Решение № 138719741, 03.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. справа № 300/1601/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 7101,62 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення норм Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов`язання на загальну суму 7101,62 за платежем податок на додану вартість, ввезених товарів та пені в сумі 5016,95 грн., та за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами, та пені в сумі 2084,67 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в розмірі в сумі 7101,62 грн. добровільно ним не сплачена, позивач просить суд стягнути дану заборгованість.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.24).

Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

У відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином.

Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у встановлений судом строк, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Відповідач правом подання відзиву на позов, у встановлений судом строк, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.

20.08.2020 Галицькою митницею Держмитслужби на підставі наказу № 404 від 10.08.2020 - проведено документальну невиїзну перевірку громадянки України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 11.01.2018 року № UA206060/2018/400075, що підтверджується Актом документальної невиїзної перевірки № 52/7.4-19/3036020500 від 20.08.2020 (а.с.11-14).

На підставі вказаного вище акту перевірки Галицькою митницею Держмитслужби було винесено 07.09.2020 податкові повідомлення рішення:

- № 90/7.4-19/209000 мито на транспортні засоби та шини, що ввозяться на територію України фізичними особами, по якому основний платіж 1358,88 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 339,72 грн;

- № 91/7.4-19/209000 по податку на додану вартість, ввезених товарів у сумі 5016,95 грн., по якому основний платіж - 2989,53 грн., штрафні (фінансові) санкції - 747,38 грн. (зворотній бік а.с.17).

Також, позивачем нарахована відповідачу пеня на підставі статті 129 Податкового кодексу України за платежем з податку на додану вартість, ввезених товарів у сумі 1280,04 грн., та за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами у сумі 386,07 грн., що підтверджується витягом з Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів (а.с. 20,21).

У встановлений законом строк відповідач не сплатив суму грошових зобов"язань в загальному розмірі 7101,62 грн.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення 7101,62 грн. з відповідача.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Пунктом 2 ст.1 Митного кодексу України визначено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до п.п.14.1.113 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України митні платежі - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв`язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту (пункт 2 частини 3 статті 75 Митного кодексу України).

За правилами, наведеними у статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи (частина перша).

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (частина друга).

Згідно з частиною шостою статті 345 Митного кодексу України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, здійснення заходів, передбачених законами України.

За результатами документальної невиїзної перевірки дотримання громадянкою України ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи щодо не підтвердження преференційного походження товару за митною декларацією від 11.01.2018 № UA206060/2018/400075, Галицькою митницею Держмитслужби 20.08.2020 складено акт №52/7.4-19/3036020500.

Під час перевірки митним органом встановлено порушення:

- пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 1,5 частини 8 статті 257, пункту 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита за митною декларацією від 11.01.2018 № UA206060/2018/400075 на загальну суму 1358,88 грн.;

- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 11.01.2018 № UA206060/2018/400075 на загальну суму 2989,53 грн.

За змістом п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з ч.12 ст.354 Митного кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням розгляду заперечень до акту (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надсилання підприємству акта про результати перевірки у порядку передбаченому Податковим Кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Положення цієї статті поширюється також на громадян, щодо яких проводилася документальна невиїзна перевірка відповідно до статті 351 цього Кодексу (ч. 16 ст. 354 Митного кодексу України).

За результатами документальної перевірки Галицькою митницею Держмитслужби 07.09.2020 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 91/7.4-19/209000, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів фізичними особами на 2989,53 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 747,38 грн.;

- № 90/7.4-19/209000, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на транспорті засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами на 1358,88 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції 1358,88 грн. (а.с.17 та звворотній бік а.с.17).

Податкові повідомлення рішення відповідачу не вручені, поштове відправлення повернуто митному органу із відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.19).

Відповідно до ст.129 Податкового кодексу України контролюючим органом також нарахована пеня за платежем з податку на додану вартість, ввезених товарів у сумі 1280,04 грн., та за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами у сумі 386,07 грн. (а.с.20, 21).

У зв`язку із несплатою грошових зобов`язань в строк, встановлений Податковим кодексом України, за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмірі 7101,62 грн., підтверджується довідкою про борг за платежами від 05.03.2026 (а.с.5) та інформацією про податковий борг з митних платежів за даними Держмитслужби (а.с.20,21).

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 05.06.2025 за № 0007166-1303-0919 на суму 7101,62 грн, (а.с.6), яка не отримана відповідачем з незалежних від контролюючого органу причин, що підтверджується довідкою Укрпошти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.7, зворотній бік а.с.7).

На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є:

- податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПКУ);

- митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони (п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41 ПКУ).

Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що порядок обміну інформацією між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальними органами та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальними органами для цілей виконання функцій контролюючих органів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Передбачений пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України порядок обміну інформацією для цілей виконання функцій контролюючих органів, затверджено наказом Мінфіну від 10.06.2020 року № 286 "Про затвердження Порядку взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства".

Взаємодія інформаційних систем ДПС та Держмитслужби відповідно до положень Порядку № 286 здійснюється в електронному вигляді на рівні центральних апаратів ДПС та Держмитслужби.

Пунктом 41.4 статті 41.4 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума грошового зобов`язання за платежами з податку на додану вартість, ввезених товарів та мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами та пені в загальному розмірі 7101,62 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в загальній сумі 7101,62 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Згідно пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 7101,62 грн. (сім тисяч сто одну гривню шістдесят дві копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Відповідач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.