Решение № 138715075, 04.08.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/732/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу, у якій

позивач ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО",

відповідач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬК ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ",

про стягнення 48 569,76 грн,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

Предметом позову є вимоги про стягнення 48 569,76 грн, з яких 38 700,00 грн - основна заборгованість, 2 919,66 грн - інфляційні втрати, 982,88 грн - 3% річних, 5 967,22 грн - пеня.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно з ухвалою від 16.06.2026 суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали. Позивач подав заяву від 17.06.2026 (вх. № 11572/26) про усунення недоліків, до якої долучив інформацію про банківські реквізити, довідку АБ "Південний" від 17.04.2026 № 28/001/8922/2026 про наявність відкритого рахунку та докази надсилання вказаних документів відповідачу, чим усунув недоліки позовної заяви.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі (ухвала від 19.06.2026).

2.2. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою від 19.06.2026 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи не подали.

2.3. Повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі була внесена до АСДС та надіслана в електронний кабінет відповідача, доставлена до електронного кабінету 19.06.2026 об 11:45, що підтверджується довідкою, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду. Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.

2.4. Подання заяв по суті справи.

Суд в ухвалі про відкриття провадження встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали. Відповідач у встановлений строк (з урахуванням дня вручення ухвали 19.06.2026 він закінчився 06.07.2026) відзив на позов не подав, про поважні причини неподання відзиву суд не повідомив.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Позовна заява від 12.06.2026.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди транспортних засобів від 01.05.2025 № 2025/919 щодо своєчасної та повної сплати орендної плати. Позивач зазначає, що передав відповідачу в строкове платне користування транспортний засіб за актом приймання-передачі від 01.05.2025; орендна плата становить 12 900,00 грн з ПДВ за один календарний місяць і підлягає сплаті щомісячно у 5-денний строк з дня пред`явлення рахунку (п. 2.1, 2.2 договору). Відповідач прийняв послуги оренди за червень серпень 2025 року згідно з підписаними без зауважень актами від 30.06.2025 № 2025/1721, від 31.07.2025 № 2025/1892, від 31.08.2025 № 2025/2239 на загальну суму 38 700,00 грн, однак їх не оплатив.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму основного боргу позивач нарахував 2 919,66 грн інфляційних втрат за липень 2025 року травень 2026 року та 982,88 грн 3 % річних за період з 07.07.2025 до 11.06.2026, а також згідно з п. 4.2 договору нарахував 5 967,22 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 07.07.2025 до 05.03.2026, обмеживши нарахування пені за кожним простроченим платежем шістьма місяцями.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 530, 610, 611, 625, 626, 629 ЦК України, ст. 173, 193, 222, 230, 231 ГК України.

3.2. Відповідач відзив на позовну заяву не подав, заперечень проти позову суду не висловив.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. АТ "Прикарпаттяобленерго" (орендодавець) та ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" (орендар) уклали договір оренди транспортних засобів від 01.05.2025 № 2025/919 (далі Договір).

За умовами Договору:

- орендодавець передає в строкове платне користування орендареві транспортні засоби, перелік яких вказується сторонами в акті приймання-передачі, що є невід`ємною частиною Договору, для їх використання орендарем за цільовим призначенням в господарській діяльності (п. 1.1); право орендаря на користування транспортними засобами виникає після підписання сторонами Договору та акта приймання-передачі (п. 1.2);

- орендна плата за користування транспортними засобами та обладнанням становить 12 900,00 грн, в т. ч. ПДВ, за один календарний місяць (п. 2.1); орендна плата сплачується орендарем щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця у 5-денний строк з дня пред`явлення рахунку (п. 2.2);

- орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендодавцю плату за користування транспортними засобами та обладнанням (п. 3.3);

- орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення плати (п. 4.2);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 01.09.2025; у випадку, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії Договору не заявить про його припинення, Договір вважається продовженим на наступний календарний рік (п. 6.1, 6.2).

4.2. На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв у користування транспортний засіб легковий автомобіль SCODA RAPID, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , вартість користування 12 900,00 грн з ПДВ за місяць, що підтверджується актом приймання-передачі транспортних засобів від 01.05.2025, який підписали обидві сторони.

4.3. Позивач пред`явив відповідачу рахунки-фактури на оплату оренди: від 30.06.2025 № 6500416834, від 31.07.2025 № 6500419531, від 31.08.2025 № 6500425121 кожен на суму 12 900,00 грн з ПДВ.

Сторони підписали акти приймання-передачі за договором оренди: від 30.06.2025 № 2025/1721 (за червень 2025 року), від 31.07.2025 № 2025/1892 (за липень 2025 року), від 31.08.2025 № 2025/2239 (за серпень 2025 року), кожен на суму 12 900,00 грн з ПДВ, на загальну суму 38 700,00 грн. У актах сторони засвідчили, що орендодавець виконав, а орендар прийняв послуги оренди на підставі Договору, та зазначили, що претензій одна до одної не мають. Акти від відповідача підписані його керівником і скріплені печаткою товариства, заперечень чи зауважень не містять.

4.4. Відповідач надані послуги оренди на суму 38 700,00 грн не оплатив. Докази сплати орендної плати за червень серпень 2025 року - відсутні.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Правова природа договору.

Спірні правовідносини сторін виникли з договору найму (оренди) транспортного засобу та є господарсько-договірними зобов`язаннями. При вирішенні спору суд застосовує приписи ГК України, які були чинні на час існування спірних правовідносин (до втрати ним чинності 28.08.2025).

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

5.2. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

5.3. Щодо основного боргу.

Суд встановив, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором: передав відповідачу транспортний засіб у строкове платне користування (акт приймання-передачі від 01.05.2025) та надав послуги оренди за червень серпень 2025 року, які відповідач прийняв без зауважень (акти від 30.06.2025 № 2025/1721, від 31.07.2025 № 2025/1892, від 31.08.2025 № 2025/2239).

Відповідач був зобов`язаний сплачувати орендну плату щомісячно у 5-денний строк з дня пред`явлення рахунку (п. 2.2, 3.3 Договору). З урахуванням пред`явлених рахунків від 30.06.2025, від 31.07.2025 та від 31.08.2025 строк оплати сплив відповідно 05.07.2025, 05.08.2025 та 05.09.2025. Відповідач оплату не здійснив.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Отже, вимога про стягнення основного боргу з орендної плати в розмірі 38 700,00 грн є обґрунтованою.

5.4. Щодо інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За сталою правовою позицією Верховного Суду щодо застосування ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації за користування утримуваними боржником коштами (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Суд перевірив розрахунок позивача. Інфляційні втрати нараховано на суми заборгованості за індексами інфляції з липня 2025 року до травня 2026 року в розмірі 2 919,66 грн; 3% річних нараховано за періоди з 07.07.2025 по 05.08.2025 (на 12 900,00 грн), з 06.08.2025 по 07.09.2025 (на 25 800,00 грн) та з 08.09.2025 по 11.06.2026 (на 38 700,00 грн) у загальному розмірі 982,88 грн.

Розрахунок є арифметично правильним, здійснений у межах періодів прострочення і не перевищує сум, які позивач вправі нарахувати.

5.5. Щодо пені.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України). Штрафні санкції можуть застосовуватися у розмірі, визначеному договором (ст. 231 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України). Розмір пені за прострочення виконання грошового зобов`язання не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

У п. 4.2 Договору сторони погодили, що орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення плати.

Позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ окремо за кожним простроченим платежем, обмеживши нарахування шістьма місяцями від дня, коли кожне зобов`язання мало бути виконано, за загальний період з 07.07.2025 до 05.03.2026 у сумі 5 967,22 грн. Суд перевірив розрахунок пені і встановив, що він відповідає умовам п. 4.2 Договору, здійснений із застосуванням облікової ставки НБУ, що діяла у відповідні періоди прострочення, арифметично правильний та не перевищує суми, яку позивач вправі нарахувати.

6. Висновки суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю - стягнути з відповідача на користь позивача 48 569,76 грн, з яких 38 700,00 грн основного боргу, 2 919,66 грн інфляційних втрат, 982,88 грн 3% річних та 5 967,22 грн пені.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України. Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.05.2026 № V68505/1.

При розподілі судових витрат суд враховує те, що позивач з цим позовом звернувся через підсистему "Електронний суд", а тому до сплати належав судовий збір у розмірі 2 662,40 грн за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), з урахуванням коефіцієнта 0,8 (ч. 3 ст. 4 цього Закону).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

При цьому позивач не позбавлений права в установленому порядку звернутись із клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 665,60 грн відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

7.3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

В позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат у сумі 25 000 грн. Проте відповідно до ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України позивач не подав доказів таких витрат, як не подав і заяви про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Тому суд не вирішує питання про їх розподіл.

Керуючись ст. 2, 86, 123, 129, 233, 236 238, 240, 241, 247 252, 253, 256, 257 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, буд. 34/4; ідентифікаційний код 43778591) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34; ідентифікаційний код 00131564, рахунок: IBAN НОМЕР_2 в Акціонерному банку "Південний", код банку 328209) 48 569,76 грн (сорок вісім тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять гривень сімдесят шість копійок), з яких 38 700,00 грн основного боргу, 2 919,66 грн інфляційних втрат, 982,88 грн 3% річних, 5 967,22 грн пені, а також 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ст. 256, 257 ГПК України).

Повне судове рішення складено 04.08.2026.

СуддяО. В. Малєєва