Постановление суда № 138720067, 29.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/2641/25

Провадження № 1-кс/932/3278/26

У Х В А Л А

про розгляд скарги на повідомлення

слідчого про підозру

29 липня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника заявника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР з №62025050010006168,

у с т а н о в и л а:

Захисник ОСОБА_4 , діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , звернулася до суду із скаргою на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР з №62025050010006168, в обґрунтування якої зазначила, що у вказаному кримінальному провадженні 12.01.2026 ОСОБА_3 вручене повідомлення про підозру, а 07.05.2026 старшим слідчим в ОВС Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_7 складене та вручене ОСОБА_3 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. За повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 07.05.2026 ОСОБА_3 підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 255 КК України участь у злочинній організації; ч. 5 ст. 191 КК України заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене у складі злочинної організації. Вважає повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 07.05.2026 необґрунтованим, немотивованим, таким, що не відповідає вимогам статей 9, 276-279 КПК України, не підтверджується зібраними стороною обвинувачення доказами та не досягає стандарту обґрунтованої підозри, а тому підлягає скасуванню.

Вважає, що у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 07.05.2026 не зазначено, які саме нові фактичні дані були отримані після первісного повідомлення про підозру від 12.01.2026; які саме докази стали підставою для зміни правової кваліфікації; які обставини первісної підозри сторона обвинувачення визнала такими, що не підтвердилися; чому повністю виключено склад, передбачений ч. 5 ст. 426-1 КК України; чому кваліфікацію за ст. 255 КК України змінено з ч. 3 на ч. 2; чому за ст. 191 КК України форма співучасті змінена зі злочинної організації на організовану групу; чому при цьому за ст. 366 КК України залишено ознаку вчинення кримінального правопорушення у складі злочинної організації; як ці зміни співвідносяться з фактично незмінною фабулою та тими самими договорами, документами, сумами і колом осіб; у чому саме полягає індивідуальна роль ОСОБА_3 після зміни кваліфікації.

Вважає підозру ОСОБА_3 неконкретною, оскільки не містить конкретних відомостей про те, який саме документ склав або підписав ОСОБА_3 , які саме завідомо неправдиві відомості і коли він до нього вніс, у чому полягали його усвідомлення і згода на участь у злочинній організації та яку конкретно суму він нібито отримав. Неконкретність викладу фактичних обставин порушує право на захист і є підставою для скасування підозри. Підозра містить суперечності із доказами самого обвинувачення. Наведені докази (показання свідків обвинувачення, у тому числі ОСОБА_8 , дані оглядів документів і банківських виписок, висновки експертиз) не підтверджують, а спростовують підозру. Дискреція сторони обвинувачення не звільняє підозру від вимоги обґрунтованості: реалізація дискреційних повноважень не звільняє від обов`язку дотримання вимог статей 276-278 КПК України та наявності достатніх доказів; за їх відсутності підозра підлягає скасуванню.

В судовому засіданні захисник вимоги скарги підтримала, надала пояснення аналогічні доводам, викладеним у скарзі, просила її задовольнити.

Заявник ОСОБА_3 повністю підтримав позицію захисника, скаргу просив задовольнити.

Прокурор та слідчий у задоволенні скарги просили відмовити.

В судовому засіданні установлено, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025050010006168 від 10.02.2025.

12.01.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

07.05.2026 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

07.05.2026 старшим слідчим в ОВС Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_7 завершене досудове розслідування.

Дослідивши надані судді матеріали, вислухавши пояснення учасників процесу, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до пункту 10 частини 1 статті 303 КПК України.

Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено у статті 278, випадки повідомлення про підозру - статтею 276, зміст повідомлення про підозру - статтею 277 вказаного Кодексу.

Отже, підставою оскарження зазначеного процесуального рішення є порушення вищевказаних процесуальних норм.

За змістом статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із статтею 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (стаття 279 КПК України).

У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення зазначених процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи за вчинення кримінального правопорушення, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність і достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так, факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт «достатніх підстав (доказів)» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.

При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру, сторона захисту вважає те, що повідомлення є необґрунтованим, оскільки в ньому відсутні конкретні фактичні дані, які індивідуалізують поведінку саме ОСОБА_3 , вказують на його можливу причетність до конкретних кримінальних правопорушень, а у провадженні відсутні докази, які б підтверджували обґрунтованість повідомлення про підозру.

Дослідивши наданні копії матеріалів кримінального провадження, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, допустимість доказів щодо встановлення його винуватості, вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. За своїм змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам статті 277 КПК України, при його врученні дотримано вимоги статті 278 КПК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 неодноразово була предметом перевірки судом першої та апеляційної інстанцій.

Питання про належність та допустимість доказів щодо причетності підозрюваного повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати такі питання та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів має визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

За правилами статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Оцінюючи в сукупності обставини провадження, слідча суддя вбачає, що обґрунтованість підозри, у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.

Тому слідча суддя дійшла висновку про те, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 здійснене в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

За таких обставин правові підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. 303-307, 376 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні скарги на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР з №62025050010006168, ОСОБА_3 відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали проголошений о 16:40 годині 03.08.2026.

Слідча суддя ОСОБА_1