Решение № 138716952, 24.06.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/591/26

Провадження №2/930/825/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24.06.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Журавльов С.Г. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та відповідачем було укладено кредитний договір № 47-008-850-2-19-Г, який складається з індивідуальної частини договору та Правил обслуговування клієнтів АТ «МЕГАБАНК», що відповідно до положень ст. 634 ЦК України є договором приєднання.

Позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору банк надав відповідачу кредитні кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, комісійні платежі та інші платежі, передбачені договором. Строк користування кредитом було встановлено до 21 лютого 2022 року.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань первісний кредитор посилається на те, що кредитні кошти були надані відповідачу в повному обсязі, що підтверджується виписками з рахунку позичальника.

Разом із тим, відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісійних платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Позивач вказує, що 03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» за результатами відкритих торгів було укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до нового кредитора перейшли права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 47-008-850-2-19-Г від 22 лютого 2019 року.

Надалі, 27 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Позивач зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором станом на 03 вересня 2024 року, загальний розмір заборгованості відповідача становить 26 418 грн 65 коп., з яких: 15 666 грн 01 коп. заборгованість за тілом кредиту, 869 грн 20 коп. заборгованість за процентами та 9 883 грн 44 коп. заборгованість за комісіями. При цьому після переходу права вимоги ні ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» будь-яких додаткових нарахувань за кредитним договором не здійснювали та його умови в односторонньому порядку не змінювали.

Посилаючись на викладені обставини та норми цивільного законодавства, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 47-008-850-2-19-Г від 22 лютого 2019 року в сумі 26 418 грн 65 коп., судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 200 грн.

Ухвалою від 26.03.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву по справі не скористався, будь-яких клопотань та заяв не надіслав, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в надісланій суду заяві просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог ст.ст. 7681, 89 ЦПК України, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 22 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 47-008-850-2-19-Г, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі, визначені договором.

Факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та виконання первісним кредитором своїх зобов`язань підтверджується наявними у матеріалах справи кредитним договором, заявою на отримання кредиту, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів та виписками з рахунку позичальника.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Матеріалами справи підтверджується, що 03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір № GL1N426240 про відступлення права вимоги, а 27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 47-008-850-2-19-Г від 22 лютого 2019 року.

Відповідач належних та допустимих доказів виконання зобов`язань за кредитним договором або спростування розрахунку заборгованості суду не надав.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо вимог про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд виходить із такого.

Із матеріалів справи вбачається, що у заяві № 159772 на отримання кредиту на споживчі цілі передбачено комісію у розмірі 3,15 % від суми кредитування щомісячно, а у паспорті споживчого кредиту «Споживчий кредит готівкою» зазначено комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,15 % від суми кредиту.

Водночас зазначені документи не містять конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг банку, які надавалися б позичальнику саме за сплату такої комісії, не визначають змісту таких послуг, порядку та обсягу їх надання.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 та статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати споживачу інформацію про стан виконання кредитного договору, а умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.

Крім того, згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися комісії кредитодавця лише за додаткові та супутні послуги, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за умови, що такі послуги є визначеними та фактично надаються споживачу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що умова договору споживчого кредиту щодо встановлення плати за обслуговування кредиту є нікчемною, якщо не визначено конкретних додаткових чи супутніх послуг, які надаються позичальнику за таку плату, або якщо така плата фактично стягується за дії, які кредитодавець зобов`язаний здійснювати безоплатно відповідно до вимог закону.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що комісія у розмірі 3,15 % щомісячно встановлена саме за конкретні додаткові чи супутні послуги, які надавалися відповідачу, суд доходить висновку, що умова кредитного договору щодо її сплати суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемною.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 9 883 грн 44 коп. задоволенню не підлягають.

Водночас вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 666 грн 01 коп. та заборгованості за процентами у розмірі 869 грн 20 коп. підтверджуються наявними у справі доказами, відповідають умовам кредитного договору та вимогам статті 1048 ЦК України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 666 грн 20 коп.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи подано договір про надання правничої допомоги, заявку на надання юридичних послуг, прайс-лист та витяг з акта приймання-передачі наданих послуг.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подавав, доказів їх неспівмірності суду не надав.

Як зазначено Верховним Судом в ухвалі від 22 січня 2026 року у справі № 372/6826/24, у розумінні положень частин четвертої шостої статті 137 та пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК України зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно за клопотанням іншої сторони у разі доведення нею неспівмірності таких витрат зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та часом, витраченим на їх виконання. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не вправі зменшувати такі витрати з власної ініціативи.

Разом із тим, відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 7 010 грн 08 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 47-008-850-2-19-Г від 22 лютого 2019 року у розмірі 16 535 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) гривень 21 копійка, яка складається з: 15 666 (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 01 копійка заборгованість за тілом кредиту; 869 (вісімсот шістдесят дев`ять) гривень 20 копійок заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір у розмірі 1 666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) гривень 20 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 010 (сім тисяч десять) гривень 08 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко