Решение № 138716871, 27.07.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/912/26

2/134/622/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 липня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Чорної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

28 травня 2026 року до Крижопільського районного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 15 липня 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») та відповідачем було укладено заяву-договір № 014/0805/82/91878289 про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою», відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 21 960,96 грн строком на 48 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 52,9 % річних.

Умовами договору передбачено, що погашення кредиту та сплата процентів здійснюються шляхом внесення щомісячних ануїтетних платежів відповідно до графіка платежів, який є додатком до паспорта споживчого кредиту.

Договір укладено в письмовій формі та особисто підписано відповідачем.

Банк виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак відповідач, всупереч умовам договору, належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості та сплату процентів за користування кредитом, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

09 квітня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (далі - ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. За умовами зазначеного договору до нового кредитора перейшли всі права первісного кредитора щодо вимоги виконання боржниками грошових зобов`язань, у тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, визначених кредитними договорами.

На виконання умов договору відступлення права вимоги сторонами підписувалися реєстри боржників, які визначали перелік кредитних договорів, права вимоги за якими відступалися.

Відповідно до Реєстру боржників, підписаного сторонами 28 жовтня 2021 року, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло право вимоги за кредитним договором № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року, укладеним з ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло статусу нового кредитора за вказаним кредитним договором та всіх прав вимоги до відповідача, які належали первісному кредитору.

Відповідно до пункту 2.5 договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09 квітня 2020 року ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було наділено правом здійснити подальше відступлення права вимоги без згоди первісного кредитора.

Реалізуючи зазначене право, 11 вересня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» уклало з ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, за умовами якого сторони зобов`язалися в майбутньому укласти основний договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, які ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09 квітня 2020 року. На виконання умов попереднього договору ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» сплатило ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» аванс у розмірі 100 000,00 грн, який підлягав зарахуванню в рахунок оплати вартості прав вимоги за основним договором.

07 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» уклали договір відступлення права вимоги № 1-07/10, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» відступило, а ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло права вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників. Права вимоги вважаються відступленими з моменту підписання сторонами Реєстру боржників після сплати новим кредитором вартості прав вимоги. З моменту відступлення права вимоги ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» замінило первісного кредитора у відповідних кредитних договорах та набуло всіх прав грошової вимоги, у тому числі права вимагати від боржників належного виконання зобов`язань за кредитними договорами.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного АТ «Райффайзен Банк», станом на 22 жовтня 2021 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року становила 19 979,41 грн, з яких: 16 214,89 грн заборгованість за основним боргом; 3 764,52 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

Після набуття права вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» продовжило нараховувати проценти за користування кредитом. Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості станом на 07 жовтня 2025 року заборгованість відповідача становила 49 596,70 грн, з яких: 14 314,89 грн заборгованість за основною сумою боргу; 35 281,81 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 добровільно не виконав своїх зобов`язань, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ», яке набуло право вимоги за кредитним договором № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за цим договором у розмірі 49 596,70 грн, а також понесені судові витрати: судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 29 травня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 29 червня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою належним чином повідомленого відповідача.

У судове засідання, призначене на 22 липня 2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача адвокат Маслюженко М.П. у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності сторони позивача. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини його неявки суду невідомі.

У встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позов, тому суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 22 липня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи виник спір. Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 15 липня 2019 року відповідач власноручно підписав заяву-анкету для отримання кредиту «Кредит готівкою» № 80591878289.

Того ж дня між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/0805/82/91878289, відповідно до якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 21 960,96 грн, а відповідач повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом.

За умовами договору кредит надавався для придбання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення особистих потреб відповідача, не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності, у сумі 19 800,00 грн, а також для сплати страхового платежу в розмірі 2 160,96 грн на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя».

Строк кредитування - 48 місяців, а саме: з 15 липня 2019 року (дата надання кредиту) по 15 липня 2023 року (дата повного погашення кредиту).

Процентна ставка за користування кредитом фіксована та становить 24,9 % річних у період з 15 липня 2019 року по 15 вересня 2019 року включно, а починаючи з 16 вересня 2019 року 52,9 % річних.

Додатком № 2 до заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року є розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. У зазначеному додатку визначено основні параметри кредитування, зокрема суму кредиту 21 960,96 грн, строк кредитування 48 місяців, фіксовану процентну ставку: 24,9 % річних у період з 15 липня 2019 року по 15 вересня 2019 року та 52,9 % річних починаючи з 16 вересня 2019 року, суму щомісячного платежу за перші два місяці 789,45 грн, а починаючи з третього місяця 1 098,39 грн, загальну вартість кредиту 52 038,40 грн та реальну річну процентну ставку 52,27 %.

На підтвердження виконання АТ «Райффайзен Банк» своїх зобов`язань за цим договором до матеріалів справи долучено виписку з рахунку відповідача. Із зазначеної виписки вбачається, що 15 липня 2019 року банк перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 21 960,96 грн відповідно до кредитного договору № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року. Виписка також містить відомості про подальший рух коштів за рахунком, зокрема про здійснення погашення кредитної заборгованості, сплату процентів за користування кредитом та окремих платежів протягом періоду користування кредитом.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року, сформований АТ «Райффайзен Банк», з якого слідує, що загальна заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 22 жовтня 2021 року становила 19 979,41 грн, з яких: 16 214,89 грн заборгованість за кредитом; 3 764,52 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

Судом також встановлено, що 09 квітня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив), а новий кредитор прийняв за плату належні первісному кредитору права вимоги до боржників, визначених у реєстрах боржників.

До договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09 квітня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» сторонами укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни до окремих умов договору.

Так, додатковою угодою № 2 від 25 вересня 2020 року сторони продовжили строк дії договору відступлення права вимоги на 12 місяців, виклавши пункт 7.2 договору в новій редакції, відповідно до якої договір діє до 09 жовтня 2021 року включно, однак у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Крім того, 08 жовтня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду № 5, якою строк дії договору продовжено ще на шість місяців до 09 квітня 2022 року включно, а також внесено зміни до пункту 2.2 договору щодо порядку відступлення прав вимоги за портфелями заборгованості та викладено в новій редакції Додаток № 1 до договору.

Виконання ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» обов`язку щодо оплати відступлених прав вимоги підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 26 жовтня 2021 року до договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09 квітня 2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» передало, а ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» прийняло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року в розмірі 19 979,41 грн, з яких: 16 214,89 грн заборгованість за основною сумою боргу; 3 764,52 грн заборгованість за процентами.

Матеріали справи містять повідомлення АТ «Райффайзен Банк» від 28 жовтня 2021 року, яким відповідача повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року на користь ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09 квітня 2020 року. У повідомленні також зазначено реквізити нового кредитора, на користь якого відповідачу належало здійснювати подальше виконання зобов`язань за кредитним договором.

11 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, відповідно до умов якого сторони зобов`язалися до 30 вересня 2025 року укласти основний договір відступлення права вимоги. Предметом майбутнього договору визначено відступлення ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» прав вимоги до боржників за кредитними договорами, укладеними з АТ «Райффайзен Банк Аваль», які належали первісному кредитору на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09 квітня 2020 року.

Попереднім договором сторони погодили істотні умови майбутнього договору, зокрема його предмет, порядок визначення боржників, права вимоги до яких підлягали відступленню, порядок переходу права вимоги, загальну вартість прав вимоги, порядок її оплати, а також визначили, що новий кредитор сплачує первісному кредитору аванс у розмірі 100 000,00 грн, який у разі укладення основного договору зараховується в оплату вартості відступлених прав вимоги.

На підтвердження виконання умов попереднього договору відступлення права вимоги № 11/09/2025 до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 1 від 11 вересня 2025 року, яка підтверджує перерахування ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» на користь ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» авансового платежу в сумі 100 000,00 грн за права вимоги до боржників.

07 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено договір відступлення права вимоги № 1-07/10. Відповідно до пункту 2.1 цього договору первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв за плату належні первісному кредитору права вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників.

Згідно з умовами договору права вимоги відступалися щодо заборгованості боржників за кредитними договорами, а також щодо процентів, комісій, штрафних санкцій, неустойки та інших платежів, передбачених відповідними кредитними договорами. Датою відступлення права вимоги визначено дату підписання сторонами відповідного Реєстру боржників.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що новий кредитор набуває права вимоги до боржників після підписання Реєстру боржників, а розмір та склад переданих прав вимоги визначаються відповідним Реєстром боржників, який є невід`ємною частиною договору.

