану м.Ірпінь Київської області затверджена рішенням Ірпінської міської ради №4574-62-VІІ від 19 грудня 2018 року частково не відповідає вимогам України Про будівельні норми а саме, Закону ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій; ДБН Б.1.1-15:2012 СКЛАД ТА ЗМІСТ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ; ДБН Б.1.1-5:2007; ДБН В.1.2-4:2006; ДБН В.2.2.5-97; ДБН Б.1.1-19:2013.

Щодо тверджень відповідача, що оскаржуваним рішенням не порушено права та інтереси позивача, а також не порушено право власності на земельну ділянку її власника, суд зазначає наступне.

У статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено:

- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини першої статті 1);

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

Частиною восьмою цієї ж статті передбачено, що Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується..

Відповідно до приписів частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно з частиною першою статті 25 цього ж Закону Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що містобудівна документація на місцевому рівні істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 280/759/16-а, від 30 серпня 2018 року у справах № 675/1905/16-а та № 500/2992/16-а, від 26 червня 2019 року у справі № 344/9913/15-а, від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 807/166/16, від 4 листопада 2020 року у справі № 824/376/19-а, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 2 грудня 2021 року у справі № П/320/900/20, від 13 лютого 2022 року у справі № 210/3729/17(2-а/210/204/17), від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 19 січня 2023 року у справі № 640/9995/20 та від 23 лютого 2023 року у справі № 400/3396/19.

Згідно із частинами другою та шостою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як роз`яснено Рішенням Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп, частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

У Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дано визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес». Зокрема, зазначено, що у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова) означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Тобто обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Отже, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Відтак, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи щодо особа дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду; порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально вираженого права чи інтересу особи, яка стверджує про їх порушення; вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача; під час розгляду кожної справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання адміністративного судочинства.

Вищенаведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, що міститься у постанові від 10 квітня 2012 року у справі № 21-1115во10, та Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 19 грудня 2018 року у справі № 826/37/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17, від 29 грудня 2020 року у справі № 140/ 2630/18, від 3 грудня 2021 року у справі № 369/7844/17, від 31 березня 2021 року у справі № 640/21611/19, від 14 лютого 2022 року у справі № 200/9772/18-a та від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20.

Суд також враховує, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право».

Зокрема, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

ЄСПЛ, зокрема у рішеннях «Georgiadis v. Greece» (заява № 21522/93, пункт 34), «Ferrazzini v. Italy» (заява № 44759/98, пункт 30), «Benthem v. the Netherlands» (заява № 8848/80, пункт 32), зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Аналогічний правовий висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 8 травня 2018 року у справі № 9901/386/18, та Верховним Судом у постановах від 4 липня 2018 року у справі № 367/4883/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 539/1699/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 480/8472/20 та від 15 вересня 2021 року у справі № 742/3070/18.

У цій справі Суд також враховує, що відповідно до сталої судової практики генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 363/3786/17, Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 466/1264/18, від 21 жовтня 2019 року у справі № 522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 369/7296/16-а, від 20 грудня 2019 року у справі № 520/14995/16-а, від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/9175/18, від 4 березня 2020 року у справі № 450/1236/17, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 6 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а, від 14 липня 2021 року у справі № 260/20/19 та від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20.

З огляду на вищезазначене, ця справа розглядалася судом з урахуванням особливостей, визначених статтями 264-265 КАС України.

Зокрема, відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таким чином, положення частини другої статті 264 КАС України «право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт» слід розуміти як запровадження у процесуальному законодавстві України (з деякими особливостями, які зобов`язують особу довести у суді, що такий акт стосується її інтересів) доктрини actio popularis (з лат. - «суспільна дія»), згідно з якою позов може бути подано в інтересах «публічного порядку, законності» (без обов`язку позивача доводити при зверненні до суду, що відповідне рішення суб`єкта владних повноважень вже та безпосередньо зачіпає права та свободи такого позивача).

