Решение № 138712499, 03.08.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2/26

Провадження № 2-о/526/16/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судових засідань Павленко Т.І.

адвоката Малініної К.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу № 526/2/26 за заявою виконавчого комітету Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання спадщини відумерлою,

з участю представника заявника Терно Л.М.

в с т а н о в и в:

02 січня 2026 року виконавчий комітет Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, яка залишилась після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина складається з земельної ділянки площею 3,4199 га, розташованої на території Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району. Спадкоємців на дане майно немає, тому просив вказану спадщину визнати відумерлою та передати її у власність територіальній громаді Петрівсько-Роменської сільської ради.

20 січня 2026 року провадження по справі відкрито.

Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала та просила суд прийняти рішення на підставі наявних доказів.

Адвокат Малініна К. М. в судовому засіданні просила заяву задовольнити.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №009349, виданого 12.12.2001 Петрівсько-Роменської сільською радою Гадяцького району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 538, земельна ділянка площею 4,42 га, розташована на території Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського ( колишнього) Гадяцького району належала на праві приватної власності ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Петрівка-Роменська, Миргородського (колишнього Гадяцького) району, ОСОБА_1 помер.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

З системного аналізу положень ст. 1277 ЦК України вбачається, що підставами визнання спадщини відумерлою є: 1) фізична відсутність спадкоємців за заповітом та (або) за законом; 2) позбавлення їх права на спадкування або усунення від права на спадкування; 3) відмова від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом та (або) за законом; 4) неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом та (або) за законом.

Відумерлість спадщини означає, що на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця ніхто з його спадкоємців не претендує з будь-яких причин: у спадкодавця може не бути спадкоємців за законом; усі спадкоємці, як за законом, так і за заповітом відмовилися від прийняття спадщини або не встигли прийняти її, або усі спадкоємці усунені від спадщини.

У постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 320/10856/18 (провадження № 61-1142св21) зазначено, що інтерес територіальної громади в отриманні спадкового майна у власність громади в разі відсутності спадкоємців є наслідком неотримання спадщини будь-ким зі спадкоємців або наслідком їх відсутності взагалі. За таких обставин слід дійти висновку, що такі правовідносини є подібними до спадкових, хоч до них у цілому не відносяться. На користь цього висновку свідчить також розміщення норм права про можливість визнання спадщини відумерлою саме у книзі шостій ЦК України «Спадкове право».

Відтак, захист інтересу територіальної громади щодо відумерлого майна повинен регулюватись та здійснюватися таким самим способом, виходячи з тих самих принципів, як і можливість захистити своє право спадкоємцем, який своєчасно спадщину не прийняв, вона була визнана відумерлою та продана іншій особі.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі №671/22/19, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (частина перша та друга статті 1277 ЦК України).

Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.

Як зазначено у постанові Верховного суду України від 24.05.2021 у справі №671/22/19 у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (частина перша та друга статті 1277 ЦК України).

За висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №754/14375/18, спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою, а право власності на зазначене майно набувається у територіальної громади з моменту реєстрації цього права за громадою.

До звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно із цим інтересом у територіальної громади існує обов`язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

При цьому, за положеннями глави дев`ятої розділу IV ЦПК України, справи за заявою про визнання спадщини відумерлою розглядаються в окремому провадженні із залученням органу самоврядування та усіх заінтересованих осіб.

За змістом зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права, орган місцевого самоврядування не є спадкоємцем у справі та не залучається до спадкування. Однак у зв`язку з відсутністю інших спадкоємців у нього виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади.

Зазначене надає підстави місцевій раді звертатись до суду як із заявами про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження та у подальшому оформити своє право власності на таке майно, так і з належними позовами в порядку позовного провадження на захист свого інтересу.

Натомість, з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №85313026 від 20.05.2026, виданої Миргородською державною нотаріальною конторою, вбачається, що після смерті ОСОБА_1 Гадяцькою державною нотаріальною конторою 11.06.2004 була заведена спадкова справа №417 та видано 11.06.2004 свідоцтво про право на спадщину ( номер у спадковому реєстрі 31853436).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Частиною 1 ст. 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Враховуючи наявність спадкоємців після смерті ОСОБА_1 та видачу свідоцтва про право на спадщину Гадяцькою державною нотаріальною конторою 11.06.2004 суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини, оскільки отримання спадщини іншим спадкоємцем, який прийняв спадщину, виключає правові підстави для визнання спадщини відумерлою.

Керуючись ст.ст. 346, 1277 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 273, 334-338 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

заяву виконавчого комітету Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання спадщини відумерлою - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Заявник виконавчий комітет Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області, місцезнаходження вул. Соборна, 20. с. Петрівка-Роменська Миргородського району Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04381950.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.

Головуюча: Л. В. Максименко