Решение № 138701908, 15.06.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/241/26

Номер провадження по справі 2/387/518/26

З АО Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 23.02.2026 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 50457,39 грн за договором кредитної лінії №446398363 укладеного 18.04.2023.

Свій позов ТОВ "ФК "Ейс" обґрунтовує тим, що 18.04.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено договір кредитної лінії №446398363 підписанням якого останній акцептував публічну пропозицію банку та беззастережно приєднався до умов договору. Відповідно до умов договору позики первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 9800,00 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога " та ТОВ "Таліон плюс" 28.11.2018 укладено Договір факторингу №28/1118-01, яке в свою чергу набуло право вимоги на підставі укладеного 10.10.2024 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлан Фінанс" договору факторингу №10/1024-01, яке в свою чергу набуло право вимоги на підставі укладеного 15.07.2025 між ТОВ "ФК "Онлан Фінанс " та ТОВ "ФК "Ейс" договору факторингу №15/07/25-Е. У зв`язку з тим, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, має заборгованість по кредитному договору в сумі 50457,39 грн, яку в добровільному порядку відшкодувати відмовляється, позивач просить стягнути зазначену заборгованість у примусовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У пункті 4 позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, судова повістка у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131 ЦПК України, вважається врученою. Крім того судом 18.05.2026 опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 04.05.2026. За клопотанням представника позивача судом витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію по банківській картці № НОМЕР_1 , відкритої на ім`я ОСОБА_1 .

За наслідками судового засідання 04.05.2026 розгляд справи відкладено на 15.06.2026.

Суд, ухвалою від 15.06.2026, постановив провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред`явив, а тому, враховуючи ч.8ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З врахуванням вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.01.2026, ТОВ "ФК "ЕЙС" зареєстроване як юридична особа 07.05.2019, види економічної діяльності, 64.99 надання інших фінансових послуг ( крім страхування та пенсійного забезпечення).

Судом встановлено, що 18.04.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №446398363 в електронній формі, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9800,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Згідно із п. 2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 5050,00 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення 18.05.2023. Відповідно до п.3.2. договору сторони погодили, що встановлений в п.3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та періоду пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активованого функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. Згідно до п. 3.3 договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1242,30 грн. Згідно п.5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена платіжна картка НОМЕР_1 , що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. У п.7.1 договору зазначено, що на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування 18.05.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. Згідно п.8.3.2 договору у разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 18.05.2023 проценти нараховуються за ставкою 747,34 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,05 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Згідно п.8.4 договору після закінчення дисконтоного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Відповідно до п. 12.4. договору сторони догодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV46JT9.

До договору надано паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №446398363 від 18.04.2023.

На підтвердження факту укладення договору позивачем надано заявку на отримання грошових коштів від 18.04.2023 та довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі та відповідне положення.

На підтвердження факту перерахування коштів позивачем надано: копію платіжного доручення №b86829c0-da4b-4f7a-9288-b0e5303fe404 від 18.04.2023, банк платника АТ КБ«ПриватБанк», отримувач ОСОБА_1 сума 5050,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору №446398363 від 18.04.2023, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 ; копію платіжного доручення №80028e6d-2c88-4ble-97e1-b7863t7bf4d від 18.04.2023, банк платника АТ КБ«ПриватБанк», отримувач ОСОБА_1 сума 1000,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору №446398363 від 18.04.2023, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 ; копію платіжного доручення №dc0220b-ba9d-4975-9815-3dcfefc080b6 від 18.04.2023, банк платника АТ КБ«ПриватБанк», отримувач ОСОБА_1 сума 1000,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору №446398363 від 18.04.2023, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 ; копію платіжного доручення №c9d5a93a-2258-419c-a468-63d9cb3ded83 від 19.04.2023, банк платника АТ КБ«ПриватБанк», отримувач ОСОБА_1 сума 500,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору №446398363 від 18.04.2023, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 ; копію платіжного доручення №5f5fb71c-43a5-4586-a98a-0469ac264c6e від 19.04.2023, банк платника АТ КБ«ПриватБанк», отримувач ОСОБА_1 сума 650,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору №446398363 від 18.04.2023, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 ; копію платіжного доручення №567f0480-8ac7-4927-87ec-ffe4fb45c30c від 21.04.2023, банк платника АТ КБ«ПриватБанк», отримувач ОСОБА_1 сума 1000,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору №446398363 від 18.04.2023, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 ; копію платіжного доручення №89355fc-fd32-41a9-aa64-ed221ba79e08 від 21.04.2023, банк платника АТ КБ«ПриватБанк», отримувач ОСОБА_1 сума 600,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору №446398363 від 18.04.2023, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 ; та інформація АТ КБ "ПриватБанк» від 25.03.2026 №20.1.0.0.0/7-260317/67085-БТ, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітована платіжна картка № НОМЕР_2 на яку за період 18.04.2023-26.04.2023 були зараховані платежі: 18.04.2023 у сумі 1000,00 грн, 18.04.2023 у сумі 1000,00 грн, 21.04.2023 у сумі 1000,00 грн, 18.04.2023 у сумі 5050,00 грн, 19.04.2023 у сумі 650,00 грн, 24.04.2023 у сумі500,00 грн, 24.04.2023 у сумі 500,00 грн, 19.04.2023 у сумі 500,00 грн, 21.04.2023 у сумі 600,00 грн,

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором 446398363 ОСОБА_1 станом на 18.07.2023 має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9799,65 грн, за відсотками у розмірі 15251,13 грн. Також ОСОБА_1 було сплачено 17.05.2023 кошти на погашення заборговнаості по тілу куредиту у розмірі 0,35 грн та на погашення відсотків у розмірі 2281,65 грн.

28.11.2018 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно із п.1.3, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно із п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно із п.8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткові угоди №19, №26, №27, №31, №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

До позовної заяви долучено копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №240 від 18.07.2023 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Згідно витягу з Реєстру права вимоги №240 від 18.07.2023, клієнт ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступив факторові ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги заборгованості в сумі 25050,78 грн згідно кредитного договору №446398363 до боржника ОСОБА_1

10.10.2024 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу №10/1024-01 на строк до 31.12.2024, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 16.10.2024 №7524 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» оплатив ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 та договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 суму у розмірі 3486046,38 грн.

Згідно Реєстру права вимоги №1 від 10.10.2024, клієнт ТОВ "Таліон Плюс" відступив факторові ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" право вимоги заборгованості в сумі 40657,74 грн згідно кредитного договору №446398363 до боржника ОСОБА_1 ..

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Таліон Плюс" за кредитним договором 446398363 ОСОБА_1 має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9799,65 грн, за відсотками у розмірі 40657,74 грн..

15.07.2025 ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу №15/07/25-Е на строк до 31.12.2028, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

До позовної заяви долучено копію акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, клієнт ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" відступив факторові ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" право вимоги заборгованості в сумі 40657,74 грн. згідно кредитного договору №446398363 боржник ОСОБА_1 .

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 24.09.2025 №361 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 600 000,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 06.10.2025 №381 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 600 000,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 07.10.2025 №383 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 1 000 000,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 10.10.2025 №385 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 1 000 000,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 23.10.2025 №396 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 1 200 000,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 24.10.2025 №401 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 1 000 000,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 30.10.2025 №404 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 2 000 000,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 31.10.2025 №409 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 1 000 000,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 07.10.2025 №411 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 1 000 000,00 грн, призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.

Відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором №446398363 від 18.04.2023 ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 має заборгованість у розмірі 50457,39 грн, що складається із простроченої заборгованості за тілом у розмірі 9799,65 грн, простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 40657,74 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідност.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.2 ст.1050 цього Кодексу якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 ЦК України.

За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 18.04.2023 між відповідачем та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" в електронній формі укладено договір кредитної лінії №446398363, з дотриманням наведених норм законодавства, та відповідач був ознайомлений з усіма його істотними умовами та прийняв їх.

Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису.

Доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду надано не було, тому, станом на день ухвалення рішення, за останнім рахується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9799,65 грн..

Перевіряючи розрахунок заборгованісті за відсотками, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в сумі 40657,74 грн, виходячи з наступного.

При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів. Аналогічне положення містить ст.16 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 04 травня 2026 року на 90 днів.

Позивачем нараховано проценти за неправомірне користування відповідачем кредитним коштами на підставі ч.2 ст.625 ЦК України відповідно до п.12.4 договору кредитної лінії №446398363 від 18.04.2023 у розмірі 40657,74 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

За умовами договору кредитної лінії №446398363 від 18.04.2023 строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів, у разі для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1242,30 грн (п.3.3). Згідно п.8.3.2 договору у разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 18.05.2023 проценти нараховуються за ставкою 747,34 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,05 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Згідно п.8.4 договору після закінчення дисконтоного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. .

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору кредитної лінії №446398363 від 21.04.2023 становить 14787,89 грн (9800х2,05%х30днів=6027,00 грн ; 9799,65х2,98%х30 днів=8760,89 грн). З урахуванням суми сплачених відповідачем відсотків 2281,65 грн, розмір відсотків, що підлягає стягненню з відповідача становить 12506,24 грн. (14787,89 грн -2281,65 грн = 12506,24 грн.).

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, подані позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 та виписка з особового рахунку за кредитним договором №446398363, не можуть вважатися належними доказами наявності такої заборгованості.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором кредитної лінії №446398363 від 18.04.2023 добровільно не виконує, при цьому позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, відтак наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 22305,89 грн., а саме: заборгованості за тілом кредиту 9799,65 грн.; заборгованості за відсотками 12506,24 грн.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 укладений між адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС»; додаткову угоду №25771111882 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 на загальну суму 7000,00 грн.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №7073/10.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За наведеного, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, необхідно зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до суми 4000,00 грн, яка відповідатиме принципу розумності та в даному випадку не становитиме надмірного тягаря для відповідача.

Разом з тим, ураховуючи принцип пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача, в розмірі 1768,30 грн

Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1176,98 грн .

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 207, 526, 629, 634, 638, 1054 ЦК України, керуючись,ст.12, 13, 81, 141, 263-265ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за договором №446398363 укладеного 18.04.2023 в розмірі 22305 гривень 89 копійок (двадцять дві тисячі триста п`ять гривень 89 копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту -9799,65 грн; заборгованість за нарахованими відсотками - 12506,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1176 гривень 98 копійок (одна тисяча сто сімдесят шість гривень 98 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 1768 гривень 30 копійок (одна тисяча сімсом шістдесят вісім гривень 30 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (02090, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956);

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО