Решение № 138719723, 03.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Справа № 280/5231/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 20703,06 грн, з яких: 15278,68 грн по адміністративним штрафам та штрафним санкціям, 3170,25 грн по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, 2254,13 грн по єдиному податку з фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що 07.10.2024 відбулось примусове стягнення податкового боргу в межах виконавчого провадження в адміністративній справі №280/1333/22, внаслідок чого відбулось нарахування пені, а саме: 15278,68 грн з адміністративних штрафів та штрафних санкцій відповідно до Закону України «Про Державне регулювання і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за період з 21.06.2019 по 07.10.2024 на суму стягнутого податкового боргу 40800,00 грн; 3170,25 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за період з 26.03.2019 по 07.10.2024 на суму стягнутого податкового боргу 8950,40 грн; 2254,13 грн по єдиному податку з фізичних осіб за період з 21.03.2019 по 07.10.2024 на суму стягнутого податкового боргу. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 20703,06 грн.

На виконання приписів ч. 3 ст. 171 КАС України судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, відповідь на який міститься в матеріалах справи.

Ухвалою судді від 02.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 13.07.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив (вх. №39384) на позовну заяву, у якому щодо незаконності нарахування пені після 01.03.2020 вказує, що позивач самостійно визначив у позовній заяві та доданих розрахунках періоди, за які ним нарахована пеня: по адміністративних штрафах та штрафних санкціях з 21.06.2019 по 07.10.2024 на суму основного боргу 40800,00 грн; по податку на нерухоме майно з 26.03.2019 по 07.10.2024 на суму основного боргу 8950,40 грн; по єдиному податку з фізичних осіб з 21.03.2019 по 07.10.2024 на суму основного боргу 7043,53 грн. Такий розрахунок вважає є незаконним, оскільки позивач механічно продовжив період нарахування пені до 07.10.2024, не врахувавши імперативні обмеження, встановлені ПК України. Зауважує, що відповідач живе в Україні, де з 01.03.2020 діяв карантинний мораторій на нарахування пені, а з 24.02.2022 триває повномасштабна війна та воєнний стан, тому спроба позивача нарахувати пеню з 2019 року по 07.10.2024 суперечить як фактичним обставинам, так і спеціальним нормам податкового законодавства. Щодо фактичного розміру пені, який міг бути нарахований до початку карантину пояснює, що по адміністративних штрафах та штрафних санкціях позивач визначив основну суму боргу 40800,00 грн та початок періоду нарахування пені з 21.06.2019. Оскільки з 01.03.2020 пеня не могла нараховуватись, законний період для розрахунку може становити лише з 21.06.2019 по 29.02.2020 включно, тобто 254 календарні дні. Усього законно можлива пеня за адміністративними штрафами та штрафними санкціями за період до 01.03.2020 становить 5207,87 грн. Стверджує, що по податку на нерухоме майно позивач визначив основну суму боргу 8950,40 грн та початок періоду нарахування пені з 26.03.2019. Законний період для розрахунку може становити лише з 26.03.2019 по 29.02.2020 включно, тобто 341 календарний день. Усього законно можлива пеня по податку на нерухоме майно за період до 01.03.2020 становить 1595,03 грн. Щодо повної безпідставності нарахування пені по єдиному податку зауважує, що протягом усього періоду 20192024 років ОСОБА_1 не мав статусу суб`єкта господарювання. Фізична особа, яка не має статусу фізичної особи-підприємця, не може бути платником єдиного податку як суб`єкт підприємницької діяльності, тому нарахування пені по єдиному податку за період 20192024 років є безпідставним, а вимога про стягнення 2254,13 грн підлягає відхиленню повністю. Здійснене нарахування є наслідком технічної помилки програмного забезпечення ДПС, база оподаткування відсутня. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за кодом бюджетної класифікації 21081500 у розмірі 10070,81 грн, за кодом бюджетної класифікації 18010200 у розмірі 1575,22 грн, за кодом бюджетної класифікації 18050400 у розмірі 2254,13 грн, а всього відмовити у стягненні 13900,16 грн як безпідставно нарахованої пені.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

13.03.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Запорізькій області) видано наказ №889 про проведення фактичної перевірки, яким наказано з 13.03.2019 протягом 10 діб провести фактичну перевірку об`єкта торгівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 46, за період з 01.01.2019 по 22.03.2019 щодо здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових накладних); дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, дотримання мінімальних цін на алкогольні напої, дотримання максимальних цін на тютюнові вироби, а також інших питань, що регулюють обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, свідоцтв.

За результатами проведеної фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області складено Акт перевірки від 15.03.2019 №0119/08/01/40/3490005811.

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 вимог ч.14 ст.15 та ч.6 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», та п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі висновків Акту перевірки від 15.03.2019 №0119/08/01/40/3490005811 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0002674001 від 05.04.2019, яким за порушення вимог ч.14 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії) до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн;

№0002624001 від 05.04.2019, яким за порушення вимог ч.14 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії) до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн;

№0002664001 від 05.04.2019, яким за порушення ч.6 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 6800,00 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.07.2022 по справі № 280/2803/22, яке набрало законної сили 10 травня 2023 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Також рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2024 по справі № 280/1333/22, яке набрало законної сили 21 березня 2024 року, позовні вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу вирішено задовольнити. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ГУК у Зап.обл/ Запорізька обл. (код одержувача 37941997) в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, суму податкового боргу:

з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 8950,40 грн (код платежу 18010200 на р/р UA 328999980314040617000008479);

по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 40800,00 грн (код платежу 21081500 на р/р UA 938999980314060561000008479);

по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 7043,53 грн (код платежу 18050400 на р/р UA 968999980314000699000008479).

Згідно із даними облікової картки платника податків 07.10.2024 відбулось примусове стягнення податкового боргу в межах виконавчого провадження в адміністративній справі №280/1333/22, внаслідок чого відбулось нарахування пені, а саме:

15278,68 грн з адміністративних штрафів та штрафних санкцій відповідно до Закону України «Про Державне регулювання і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за період з 21.06.2019 по 07.10.2024 на суму стягнутого податкового боргу 40800,00 грн;

3170,25 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за період з 26.03.2019 по 07.10.2024 на суму стягнутого податкового боргу 8950,40 грн;

2254,13 грн по єдиному податку з фізичних осіб за період з 21.03.2019 по 07.10.2024 на суму стягнутого податкового боргу.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 08.01.2019 на адресу відповідача направлена податкова вимога від 04.01.2019 № 58-491 на загальну суму 9324,90 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно з п. 54.1 ст. 54, п. 56.11 ст. 56 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України, яка визначає строки сплати податкового зобов`язання, встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 54.3 ст. 54 ПК України визначає випадки, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого контролюючим органом узгодженого грошового зобов`язання (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема:

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України, у редакції чинній на час винесення податкового повідомлення-рішення, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Зважаючи на пп.56.17.1 п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті.

Пунктом 56.17 статті 56 ПК України, у редакції чинній на час винесення податкового повідомлення-рішення, визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 1081.2.2 пункту 1081.2 статті 1081 цього Кодексу.

З огляду на приписи п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111, п. 113.7 ст. 113 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання накладаються на платника податків в порядку, встановленому ст. 123 ПК України.

Нарахування пені врегульовано ст. 129 ПК України.

Так, відповідно до пп. 129.1.3. п.129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Згідно з пп.129.3. ст. 129 ПК України, окрім іншого у випадку нарахування пені на підставі п.п.123.1.3 п.129.1 ст.129 нарахування пені закінчується: - у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; - у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1 ст. 131 ПК України).

Суд вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин. Дію карантину, встановленого цією постановою, було продовжено та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин.

При цьому, відповідно до абз.10 п.522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу.

У свою чергу ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до ст. 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Також, суд зауважує, що з 01.01.2021 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Відповідно до цього Закону до ст. 129 ПК України включено п. 129.9.

За приписами пп. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Тобто, з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Положення ПК України, у тому числі ст. 129 ПК України, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків.

Такі норми, зокрема п. 129.1 та 129.3 ст. 129 ПК України, визначають лише початок нарахування пені (день, від якого слід проводити нарахування) та закінчення нарахування пені (останній день нарахування).

Відтак, право на нарахування пені у контролюючого органу виникає також з моменту (дня) початку строку, визначеного ПК України, для нарахування пені у відповідному випадку.

Тобто початок нарахування пені збігається в часі з правом (обов`язком) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені.

Отже, враховуючи, що положення пп. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 ПК України розповсюджується на правовідносини які виникли з 01.01.2021, то відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021 та нарахування такої пені контролюючим органом проведено поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права.

При цьому, з огляду на п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що під час нарахування спірної пені контролюючим органом не враховано той факт, що з 01.03.2020 діяв карантинний мораторій на нарахування пені, оскільки з даних інтеграційної картки платника податків вбачається, що пеню нараховано в ІКП на борг минулих років згідно зі ст. 129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення короновірусної хвороби (COVID-19).

Слід також зазначити, що питання анулювання пені не є предметом спору у цій справі. Крім того, необхідно враховувати, що пп. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 ПК України передбачає анулювання пені за певних умов та при дотриманні певної процедури, дотримання чи не дотримання яких має бути перевірено судами у разі спірності правовідносин саме щодо анулювання пені, а не в межах спору щодо стягнення заборгованості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.05.2024 у справі №160/15166/22.

Також матеріали справи не містять доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем вказаної заборгованості. Доводи представника відповідача щодо відсутності податкової заборгованість, яка є предметом стягнення у цій справі, не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовані долученими податковим органом доказами, серед іншого, витягом з Інформаційної податкової картки платника податку ОСОБА_1 .

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 08.01.2019 на адресу відповідача направлена податкова вимога від 04.01.2019 № 58-491 на загальну суму 9324,90 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків. Враховуючи положення п. 42.2 ст.42 ПК України, вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв`язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За приписами п. 95.1 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді заборгованість 15278,68 грн по адміністративним штрафам та штрафним санкціям, 3170,25 грн по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, 2254,13 грн по єдиному податку з фізичних осіб відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг

по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 15278,68 грн які зарахувати на р/р UA939888890314060561000008479, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ м.Запоріжжя/21081500, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081500;

з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 3170,25 грн, які зарахувати на р/р UA328999980314040617000008479, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ м.Запоріжжя/18010200, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010200.

по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 2254,13 грн які зарахувати на р/р UA969888890314000699000008479, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ м.Запоріжжя/18050400, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18050400.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак