Решение № 138719654, 04.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 серпня 2026 року Справа № 280/2680/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» (69114, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Ювілейний, будинок 26-А, ЄДРПОУ 40569093) до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича (69041, Запорізька обл., м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 26, офіс 1.11, РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» (далі позивач) до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про накладення штрафу, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича від 11.03.2026 про накладання на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» штрафу в розмірі 10 200 грн. у виконавчому провадженні №980178062.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Антоном Юрійовичем здійснюється примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/1211/25 від 20.01.2026 про усунення перешкоди в користуванні спільним майном і допоміжним приміщенням (підвалом), що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 , шляхом зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний 26А" надати Фізичній-особі підприємцю ОСОБА_1 доступ до підвалу для обслуговування, користування, ремонту та утримання системи теплопостачання нежитлового приміщення №233, що належить Фізичній-особі підприємцю ОСОБА_1 , та зобов`язати не чинити перешкод Фізичній-особі підприємцю ОСОБА_1 в користуванні вказаним приміщенням підвалу. Оскаржуваною постановою приватного виконавця до позивача застосовано штрафу в розмірі 10 200 грн. за невиконання судового рішення. Позивач вважає, що постанова про накладення штрафу винесена з порушенням норм діючого законодавства України, є протиправною та підлягає скасуванню у зв`язку із чим звернувся з даним позовом до суд. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 14.04.2026 об 11:00 год.

13 квітня 2026 року до суду засобами системи «Електронний суд» надійшли відзиви на позовну заяву. Відповідач проти задоволення позову заперечує в повному обсязі та наголошує на тому, що суб`єктивне ставлення боржника до рішення суду, та незгода з вказаним рішенням (що залишено в силі судом апеляційної інстанції та набрало законної сили), не є поважною підставою невиконання вказаного рішення суду. Більш того, саме фіксація такого невиконання підтверджує той факт, що боржник обізнаний про резолютивну частину рішення суду, однак в наслідок своєї незгоди з вказаним рішенням намагається уникати його виконання створюючи штучні перешкоди стягувачу, права якого відновлено рішенням суду. Невиконання боржником рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та стягнути на його користь судові витрати.

Представником позивача 13.04.2026 надано до суду додаткові пояснення у справі. Позивач наполягає на тому, що ним не чинилися перешкоди та виконано рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1211/25 від 20.01.2026.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 зупинено провадження в адміністративний справі № 280/2680/26 до набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/2585/26.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2026 поновлено провадження в адміністративний справі № 280/2680/26.

В судовому засіданні 25.06.2026 відкладено розгляд справи на 10:00 год. 04.08.2026.

В судове засідання 04.08.2026 представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Відповідач проти задоволення заяви представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження не заперечував про, що зробив відповідну відмітку на вказаній заяві.

Третя особа та/або її представник в судове засідання 04.08.2026 не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

З урахуванням положень частини 3 статті 194 та частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 по справі №908/1211/25 позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано усунути перешкоди в користуванні спільним майном і допоміжним приміщенням (підвалом), що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання ОСББ «Ювілейний 26А» надати ФОП ОСОБА_1 доступ до підвалу для обслуговування, користування, ремонту та утримання системи теплопостачання нежитлового приміщення № 33, що належить останньому та зобов`язано не чинити перешкод ФОП ОСОБА_1 в користуванні вказаним приміщенням підвалу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 у справі № 908/1211/25 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення, Господарським судом Запорізької області 20.01.2026 видано судові накази.

Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Антоном Юрійовичем 05.02.2026 відкрито виконавче провадження № 80178062 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/1211/25 від 20.01.2026

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2026 визначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Приватним виконавцем 20.02.2026 здійснено вихід за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 26А, за місцем знаходження допоміжного приміщення (підвалу), та було встановлено, що боржником ОСББ «Ювілейний 26А» не було надано доступ до вказаного приміщення стягувачу - на решітці входу у підвал був наявний зачинений замок, ключі стягувачу не надані та не надавалися. Під час перевірки виконання рішення суду приватним виконавцем 20.02.2026 були присутні і уповноважена особа ОСББ «Ювілейний 26А», голова правління ОСББ «Ювілейний 26А», і стягувач.

У зв`язку з невиконанням боржником наказу про примусове виконання судового рішення від 07.08.2025 № 908/1211/25, виданого Господарським судом Запорізької області, приватним виконавцем згідно вимог ч. 2 ст. 63, ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено 23.02.2026 постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, якою також боржника зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення, згідно статті 382 Кримінального кодексу України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2026 відмовлено у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича про скасування постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн від 23.02.2026.

