Постановление суда № 138709104, 04.08.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2174/26

Провадження № 6/577/228/26

У Х В А Л А

"04" серпня 2026 р. м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Логіна Є.В.

за участю секретаря судового засідання Скляр О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду , -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2026 року у справі № 577/2174/26 з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 036 грн 80 коп., судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, а всього 17 699 грн 20 коп.

10 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання зазначеного рішення строком на шість місяців, починаючи з липня 2026 року, шляхом щомісячної сплати коштів відповідно до запропонованого ним графіка: у липні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2026 року по 2 950 грн щомісячно, у грудні 2026 року 2 949 грн 20 коп.

В обґрунтування заяви зазначив, що на цей час не має постійного місця роботи та стабільного доходу, у зв`язку із чим одноразове виконання рішення суду в повному обсязі є для нього скрутним. Водночас заявник вказав, що не ухиляється від виконання судового рішення та має намір виконати його добровільно частинами. Також послався на те, що має неповнолітню дочку ОСОБА_2 , у зв`язку із чим несе витрати на її утримання та забезпечення її потреб. На підтвердження свого матеріального становища заявник долучив виписки про рух коштів за банківськими рахунками та відомості про застраховану особу.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 96, 97).

Представник ТОВ «ФК Ейс» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. (а.с. 98).

Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як убачається з роз`яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Розстрочення рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Узагальнюючи підстави наведені заявником у своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на наявності скрутного матеріального становища заявника.

Так, із долученої заявником виписки з Ощадбанку вбачається, що за листопад 2025 року отримав 11 261,25 грн заробітної плати (а.с. 86).

Виписка Райффайзен Банку за період із 1 червня 2025 року до 1 червня 2026 року містить зарахування 77 621,39 грн, витрати 78 091,26 грн. кінцевий залишок 0 грн . (а.с. 87).

Водночас значна частина цих операцій є переказами між картками, власними поповненнями та надходженнями від інших фізичних осіб. Тому загальна сума обороту не може безпосередньо прирівнюватися до доходу. Однак вона показує, що рахунок активно використовувався і заявник мав регулярний рух коштів.

Довідки ОК-5 та ОК-7 підтверджують, що у 2025 2026 роках заявник мав офіційні доходи від кількох страхувальників (а.с. 88, 91).

Свідоцтво про народження (а.с. 93 ) підтверджує, що заявник є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас у документі зазначена також мати дитини ОСОБА_4 . Доказів того, що дитина перебуває виключно на утриманні заявника або що мати не бере участі в її забезпеченні, немає.

З наведеного слід дійти висновку, що подані виписки підтверджують нестабільність доходу і відсутність коштів на рахунках, але не доводять наявності виняткових обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення саме в розумінні статті 435 ЦПК України.

Крім того заявник стверджує, що не має стабільного доходу, але просить установити гарантовані платежі по 2 950 грн щомісяця. Водночас джерело цих майбутніх платежів не зазначене і документально не підтверджене. Зокрема, останнім не подано доказів на підтвердження нового працевлаштування, соціальних виплат, пенсії чи допомоги по безробіттю, підтримки іншого члена сім`ї, тощо. Також заявником не надано доказів відсутності іншого майна, інших банківських рахунків або джерел доходу, не підтверджено розмір обов`язкових щомісячних витрат та перебування неповнолітньої дитини виключно на його утриманні.

За таких обставин заявником не доведено існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду у розумінні статті 435 ЦПК України.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відстрочення/розстрочення виконання рішення; наявність підстави для розстрочення має бути доведена боржником. Строки такого розстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення/розстрочення для повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

При прийнятті рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18, відповідно до якої системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Складне матеріальне становище боржника може бути враховане судом, проте воно має бути підтверджене сукупністю доказів про всі доходи, майно, обов`язкові витрати та фінансові зобов`язання. У цій справі заявник надав лише відомості щодо окремих банківських рахунків та окремих видів офіційного доходу, що не дає можливості встановити його повний матеріальний стан.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення слід відмовити .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 353, 435 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2026 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

СуддяЄ. В. Логін