Решение № 138701082, 03.08.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №524/15687/25

Провадження №2/547/383/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 серпня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

08.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (далі ТОВ "Таліон Плюс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обгрунтовано тим, що 27.10.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №642162058 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти 6400,0 грн. Строк кредитування до 1826 днів (дисконтний період 30 днів з можливістю продовження та поновлення). Базова процентна ставка складає 1 % в день від суми залишку кредиту та 365,00 % річних. Позивач вказує, що відповідач умов договору належним чином не виконує, в результаті чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 19776,00 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом 6400,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом 13376,00 грн.

30.12.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № МВ-ТП/15, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, в тому числі, за кредитним договором №642162058 від 27.10.2024, за яким ТОВ "Таліон Плюс" набуло прав вимоги кредитора відносно відповідача.

Таким чином, ТОВ "Таліон Плюс" наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договором №642162058 від 27.10.2024.

Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №642162058 від 27.10.2024 у розмірі 19776,00 грн, понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Позовна заява 08.12.2025 в підсистемі "Електронний суд" до Автозаводського районного суду міста Кременчука.

29.12.2025 ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука вказану справу направлено до Кременчуцького районного суду Полтавської області за підсудністю за зареєстрованим місцем проживанням відповідача ОСОБА_1

31.03.2026 справа надійшла до Семенівського районного суду Полтавської області на підставі ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06.03.2026 за підсудністю за зареєстрованим місцем проживанням відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 03.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення її недоліків.

07.04.2026 представником позивача ТОВ «Таліон Плюс» усунуто недоліків позовної заяви.

Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 14.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 19.05.2026 витребувано докази по справі.

19.05.2026 судове засідання відкладено на 03.08.2026.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились.

Представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з`явився. В позовній заяві просив розгляд даної справи проводити без його участі (а.с. 57, 77).

Відповідач ОСОБА_1 неодноразово належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Поштове повідомлення отримав особисто 17.06.2026 (а.с.56,72,83). Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивача не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань до суду не направив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом ухвалено здійснити заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.10.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №642162058 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти 6400,0 грн. Строк кредитування до 1826 днів (дисконтний період 30 днів з можливістю продовження та поновлення). Базова процентна ставка складає 1 % в день від суми залишку кредиту та 365,00 % річних (при використанні умов, передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня дисконтної ставки: 3,65 % - 365,00 % або індивідуальної ставки: 328,50-365,00%). Тип процентної ставки фіксована. Загальні витрати за кредитом: за базовою процентною ставкою 1920,00 грн (з припущенням надання знижки до дисконтної ставки: 1344,00 грн). Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредиту за базовою процентною ставкою 8320,00 грн (з припущенням надання знижки до дисконтної ставки 7744,00 грн). Реальна річна процентна ставка 2333,95 %. Штрафи: за умови отримання кредиту, загальний розмір якого перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати 5000 % від суми простроченого платежу, у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 і більше календарних днів, але не більше 50% від суми кредиту, яка була у використанні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплачений; за умови отримання кредиту, загальний розмір якого перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати 20000 % від суми простроченого платежу, у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 і більше календарних днів, але не більше 200% від суми кредиту, яка була у використанні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплачений. Кінцевий строк користування кредитом 26.11.2029.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4683, відправлено 27.10.2024 09:48:51, введено 27.10.2024 09:49:20 (а.с. 10-14).

Факт укладення кредитного договору підтверджено заявкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на отримання грошових коштів в кредит від 27.10.2024: договір (оферта) 642162058, дата укладення договору 27.10.2024, сума кредиту (кредитного ліміту) 6400,00 грн, сума першого траншу 6400,00 грн, початковий строк дисконтного періоду кредитування 30 днів, строк кредитування 1826 дні, номер банківської картки НОМЕР_1 , дійсна до 11/2025 (а.с. 10).

Листом ТОВ «ПрофітГід» повідомило ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про підтвердження здійснення переказу грошових коштів: номер транзакції 43001-53680-17843, дата 27.10.2024, сума переказу 6400,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , емітент платіжної картки отримувача ПриватБанк, код авторизації 878948, призначення платежу: 3696009336 ОСОБА_1 договір (оферта) 642162058 від 27.10.2024 (а.с. 14 зв.ст., 15).

З інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 02.06.2026 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ). З виписки по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) вбачається зарахування 27.10.2024 коштів в сумі 6400,00 грн (а.с. 81, 82).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію").

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачкою в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем.

Судом враховано, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредитні кошти у розмірі, встановленому в кредитному договорі.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним кредитним договором зобов`язань належним чином не виконав.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

30.12.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № МВ-ТП/15, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, в тому числі, за кредитним договором №642162058 від 27.10.2024, за яким ТОВ "Таліон Плюс" набуло прав вимоги кредитора відносно відповідача (а.с. 8-9).

25.05.2025ТОВ «Таліон Плюс» направлене відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ «Манівео швидка допомога» за договором факторингу від 30.12.2024 за кредитним договором №642162058 від 27.10.2024 та про дострокове розірвання з 25.05.2025 договору №642162058 від 27.10.2024 (а.с. 15).

Заборгованість відповідача перед позивачем згідно розрахунку позивача становить 19776,00 грн, зазначено, що проценти за договором після розірвання договору (з 24.05.2025) не нараховувалися (а.с.9 зв.ст. -10).

Відповідачем доказів на спростування позовних вимог суду не надано, наявність та розмір заборгованості не спростовано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №642162058 від 27.10.2024 у розмірі 19776,00, яка складається із заборгованості за кредитом 6400,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 13376,00 грн є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Так, для підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000666 від 22.03.2019, ордер на надання правничої допомоги серії СВ №1116266 від 02.12.2024, договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, додаткову угоду №1067 від 01.07.2025, акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, де АО «Ліга юридичних технологій та інновацій» надано наступні послуги: підготовка до розгляду справи - 4 год 1000,00 грн, підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості 2 год 500,00 грн, підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у справі та направлення копії та доданих до неї документів до суду 10 год 3500,00 грн, разом 5000,00 грн, платіжну інструкція №1068 від 01.07.2025 на суму 5000,00 грн (а.с.15 зв.ст. -17).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

Відповідно до позиції Верховного Суду, зазначеній у постановах від 01.09.2025 у справі № 178/1522/18, від 10.11.2021 у справі №329/766/18 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або тільки має бути сплачено

Отже, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, ціни позову, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" заборгованість за кредитним договором № 642162058 від 27.10.2024 у розмірі 19776,00 грн (дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (місцезнаходження: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, 13; код ЄДРПОУ 39700642).

Відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повне рішення складене 03.08.2026.

Суддя Л.М.Самойленко