Також, 11.03.2026, приватним виконавцем здійснено повторний вихід за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 26А, за місцем знаходження допоміжного приміщення (підвалу), з метою проведення повторної перевірки виконання (невиконання) боржником наказу № 908/1211/25, та було встановлено, що боржником ОСББ «Ювілейний 26А» не було надано доступ до вказаного приміщення стягувачу, як зазначено представником ОСББ доступ надається лише за запитом стягувача Гарабзєєва А.В. У зв`язку з невиконанням боржником наказу про примусове виконання судового рішення від 20.01.2026 № 908/1211/25, приватним виконавцем 11.03.2026 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн.

У даній справі предметом оскарження є постанова приватного виконавця від 11.03.2026 про накладення на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний 26 А" штрафу в розмірі 10 200,00 грн у ВП №80178062. Не погодившись із цією постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.02.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частинами першою та третьою статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, серед переліченого: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки, а також виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з урахуванням вказаного, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника ... .

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

До того ж у постанові від 05.06.2024 у справі № 480/6452/23 Верховний Суд вказав, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

При цьому невиконанням судового рішення в розумінні статті 64-1 Закону № 1404-VІІІ є встановлений відповідним актом факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин та винесення відповідної постанови про накладення штрафу.

Аналіз правових норм та судової практики Верховного Суду, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Відтак виконавцю необхідно встановити чи мало місце невиконання рішення без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 400/1954/19, від 10.12.2020 у справі № 826/19276/16, від 10.09.2020 у справі № 824/308/20-а, від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 та № 360/4708/20, від 31.05.2022 у справі № 360/940/20.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Згідно вимог пункту 6 Розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція) №512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З матеріалів справи судом встановлено, що під час проведення виконавчих дій приватним виконавцем складено акти якими зафіксовано не виконання боржником рішення по справі 908/1211/25.

Відповідно до п.8 Розділу 1 Інструкції №512/5 акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.

У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1211/25 від 20.01.2026 зобов`язано ОСББ «Ювілейний 26А» надати доступ до підвалу для обслуговування, користування, ремонту та утримання системи теплопостачання нежитлового приміщення №33, що належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та зобов`язати не чинити перешкод Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в користуванні вказаним приміщенням підвалу.

Згідно акту приватного виконавця від 11.03.2026 здійснено повторний вихід за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем знаходження допоміжного приміщення (підвалу) та було встановлено, що боржником ОСББ «Ювілейний 26А» не було надано доступ до вказаного приміщення стягувачу, на решітці входу у підвал був наявний зачинений замок, ключі стягувачу не надані.

З відео доказу, який був долучений відповідачем, судом встановлено, що приміщення було зачинено, а представник ОСББ зазначав про те, що опір стягувачу не чиниться, ключи будуть надані за вимогою стягувачу.

З цього приводу суд зазначає, що позивач не повинен кожного разу звертатися до представника ОСББ з вимогою надати ключи для доступу до приміщення, або просити відчинити двері з метою отримання доступу до підвалу, доступ повинен бути забезпечений у такий спосіб, щоб стягувач мав можливість у будь-який час потрапити до підвалу, а не кожного разу розшукувати особу, яка відкриє двері до підвалу.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що ключі не можуть бути надані стягувачу так як в рішення суду зазначено, що «позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надати позивачу комплект ключів від замкнених дверей та решітки підвалу не відповідають передбаченим законодавством способам захисту прав, оскільки законодавство не передбачає відповідного зобов`язання відповідача», з огляду на наступне.

Захисту у суді підлягає лише порушене право. У справі яка розглядалась Господарським судом Запорізької області захищалося порушене право ОСОБА_1 на вільний доступ до підвалу для обслуговування, користування, ремонту та утримання системи теплопостачання нежитлового приміщення №33, яке йому належить, а способом захисту є відновлення такого права. Передача ключів є лише способом виконання рішення, а не способом захисту порушеного права, тому надати стягувачу доступ до підвалу, в тому числі, шляхом передачі комплекту ключів є цілком прийнятним.

Посилання позивача на те, що підвал повинен бути зачинений не змінює того, що ОСОБА_1 повинен мати безперешкодний доступ до підвалу у будь-який час, без розшуку сторонніх осіб для отримання такого доступу. Будь-яких доказів про отримання стягувачем такого доступу матеріали справи не містять.

Твердження позивача, що ОСОБА_1 отримує доступ до підвалу за його вимогою, лише свідчить про те, що у необхідний момент ОСОБА_1 повинен розшукувати особу яка відкриє йому підвал, що ставить його в залежність від волевиявлення сторонньої особи та свідчить про відсутність безперешкодного доступу до підвалу у ОСОБА_1 .

Доказів поважності причини (обставини) невиконання рішення суду, ОСББ «Ювілейний 26А» не надає, тому суд доходить висновку про невиконання рішення суду та правомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення справи та не спростовують встановлених судом обставин, доводи позивача про те, що акт з невідомих причин приватний виконавець складав у магазині «Сімба» який належить стягувану, а не на місці вчинення виконавчих дій. При цьому жодних доказів, що стягувач здійснював виконавчі дії, направлені на обслуговування, користування, ремонт та утримання системи теплопостачання нежитлового приміщення, матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що постанова про накладення штрафу була направлена позивачу своєчасно, чим не порушено право позивача на її оскарження.

Суд звертає увагу, що акт приватного виконавця не є остаточним рішенням і не підлягає окремому оскарженню, всі викладені в акті обставини описані у постанові по накладення штрафу, яка оскаржується до суду, що в свою чергу не позбавляє права позивача щодо захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з вимогами п. 1, 3 ч. 3, ч. 5 ст.18 Закону №1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що державним виконавцем доведено невиконання боржником судового рішення, а позивач не надав належних та достатніх доказів які б свідчили про ускладнення виконання рішення суду, або рішення суду не могло бути виконано від незалежних від його власного волевиявлення причин, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до ч.1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що даній справі позивач не довів належними та достатніми доказами наявність порушень з боку відповідача, заявлені позовні вимоги не знайшли своє підтвердження матеріалами справи, відповідно є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Пункт 5 ст.139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Так суд погоджується з тим, що приватний виконавець здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства, однак, його діяльність не фінансується з Державного бюджету України, як це відбувається у всіх державних органах, які мають юристів у штаті та мають можливість самостійно представляти інтереси відповідного органу у судах і всі витрати у судах покриваються за рахунок бюджетних асигнувань.

В даному випадку приватний виконавець хоча і виконує публічно-владно управлінські функції, однак витрати його не компенсуються за рахунок бюджетних асигнувать, тому суд вважає за можливе задовольнити витрати на правничу допомогу.

З огляду на зазначене, суд вважає, що приватний виконавець (відповідач) в даному випадку має право на компенсацію правової допомоги як сторона по справі за рахунок іншої сторони.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що з метою отримання професійної правничої допомоги, між приватним виконавцем Проценком А.Ю. та адвокатом Іваницею О.О. 12.03.2026 укладено Договір про надання правничої допомоги та Додаткову угоду № 4 від 08.04.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 12.03.2026, за умови яких, адвокат надає професійну правничу (правову) допомогу та приймає на себе зобов`язання забезпечити представництво інтересів Клієнта у справі № 280/2680/26 та інших справах, які розглядаються Запорізьким окружним адміністративним судом з розгляду позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» про визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця про накладення штрафу, та за результатами чого, приватний виконавець Проценко А.Ю. сплачує адвокату витрати на професійну правничу допомогу адвоката (гонорар) за: складання та подання до Запорізького окружного адміністративного суду відзиву на позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» - 4000,00 грн; складання та подання до Запорізького окружного адміністративного суду заперечення на відповідь на відзив 2000,00 грн; представництво в судовому засіданні 2500,00 грн, направлення адвокатом процесуальних документів сторонам та до суду (у разі необхідності) 500,00 грн.

Так, адвокатом Іваницею О.О. було підготовлено та подано до суду (направлено сторонам) відзив на позовну заяву, що згідно Додаткової угоди № 4 від 12.04.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 12.03.2026 складає плату у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується поданим відзивом саме представником.

Окрім того, 25.06.2025 адвокат Іваницею О.О. брала участь у судовому засіданні по справі № 280/2585/26, у зв`язку з чим приватним виконавцем Проценком А.Ю. буде понесено витрати у розмірі 2500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат відповідачем також надано до суду копію Акту про надання правничої допомоги від 12.04.2026 року № 7.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь відповідача підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» (69114, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Ювілейний, будинок 26-А, ЄДРПОУ 40569093) до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича (69041, Запорізька обл., м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, буд. 26, офіс 1.11, РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про накладення штрафу відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 26 А» на користь приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 04 серпня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз