Решение № 138701212, 03.08.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/1119/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом вказуючи, що 28.01.2024 року між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1339-3137, відповідно до умов якого, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 1 000,00 грн. Строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, знижена % ставка 2,50 % в день, стандартна % ставка 2,50 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Натомість, ОСОБА_1 порушив умови кредитування, внаслідок чого, станом на 13.04.2026 року загальний розмір заборгованості склав 8 500,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 1 000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 7 500,00 грн. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності та часткового списання заборгованості за нарахованими процентами. Враховуючи вищезазначене, просять суд стягнути не повну суму заборгованості, а лише її частину: прострочену заборгованість за кредитом 1 000,00 грн. та прострочену заборгованість за нарахованими процентами 4 000,00 грн., що разом становить 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Представник позивача був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Клопотань про розгляд справи в іншому порядку подано не було.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін був повідомлений завчасно та належним чином. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подано. Вказане дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 28.01.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали Договір про відкриття кредитної лінії № 1339-3137 продукту «CreditKasa», за умовами якого кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти за користування кредитом.

Договір укладено сторонами у вигляді електронного договору у розумінні ЗУ «Про електронну комерцію».

Загальний розмір кредиту за цим Договором становить 1 000.00 грн.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована. Базовий період складає 14 календарних днів.

Стандартна процентна ставка становить 2.50 % за кожен день користування кредитом.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту - 22.11.2024 року.

Невід`ємною частиною цього Договору є додатки: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (в редакції, що затверджена наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 01-П від 04.01.2024 року додано до матеріалів справи); Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит; Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1339-3137 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики НБУ, що є Додатком № 3 до Договору.

На виконання умов договору, 28.01.2024 року відповідачу було перераховано кредитні кошти в розмірі 1 000,00 грн., шляхом перерахунку на його банківський рахунок НОМЕР_1 за допомогою системи LIQPAY (призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором 1339-3137), про що свідчать Квитанція (ID операції: 2419669845) та Довідкапро перерахування суми кредиту № 1339-3137 від 28.01.2024 року.

Відповідно до наданого позивачем Розрахунку за договором № 1339-3137 від 28.01.2024 року, станом на 13.04.2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс», здійснений за 300 днів, в межах строку кредитування, за процентною ставкою 2,5 % на день, становив 8 500,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 1 000,00 грн. та залишок відсотків 7 500.00 грн.

Разом з тим, як зазначалось в позовній заяві, кредитодавцем було прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та частково списано заборгованість за нарахованими процентами у загальній сумі 3 500 грн. В результаті, ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в загальному розмірі 5 000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 1 000,00 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626, 628, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Законом України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (Закон № 675-VIII) встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК).

У постанові від 07.04.2021 року у справі № 623/2936/19 Верховний суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Укладений між сторонами Договір про відкриття кредитної лінії № 1339-3137 від 28.01.2024 року за формою відповідає вимогам ЗУ «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Факт виникнення кредитних відносин є очевидним і встановленим, позаяк надані позивачем докази містять інформацію про підписання договору електронним цифровим підписом, зокрема за допомогою одноразового ідентифікатора, вчиненим з урахуванням положень ЗУ "Про електронну комерцію" та ст. 205 ЦК України. Також, в суду не виникає сумнівів стосовно виконання позивачем свої зобов`язань перед відповідачем та видачі обумовленої суми кредитних коштів, що підтверджується відповідними доказами, що містяться в матеріалах справи та описані вище.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З матеріалів справи встановлено, що кредитування відбулося для задоволення особистих (споживчих) потреб ОСОБА_1 . Відповідачу було надано кредит у сумі 1 000,00 грн. зі сплатою процентів за відсотковою ставкою: 2,50 % в день, при цьому, і стандартна і знижена процентні ставки - одинакові.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів - 2,5 % та 120 днів зі ставкою 1,5 %, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, при укладенні 28.01.2024 року Договору про відкриття кредитної лінії № 1339-3137 від 28.01.2024 року, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі 2,5 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1 % на день.

Позивач є професійним учасником ринку фінансових послуг, знає та керується діючим законодавством в сфері послуг, які ним надаються, тому не повинен ставити позичальника, який є слабшою стороною у цих правовідносинах, у завідомо негативне становище. Тому, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок відсотків з врахуваням відсоткової ставки 1 % в межах 300-денного строку кредитування.

Таким чином, за вказаний період часу, за 300 днів користування кредитними коштами, відсотки складають 3 000,00 грн. (1000,00 х 1 % х 300 днів).

Враховуючи вищезазначене, позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача належить стягнути 4 000 грн., з яких: 1 000,00 грн. - основний борг та 4 000,00 грн. - відсотки.

Такий висновок суду відповідатиме обставинам справи та буде справедливим по відношенню до обох сторін.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, а саме, у разі часткового задоволення позову - судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача належить стягнути 2 129,92 грн. судового збору, пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 264, 280-281 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код за ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1339-3137 від 28.01.2024 року в загальному розмірі 4 000,00 (чотири тисячі) грн. та 2 129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн. 92 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, офіс 407;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя