Решение № 138719683, 04.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 серпня 2026 року Справа № 280/5317/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АМТ (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, б. 38, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АМТ (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000337/2 від 19.05.2026

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві. Зокрема зазначено, що декларантом подано митну декларацію на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, передбачений статтею 64 Митного кодексу України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі Митний кодекс України). Зауважено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем неправомірно. Відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів документах, передбачених Митним кодексом, а відтак наявність у відповідача сумнівів стосовно цінової інформації ідентичних/подібних товарів не може свідчити про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, а посадові особи відповідача не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації. З огляду на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідачем зазначено, що під час подання митних декларацій для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог Митного кодексу України. Водночас вказано, що в наданих документах виявлено розбіжності, крім того надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Зауважено, що декларантом після надання додаткових документів наявні розбіжності не скасовані, що у свою чергу стало підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів на підставі якого було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АМТ (код ЄДРПОУ 42822115) зареєстровано юридичною особою 14.02.2019 за адресою: 69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23. Видами діяльності позивача є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

01.08.2025 між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) та компанією WEIFANG LUYUAN MACHINERY CO., LTD (Китай) (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № LY/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

За умовами пункту 2.1 Контракту № LY/2 поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.

Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 3.1 Контракту № LY/2).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту № LY/2 ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.

В подальшому компанією Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій від 03.09.2025 за №№2025-2, 2025-3, 2025-4 та від 02.01.2026 №2026-1, рахунку-фактури від 04.02.2026 за № LY2026 1А/2025-2Е/2025-3D/2025-4D було здійснено поставку товарів (трактори).

Для здійснення митного оформлення товару позивачем через електронну систему до Тернопільської митниці було подано митну декларацію № 26UA403070005614U9 від 18.05.2026 на товари, що зазначені в графі 31 Митної декларації.

Митна вартість зазначених товарів ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АМТ була визначена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений статтею 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, та транспортних витрат, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, перелік яких зазначений у графі 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № LY/2 від 01.08.2025; додаток (специфікація) до нього від 03.09.2025 за №№2025-2, 2025-3, 2025-4 та від 02.01.2026 №2026-1; додаткова угода №1 від 27.01.2026; рахунок фактура від 04.02.2026 за № LY2026-1А/2025-2Е/2025-3D/2025-4D; пакувальний лист; комерційна пропозиція та прайс лист від 27.08.2025; платіжні інструкції №528 від 27.01.2025, №666 від 18.03.2026 та №758 від 16.04.2026.

На підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025; заявка на перевезення №122 від 16.02.2026; коносамент №BW26020562 від 23.02.2026; рахунок №G260420-23 від 20.04.2026; акти виконаних робіт від 06.05.2026 та від 11.05.2026; довідка про транспортні витрати від 20.04.2026; накладні від 26.04.2026 за №№00003176, 00003180, 00003190, 00003197, 00003199, 00003203, 00003207; лист перевізника від 11.09.2025.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення наступного змісту: За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: згідно п. 1 рахунку від 20.04.2026 №G260420-23 на міжнародне морське перевезення до Договору № 0303/912/25 від 03.03.2025 встановлено маршрут проходження вантажу «Порт QINGDAO/Китай Gdansk/ Польща», пунктом 7 заявки замовлений тип транспортного засобу для здійснення перевезення «Судно типу «Контейнеровоз +Залізничний транспорт (платформи)/Container vessel+Railway transport (platforms), що не відповідає маршруту слідування з порту QINGDAO до порту Гданськ. До митного оформлення надано 26PL322080NSCS0CM6, супровідні документи 26PL322080NSCSDTM3, Т1 від 21.04.2026 №№ 26PL322080NSCSFWM9, 26PL322080NSCSJWM7, 26PL322080NSCSAYM0, 26PL322080NSCS4DM3, 26PL322080N SCS7NM7 та залізничні накладні від 26.04.2026 №№ 00003176, 00003180, 00003190, 00003197, 00003199, 00003203, 00003207. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Відповідно до пункту 11 Заявки на перевезення №122 від 16.02.2026 на міжнародне морське перевезення додаткова послуга у вигляді перевантаження (overload) Замовником ТОВ »Торговий дім «АМТ» у Експедитора «Global Contaiber Lines SIA» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахунку від 20.04.2026 №G260420-23 та акту виконаних робіт № б/н від 06.05.2026 та від 11.05.2026, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено перевантаження. Також, відповідно до напису на коносаменті від 02.11.2025 № HS125102166 «GLOBAL CONTAINER LINES LATVIJA SIAS RESPONSIBILITESCEASES AT PORT OF DISCHARGE» перевізник не відповідає за вантаж в порті розвантаження, що не відповідає даним, зазначеним у рахунку від 20.04.2026 №G260420-23 в частині сплати за перевантаження. Відповідно до п.3.1.1 Контракту № LY/2 від 01.08.2025 ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Митна декларація країни відправлення до митного оформлення надана не була. У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, просив відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, у тому числі які підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг. У разі відсутності . вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ просив надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення з наявними відмітками митних органів країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - каталоги, специфікації виробника товару.».

На виконання вищевказаного повідомлення ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АМТ листом №180502 від 18.05.2026 додатково надало митниці виписки з банку січень, березень-квітень 2026 року, а також повідомило митницю, що надано усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

19.05.2026 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000337/2 в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:

- до митного оформлення надано супровідні документи Т1 від 21.04.2026 № № 26PL322080NSCS0CM6, 26PL322080NSCSDTM3, 26PL322080NSCSFWM9, 26PL322080NSCSJWM7, 26PL322080NSCSAYM0, 26PL322080NSCS4DM3, 26PL322080NSCS7NM7 та залізничні накладні від 26.04.2026 №№ 00003176, 00003180, 00003190, 00003197, 00003199, 00003203, 00003207. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Однак документів, що підтверджують зберігання товарів не були надані митному органу разом з іншими товаросупровідними документами;

- відповідно до пунктом 2.17 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2025 №0303/912/25 передбачено, що замовник зобов`язується оплатити фрахт, послуги із завантаження-розвантаження, стивідорні витрати, витрати за понаднормове використання лінійного контейнерного обладнання, а також інші взаємоузгодженні платежі. Проте у наданих до митного оформлення фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг 20.04.2026 № G260420-23, довідці про транспортні витрати від 20.04.2026, актів виконаних робіт від 06.05.2026 та від 11.05.2026 та заявці на транспортно експедиторське обслуговування від 16.02.2026 № 122 наявні відомості щодо плати за фрахт з урахування перевалки на НРР (навантажувально-розвантажувальні роботи) та відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.

- відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 за терміном FОВ Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження, а також на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB та п.3.1.1 Контракту № LY/2 від 01.08.2025, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2026/000337/2 від 19.05.2026 протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом про його скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що до митного оформлення надано супровідні документи Т1 від 21.04.2026 № № 26PL322080NSCS0CM6, 26PL322080NSCSDTM3, 26PL322080NSCSFWM9, 26PL322080NSCSJWM7, 26PL322080NSCSAYM0, 26PL322080NSCS4DM3, 26PL322080NSCS7NM7 та залізничні накладні від 26.04.2026 №№ 00003176, 00003180, 00003190, 00003197, 00003199, 00003203, 00003207. Тобто, з наведеного вбачається що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг. Однак документів, що підтверджують зберігання товарів не були надані митному органу разом з іншими товаросупровідними документами; відповідно до пунктом 2.17 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2025 №0303/912/25 передбачено, що замовник зобов`язується оплатити фрахт, послуги із завантаження-розвантаження, стивідорні витрати, витрати за понаднормове використання лінійного контейнерного обладнання, а також інші взаємоузгодженні платежі. Проте у наданих до митного оформлення фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг 20.04.2026 № G260420-23, довідці про транспортні витрати від 20.04.2026, актів виконаних робіт від 06.05.2026 та від 11.05.2026 та заявці на транспортно експедиторське обслуговування від 16.02.2026 № 122 наявні відомості щодо плати за фрахт з урахування перевалки на НРР (навантажувально-розвантажувальні роботи) та відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг, суд зазначає наступне.

Викладені митним органом доводи не можуть вважатися розбіжностями у наданих документах, які б впливали на правильність визначення митної вартості товарів, а зауваження щодо витрат на перевантаження повністю суперечать фактичним обставинам справи та наданій первинній документації.

Судом встановлено, що транспортування контейнерів в Україну через порт Гданськ (Польща) є мультимодальним перевезенням, яке здійснюється двома видами транспорту:

морським транспортом від портів КНР до порту Гданськ;

залізничним або автомобільним транспортом від порту Гданськ до митного кордону України та по її території.

Перевантаження (перевалка) в порту Гданськ є типовою та технологічно неминучою процедурою під час здійснення такого виду транзитного перевезення. Відтак, послуги з перевантаження за своєю правовою природою не є додатковими послугами у розумінні договору перевезення, а охоплюються основним комплексом логістичних дій, що пояснює відсутність окремих зауважень щодо них у пунктах відповідних документів.

Аналіз Договору перевезення № 0303/912/25 від 03.03.2025, укладеного з компанією Global Container Lines Sia, свідчить, що взаємовідносини сторін базуються на принципі відшкодування фактично понесених витрат, узгоджених у відповідних заявках. Пріоритетними для визначення вартості конкретного перевезення є документи, що фіксують виконання окремої заявки та фактичний обсяг наданих послуг.

У Заявці на перевезення № 122 від 16.02.2026, яка є невід`ємною частиною Договору та визначає умови для спірної партії товару, сторони погодили фіксовану суму (ставку) для всього маршруту. Відсутність у Заявці окремих тарифів на зберігання вантажу свідчить про те, що узгоджена ціна покриває повний логістичний цикл обробки вантажу.

Проміжок часу між вивантаженням контейнерів з судна та їх подальшим завантаженням на наземний транспорт обумовлений виключно технологічними процесами портового терміналу та графіком руху потягів. Зазначений період повністю покривається терміном вільного часу (free time) на терміналі, який надається експедитору/лінії для обробки транзитних вантажів і не тарифікується як додаткова платна послуга зі зберігання для Клієнта (Декларанта).

Рахунок за перевезення № G260420-23 від 20.04.2026 та Акти виконаних робіт від 06.05.2026 та 11.05.2026, складені перевізником за фактом завершення транспортування, містять вичерпний перелік наданих послуг. В описовій частині цих документів чітко зазначено призначення платежу: фрахт включаючи перевантаження, що прямо підтверджує включення витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи до загальної узгодженої вартості фрахту.

Перевізник, як професійний учасник ринку, що здійснює розрахунки з портовими терміналами, не виставляв Клієнту жодних додаткових рахунків за зберігання вантажу. Юридично це означає, що у Декларанта відсутнє будь-яке грошове зобов`язання зі сплати таких витрат. Відповідно до статті 58 Митного кодексу України, витрати, які фактично не понесені, не можуть бути штучно включені (додані) до митної вартості, оскільки остання базується виключно на ціні, що дійсно сплачена або підлягає сплаті за товари.

Довідка про транспортні витрати від 20.04.2026, видана перевізником, є офіційним документом, що підтверджує структуру витрат для митних цілей. У ній експедитор імперативно засвідчив розподіл витрат до та після кордону України, а також факт відсутності будь-яких додаткових нарахувань, не передбачених основним рахунком. Ігнорування митним органом відомостей, зазначених у Довідці, та надання переваги власним припущенням щодо теоретичної можливості існування витрат на зберігання, суперечить принципу презумпції достовірності поданих декларантом документів та вимогам частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до статей 10, 12, 13 Закону України Про мультимодальні перевезення, розрахунки за послуги, щодо яких не здійснюється державне регулювання, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін. Оператор мультимодального перевезення має право залучати до виконання третіх осіб, відповідаючи за результати їхньої роботи перед замовником, при цьому вартість таких залучених послуг акумулюється в єдиній кінцевій ставці за договором.

Зі змісту положень розділу III Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Митний орган зобов`язаний дотримуватися цього принципу як при встановленні належного методу визначення митної вартості, так і при визначенні переліку документів, необхідних для її підтвердження.

Таким чином, сукупний аналіз Заявки № 122 від 16.02.2026, Рахунку № G260420-23 від 20.04.2026, Актів виконаних робіт від 06.05.2026 та 11.05.2026, а також Довідки про транспортні витрати від 20.04.2026 у їх взаємозв`язку з Договором перевезення незаперечно доводить, що витрати на перевалку та НРР повністю включені до складу задекларованого фрахту, а додаткові витрати на зберігання фактично не виникли. Висновки митного органу про неповноту чи недостовірність відомостей щодо складових митної вартості є юридично неспроможними, а вимоги щодо надання відомостей про оплату послуг, які не надавались та не підлягали тарифікації, є протиправними.

Щодо тверджень митного органу відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 за терміном FОВ Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження, а також на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB та п.3.1.1 Контракту № LY/2 від 01.08.2025, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо, слід зазначити про таке.

Згідно з положеннями статті 53 Митного кодексу України, митна декларація країни відправлення не належить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів та подаються в обов`язковому порядку. Цей документ є додатковим і може бути витребуваний митним органом виключно за наявності обґрунтованих підстав, а саме: якщо документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які прямо впливають на правильність визначення митної вартості, мають ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як свідчать матеріали справи, у направлених на адресу декларанта електронних повідомленнях митним органом не було чітко зазначено та конкретизовано жодних розбіжностей чи суперечностей у первинних документах, які б слугували правовою підставою для витребування митної декларації країни відправлення.

Судом також досліджено умови Контракту № LY/2, укладеного між позивачем та іноземним контрагентом. Пунктами 3.5 та 3.6 цього Контракту сторони чітко визначили та погодили вичерпний перелік документів, які підлягають наданню для підтвердження поставки товару. Митна декларація країни відправлення у цьому переліку відсутня. Відтак, діючи в межах погоджених договірних умов, Товариство не мало правових підстав вимагати від свого іноземного контрагента документи, які не передбачені положеннями Контракту.

Окремо суд звертає увагу, що здійснення митного оформлення товарів у країні відправлення є виключним обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до національного законодавства КНР. Чинне митне законодавство як України, так і Китайської Народної Республіки не містить імперативних норм, які б зобов`язували сторону зовнішньоекономічного контракту передавати копії своїх внутрішніх митних документів іншій стороні (імпортеру).

На момент здійснення митного оформлення спірної партії товару в Україні, копія митної декларації країни відправлення у розпорядженні позивача фактично була відсутня, що унеможливлювало її надання на запит митниці з об`єктивних причин. Вимога митного органу про надання документа, який не перебуває і не повинен перебувати у володінні декларанта, є протиправною та свідчить про порушення меж дискреційних повноважень органу владних повноважень.

Зазначений підхід повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 19.03.2019 року у справі № 810/4116/17, де зазначено:

...ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Враховуючи, що заявлена декларантом митна вартість товару була повною мірою підтверджена доданими до митної декларації первинними документами (зокрема, інвойсом, контрактом та транспортними документами), які є взаємопов`язаними, не містять розбіжностей та підтверджують числові значення складових митної вартості, зауваження митниці щодо ненадання декларації країни відправлення є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням Митного кодексу України.

Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (статті 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000337/2 від 19.05.2026 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 23258,62 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2907709800 від 26.05.2026.

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 23258,62 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АМТ (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, б. 38, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000337/2 від 19.05.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім АМТ судовий збір в розмірі 23258,62 грн. (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят вісім гривень 62 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.08.2026.

Суддя А.В. Сіпака