Решение № 138704692, 03.08.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4197/26

2/214/4336/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

03 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу у Дніпропетровській області у складі:

головуючого судді Ковтун Н.Г.

при секретарі Улятовській М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 31 136,84 грн. та сплачений судовий збір по справі у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, в обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до електронного договору позики від 08.12.2021 року № 77318179 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідач отримала кредит в сумі 12 200, 00 грн., строк позики 28 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальника одноразового ідентифікатора ( електронного підпису 6CTKI1VKQd).

ОСОБА_1 свого обов`язку із повернення кредитних коштів та процентів за їх користування не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 31 136,84 грн., зокрема: 12200,00 сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 936,84 грн. - сума заборгованості за відсотками.

29 вересня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 028-290922 від 29.09.2022 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 77318179 від 08.12.2021 року.

05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передало (відступило) ТОВ «Деал Фінанс Груп» належні йому права вимоги до боржників, зокрема за договором позики № 77318179 від 08.12.2021 року.

За таких обставин ТОВ «Деал фінанс груп» наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договором.

Оскільки ОСОБА_1 не погасила заборгованість ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача, ТОВ «Деал Фінанс Груп» у заявленому позові просило суд стягнути з відповідача заборгованість у заявленому розмірі, а також судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 27 квітня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача правом присутності не скористався, в прохальній частині позовної заяви просив суд розглядати справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягав.

Відповідач ОСОБА_1 правом присутності не скористалася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позов не подавала.

Судом встановлено, 08.12.2021 року № 77754268 укладеного між між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір позики № 77318179 відповідач отримала кредит в сумі 12 200, 00 грн., строк позики 28 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальника одноразового ідентифікатора ( електронного підпису 6CTKI1VKQd).

Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши 08 грудня 2021 року договір позики № 77318179, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання у встановлений договором строк повернути кредит у порядку та умовах визначених у договорі .

Відповідно до відомостей наданих АТ КБ « Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , на яку успішно зараховано кошти у розмірі 12 200,00 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

29 вересня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 028-290922 від 29.09.2022 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 77318179 від 08.12.2021 року.

05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передало (відступило) ТОВ «Деал Фінанс Груп» належні йому права вимоги до боржників, зокрема за договором позики № 77318179 від 08.12.2021 року.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1ст.1048, ч.2 ст.1056-1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та визначається залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Оскільки відповідач своєчасно та належним чином свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем було понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 4500 грн. витрат на професійну правничу допомогу .

Оскільки, позовну заяву задоволено, судові витрати в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн., то слід зазначити наступне.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі№922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

Як видно з Витягу з Акту №1-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25ДІЛ від 22.08.2025, загальна вартість наданих позивачу адвокатських послуг склала 4500 грн. .

Чинне процесуальне законодавство встановило такіосновні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, застаттею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

У постановах Верховного Суду усправі №905/1795/18та усправі №922/2685/19 вказано, щосуд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що фактично наданий обсяг юридичної допомоги, є неспіввісним з заявленою сумою судових витрат, а тому підлягають стягненню судові витрати, пов`язанні з отриманням професійної правничої допомоги в сумі 2000 грн., вважаючи суму в 4500 грн., яку зазначає представник позивача, завищеною.

Керуючисьст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4, 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором позики № 77318179 у розмірі 31 136,84 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 2662,40 судового збору та 2000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Дніпровському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Відомості про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місце знаходження: вул. Садова, буд. 31/33, оф. 40/3, м. Ірпінь, Київська область, 08205, ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Н.Г.Ковтун