Право ініціювати у суді справу (locus standi) про визнання протиправним та нечинним рішення суб`єкта владних повноважень, яке володіє ознаками нормативно-правового акта ґрунтується, фактично, на зазначеному статусі оскаржуваного акта. Відмова у доступі до суду особи у такій категорії спорів може призвести до ситуації, за якої рішення суб`єктів владних повноважень, що володіє ознаками нормативно-правового акта, буде залишатися поза межами судового контролю.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2023 року у справі № 320/258/19.

Отже, позивач обґрунтовує порушення своїх прав, тим, що згідно з Оновленим генеральним планом земельні ділянки, які належать позивачу на праві приватної власності, взагалі вилучені із генерального плану та території міста. При цьому, відсутність на генеральному плані міста Ірпеня земельних ділянок позивача порушує її права, оскільки відповідно до ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» правовий режим садибної забудови і багатоквартирної забудови є несумісними, адже в кварталах із садибною забудовою багатоквартирна забудова заборонена.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/1834/18, від 15 травня 2019 року у справі № 363/3786/17 та від 16 жовтня 2019 року у справі № 363/3101/17, судовий захист прав особи у земельних правовідносинах, а також права особи на безпечне навколишнє середовище, яке повинне забезпечуватися, у тому числі, виконанням суб`єктами владних повноважень законодавства у сфері планування і забудови територій, дотриманням встановленого порядку розробки та прийняття містобудівної документації на місцевому рівні, здійснюється у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача, що оскаржуваним рішенням не порушено права позивача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде, визнати протиправним та нечинним рішення Ірпінської міської ради Київської області №4574-62-VII від 19 грудня 2018 р. «Про затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м. Ірпінь Київська область» в частині віднесення ділянки номер 6 в графічній частині Генерального плану (основному кресленню) та в таблиці 4-1-1 «Обсяги та розміщення житлового будівництва в межах міста Ірпінь» пояснювальної записки до оновленого генерального плану м. Ірпінь, площею 3 га в районі вулиць Київської, Лермонтова, Пушкінська для розміщення 7-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків, а також визнати протиправною та нечинною містобудівну документацію - «Оновлений генеральний план м. Ірпінь Київської області», затверджену рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 р. №4574-62-VII «Про затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м. Ірпінь Київська область» в частині віднесення ділянки номер 6 в графічній частині Генерального плану (основному креслення) та в таблиці 4-1-1 «Обсяги та розміщення житлового будівництва в межах міста Ірпінь» пояснювальної записки до оновленого генерального плану м. Ірпінь, площею 3 га в районі вулиць Київської, Лермонтова, Пушкінська для розміщення 7-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 9 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21, для ухвалення законного та обґрунтованого рішення суди мають встановити всі обставини справи, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України; рішення, ухвалене з порушенням норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та без дослідження належних доказів, не може вважатися законним.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо клопотання позивача про встановлення позивачу строку на подання звіту про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Оскільки у суду відсутні підстави вважати, що це судове рішення не буде виконуватися, то суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Щодо розподілу інших судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним рішення Ірпінської міської ради Київської області №4574-62-VII від 19 грудня 2018 р. «Про затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м. Ірпінь Київська область» в частині віднесення ділянки номер 6 в графічній частині Генерального плану (основному кресленню) та в таблиці 4-1-1 «Обсяги та розміщення житлового будівництва в межах міста Ірпінь» пояснювальної записки до оновленого генерального плану м. Ірпінь, площею 3 га в районі АДРЕСА_1 для розміщення 7-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків.

Визнати протиправною та нечинною містобудівну документацію - «Оновлений генеральний план м. Ірпінь Київської області», затверджену рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 р. №4574-62-VII «Про затвердження містобудівної документації - оновлення генерального плану м. Ірпінь Київська область» в частині віднесення ділянки номер 6 в графічній частині Генерального плану (основному кресленню) та в таблиці 4-1-1 «Обсяги та розміщення житлового будівництва в межах міста Ірпінь» пояснювальної записки до оновленого генерального плану м. Ірпінь, площею 3 га в районі АДРЕСА_1 для розміщення 7-9 поверхових багатоквартирних житлових будинків.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 31 липня 2026 р.