На підтвердження виконання умов договору відступлення права вимоги № 1-07/10 від 07 жовтня 2025 року до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 2 від 07 жовтня 2025 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 07 жовтня 2025 року до договору відступлення права вимоги № 1-07/10 від 07 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» передало, а ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» прийняло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року в розмірі 49 596,70 грн, з яких: 14 314,89 грн заборгованість за основною сумою боргу; 35 281,81 грн заборгованість за процентами.

Матеріали справи містять довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року, складену станом на 07 жовтня 2025 року. Із зазначеного розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за основною сумою боргу станом на 22 жовтня 2021 року становила 16 214,89 грн, з яких у період з 22 жовтня 2021 року по 07 жовтня 2025 року було погашено 1 900,00 грн, у зв`язку з чим залишок основного боргу склав 14 314,89 грн.

Заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами станом на 22 жовтня 2021 року становила 3 764,52 грн. За період з 22 жовтня 2021 року по 07 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» нараховано проценти в сумі 31 517,29 грн, при цьому погашення процентів не здійснювалося, у зв`язку з чим заборгованість за процентами станом на 07 жовтня 2025 року становила 35 281,81 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-459цс17, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору. Отже, суди мають належним чином з`ясувати обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора, а також установити, чи існували такі права на момент їх переходу.

Таким чином, судом встановлено, що 15 липня 2019 року відповідач ОСОБА_1 уклав з АТ «Райффайзен Банк Аваль» заяву-договір № 014/0805/82/91878289 про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою», відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 21 960,96 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку, визначеному договором.

Оскільки після закінчення строку кредитування (15 липня 2023 року) ОСОБА_1 кредитні кошти не повернув, вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 14 314,89 грн є обґрунтованою, підтверджується належними та допустимими доказами, ґрунтується на умовах кредитного договору та вимогах закону, а тому підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену договором неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після спливу строку кредитування чи пред`явлення такої вимоги права та інтереси кредитора забезпечуються положеннями частини другої статті 625 ЦК України, а не шляхом нарахування передбачених договором процентів і неустойки.

За умовами договору № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 21 960,96 грн строком на 48 місяців. Отже, проценти за користування кредитом за умовами договору могли бути нараховані лише в межах строку кредитування, тобто з 15 липня 2019 року по 15 липня 2023 року включно.

Разом із тим судом встановлено, що після набуття ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» права вимоги за кредитним договором № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року новий кредитор здійснював нарахування процентів за користування кредитом за період з 30 листопада 2021 року по 30 вересня 2025 року включно, у зв`язку з чим загальна сума нарахованих та несплачених процентів станом на 07 жовтня 2025 року визначена у розмірі 35 281,81 грн. При цьому з розрахунку вбачається, що проценти нараховувалися щомісячно, у тому числі після спливу встановленого договором строку кредитування, який закінчився 15 липня 2023 року.

Оскільки строк кредитування за кредитним договором закінчився 15 липня 2023 року, проценти за користування кредитом підлягають врахуванню лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Згідно з розрахунком позивача станом на 30 червня 2023 року заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами становила 18 054,88 грн. За липень 2023 року позивачем нараховано 729,82 грн процентів, тому за період із 01 по 15 липня 2023 року включно їх розмір пропорційно становить 353,14 грн (729,82 грн / 31 день х 15 днів). Отже, загальний розмір заборгованості за процентами, нарахованими в межах строку кредитування, становить 18 408,02 грн.

Проценти, нараховані після 15 липня 2023 року, не підлягають стягненню як договірні проценти, оскільки нараховані поза межами встановленого договором строку кредитування. У зв`язку із цим вимоги про стягнення процентів підлягають частковому задоволенню в сумі 18 408,02 грн.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість за договором № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року в загальному розмірі 32 722,91 грн, з яких: 14 314,89 грн - заборгованість за основним боргом; 18 408,02 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При розподілі судових витрат суд враховує наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

Судом встановлено, що 01 квітня 2024 року між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» (Об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги № 1/04.

За умовами договору Об`єднання зобов`язалося надавати Клієнту на довгостроковій основі професійну правничу допомогу щодо стягнення заборгованості з боржників, визначених у Реєстрі боржників, а Клієнт приймати надані послуги та оплачувати їх вартість.

Предметом договору є здійснення комплексу юридичних дій, спрямованих на стягнення простроченої заборгованості, зокрема проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, підготовка, підписання та направлення претензій, складання, підписання і подання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, представництво інтересів Клієнта у судах усіх інстанцій та органах державної виконавчої служби, участь у судових засіданнях, а також збір і подання необхідних доказів та вчинення інших юридичних дій, пов`язаних зі стягненням заборгованості.

Додатком № 2 «Вартість послуг (прейскурант)» від 01 квітня 2024 року до договору про надання правничої допомоги № 1/04 сторони погодили перелік юридичних послуг та їх вартість, яка враховується при визначенні розміру гонорару за надання правничої допомоги. Зокрема, прейскурантом визначено вартість проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, складання та направлення претензії, підготовки і подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, участі адвоката у судових засіданнях, підготовки процесуальних документів, отримання судових рішень і виконавчих документів, пред`явлення виконавчих документів до виконання, а також інших юридичних дій, необхідних для надання правничої допомоги. Додатком передбачено, що погоджена вартість послуг враховується при визначенні суми гонорару відповідно до умов договору про надання правничої допомоги, а зміна переліку або вартості послуг здійснюється шляхом укладення сторонами цього додатка у новій редакції.

На підтвердження надання адвокатському об`єднанню доручення щодо здійснення правничої допомоги у цій справі позивачем надано Реєстр боржників від 03 квітня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС», відповідно до змісту якого, на виконання пункту 2.1 договору клієнт передав, а адвокатське об`єднання прийняло в роботу реєстр прав вимоги щодо боржників. До такого реєстру включено, зокрема, відповідача ОСОБА_1 , із зазначенням кредитного договору № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року, реєстраційного номера облікової картки платника податків та розміру заявленої заборгованості у сумі 49 596,70 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 109300 від 07 травня 2026 року, укладений між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» на виконання договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року.

Відповідно до зазначеного акта сторони підтвердили, що адвокатським об`єднанням надано, а клієнтом прийнято без зауважень правничу допомогу щодо стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0805/82/91878289. До переліку наданих послуг включено: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника вартістю 1 200,00 грн; складання, підписання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з одного боржника вартістю 10 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 11 200,00 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).

Так, суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 року у справі № 910/7032/17).

Попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 824/20/23).

У питанні щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд неодноразово наголошував, що зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності таких витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до суду не подавав.

Разом з тим Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року у справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України, а не у частині четвертій статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та непропорційним до предмета спору. Дана справа не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала значного обсягу доказування чи підготовки складних процесуальних документів. Правове регулювання спірних правовідносин є усталеним, а судова практика у спорах про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договорами відступлення права вимоги є сформованою і передбачуваною.

Крім того, заявлені до відшкодування витрати на проведення юридичного та фінансового аналізу боржника у розмірі 1 200,00 грн не можуть бути розцінені як самостійний вид професійної правничої допомоги, оскільки фактично охоплюються підготовкою та складанням позовної заяви. Подана позовна заява має типовий характер, містить стандартний виклад обставин та правового обґрунтування, а тому витрати на її підготовку у розмірі 10 000,00 грн також не відповідають критеріям розумності та співмірності.

Враховуючи характер і складність справи, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт, час, який об`єктивно міг бути необхідним для їх виконання, ціну позову, а також принципи розумності, співмірності та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» до 6 000,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, на переконання суду, є справедливим та обґрунтованим, співмірним із складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 49 596,70 грн, а підлягає задоволенню в сумі 32 722,91 грн, що становить 65,98 % (32 722,91 х 100 : 49 596,70). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 756,65 грн судового збору (2 662,40 х 65,98 %) та 3 958,80 грн витрат на професійну правничу допомогу (6 000,00 х 65,98 %).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 014/0805/82/91878289 від 15 липня 2019 року в розмірі 32 722,91 грн (тридцять дві тисячі сімсот двадцять дві гривні, 91 копійка), з яких: 14 314,89 грн - заборгованість за основним боргом; 18 408,02 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» 1 756,65 грн судового збору та 3 958,80 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 5 715,45 грн (пять тисяч сімсот п`ятнадцять гривень, 45 копійок) судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, код ЄДРПОУ 43575686.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 27 липня 2026 року.

Суддя