Решение № 138718149, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №640/4286/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО РІТЕЙЛ" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.10.2021 № 0006240703.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за відсутності події та складу правопорушення, за яке до позивача застосовано фінансову санкцію. Позивач вказує, що фактична перевірка проводилася у період з 03.09.2021 по 06.09.2021, тобто вже після скасування 01.09.2021 реєстрації реєстратора розрахункових операцій за заявою позивача та його розпломбування, у зв`язку з чим розрахункові операції на автозаправному комплексі не здійснювалися, контрольна розрахункова операція під час перевірки не проводилася, а тому контролюючий орган не мав можливості дослідити форму і зміст розрахункових документів та встановити факт їх невидачі. Позивач також зазначає, що суть порушення, зафіксована в акті перевірки (видача фіскальних чеків без обов`язкового реквізиту), не збігається із формулюванням порушення у розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (нероздрукування розрахункового документа), а пункт 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлює відповідальності за невідповідність розрахункового документа вимогам підзаконного нормативно-правового акта. Крім того, позивач посилається на частини другу і третю статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України та наголошує, що висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджені належними та допустимими доказами.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали адміністративної справи № 640/4286/22 передано на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/4286/22, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позиція відповідача зводиться до того, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки, адреса господарської одиниці є обов`язковим реквізитом фіскального чека, а розрахунковий документ, у якому відсутній хоча б один обов`язковий реквізит, не приймається як розрахунковий; скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій 01.09.2021 не стосується періоду з 13.02.2021 по 31.08.2021, за який застосовано фінансову санкцію.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 24812228) є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків.

У період з 03.09.2021 по 06.09.2021 Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку автозаправного комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ», розташованого за адресою: Волинська область, с. Вишнів, вул. Київська, 15, з питань дотримання вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 06.09.2021 № 7076/03-20-07-05/24812228 (номер бланка 001048), згідно з підпунктом 2.2.20 якого перевіркою встановлено формування та видачу фіскальних чеків за період з 13.02.2021 по 31.08.2021 на загальну суму 9 140 338,63 грн без зазначення обов`язкового реквізиту, а саме адреси господарської одиниці - адреси, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку, офісу, квартири) та повідомлена ДПС за формою 20-ОПП. У висновках акта перевірки зафіксовано порушення пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР та наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».

Водночас у пункті 2.1.2 акта перевірки зафіксовано, що реєстратор розрахункових операцій, встановлений на автозаправному комплексі, розпломбовано 01.09.2021 у зв`язку зі скасуванням його реєстрації, а в пункті 2.2.12 акта перевірки зазначено, що розрахункова операція під час перевірки не проводилась.

Факт скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій підтверджується довідкою про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за формою №6-РРО від 01.09.2021 № 50354.

На підставі акта перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0006240703, яким до позивача на підставі пункту 1 статті 17 та пункту 11 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 914 033,86 грн, що становить 10 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (9 140 338,63 грн х 10 відсотків).

У розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, який є невід`ємною частиною податкового повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0006240703, суть порушення сформульовано як «нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції».

За наслідками адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби України від 20.01.2022 № 1093/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0006240703 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Зазначене рішення одержане позивачем 25.01.2022.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків. За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника; така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Згідно зі статтею 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, створений в паперовій та/або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, а також надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються у розмірі 10 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше, та 50 відсотків - за кожне наступне вчинене порушення.

З наведених норм слідує, що перелік діянь, за які пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено фінансову відповідальність, є вичерпним, а обов`язковою умовою застосування такої санкції є встановлення відповідного факту саме в ході перевірки. Отже, до предмета доказування у цій справі належить наявність доказів того, що в ході фактичної перевірки контролюючим органом установлено факт невидачі позивачем розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, - тобто того порушення, за яке застосовано санкцію згідно з розрахунком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що фактична перевірка розпочалася 03.09.2021, тоді як реєстрацію реєстратора розрахункових операцій скасовано 01.09.2021 (довідка за формою № 6-РРО від 01.09.2021 № 50354), а сам реєстратор розрахункових операцій розпломбовано 01.09.2021, що зафіксовано безпосередньо у пункті 2.1.2 акта перевірки. У пункті 2.2.12 акта перевірки контролюючий орган зафіксував, що розрахункова операція під час перевірки не проводилась; контрольна розрахункова операція перевіряючими не здійснювалася. Матеріали справи не містять доказів проведення позивачем розрахункових операцій на автозаправному комплексі під час перевірки.

За таких обставин у ході фактичної перевірки контролюючий орган не встановив і об`єктивно не міг встановити ані факту невидачі розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, ані факту видачі розрахункового документа неналежної форми та змісту, оскільки на момент перевірки розрахункові операції на господарській одиниці не здійснювалися, а відтак були відсутні як підстави, так і технічна можливість для створення та видачі розрахункових документів.

За приписами абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень такий суб`єкт не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виконуючи покладений на нього обов`язок доказування, відповідач не надав суду розрахункових документів, які видавалися покупцям на автозаправному комплексі у період з 13.02.2021 по 31.08.2021, або інших належних і допустимих доказів, які були покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та підтверджували б відсутність у виданих позивачем фіскальних чеках обов`язкового реквізиту. Висновок акта перевірки про формування та видачу фіскальних чеків без зазначення адреси господарської одиниці належними доказами не підтверджений.

Суд також враховує, що суть порушення, викладена в акті перевірки (формування та видача фіскальних чеків без зазначення обов`язкового реквізиту), не є тотожною суті порушення, зазначеній у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 06.10.2021 № 0006240703 (нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції). Тобто фінансову санкцію застосовано за діяння, факт вчинення якого в ході фактичної перевірки не встановлювався і в акті перевірки не зафіксований.

Крім того, пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР не передбачає такого складу правопорушення, як невідповідність окремих реквізитів розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13. Формальна невідповідність фіскального касового чека вимогам підзаконного нормативно-правового акта у зв`язку з неповним відображенням адреси господарської одиниці не може ототожнюватися з непроведенням розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій або з невидачею (нероздрукуванням) розрахункового документа, за які пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено фінансову відповідальність.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22, згідно з яким відсутність певного елемента змісту (незначний недолік) у розрахунковому документі не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності за невидачу такого документа, якщо розрахунковий документ дозволяє ідентифікувати проведену розрахункову операцію за місцем її проведення та підтверджує факт її здійснення.

Суд наголошує, що фінансова відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР настає за наявності доведеного складу правопорушення, а висновки контролюючого органу не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Принцип належного урядування, на якому наголошує Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Рисовський проти України», вимагає, щоб державні органи діяли вчасно, послідовно та в належний спосіб, а ризик будь-якої помилки державного органу покладався на саму державу і не міг виправлятися за рахунок особи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем порушення, за яке до нього застосовано фінансову санкцію на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, під час фактичної перевірки не встановлений та належними доказами не підтверджений, а тому податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.10.2021 № 0006240703 є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Відтак сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.10.2021 № 0006240703.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 24812228) судовий збір у розмірі 13710,51 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова