Решение № 138700296, 03.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3959/25

Провадження № 2/373/643/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді ХасановоїВ.В., розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25.12.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі представника Усенка М.І. звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 9056900 від 05.05.2023 в розмірі 11850,00 грн, а також судового збору в сумі 2422,4 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.05.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9056900, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 3000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені договором.

Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит шляхом перерахування коштів, тоді як відповідач порушив умови договору та не повернув кредитні кошти в строк передбачений договором.

28.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ, за яким ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 9056900 від 05.05.2023 до ОСОБА_1 відповідно до реєстру боржників.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача, відповідно до виписки з особового рахунка, становить 11850,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 3000,00 грн; заборгованість за відсотками - 8550,00 грн; заборгованість за комісією - 300,00 грн.

Одночасно із поданням позову представник позивача звернувся до суду із клопотанням про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» доказів, що містять банківську таємницю та підтверджують належність відповідачу банківської картки, на яку були перераховані кошти кредиту та факт перерахування коштів за кредитним договором № 9056900 від 05.05.2023.

Ухвалою суду від 05.01.2026 справу прийнято до провадження та постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Також ухвалою від 05.01.2026 про відкриття провадження у справі клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що є банківською таємницею.

02.02.2026 на виконання ухвали про витребування доказів на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли докази.

Поштове відправлення на ім`я відповідача ОСОБА_1 з копією ухвали про відкриття провадження надіслане за адресою зареєстрованого місця проживання, наведеною у позовній заяві та підтвердженої витягом Єдиного державного демографічного реєстру, повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній».

На підставі п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України поштове відправлення вважається врученим відповідачу.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Статтями 76-79 ЦПК України врегульовано, що доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.05.2023 ОСОБА_1 шляхом реєстрації через особистий електронний кабінет, що створений в ІТС на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан», подав анкету-заяву на кредит № 9056900, в якій містяться відомості про особу позичальника та основні умови кредитування. В анкеті-заяві наявна таблиця, яка відображає процес оформлення та розгляду заяви позичальника № 9056900 від 05.05.2023 в ІТС товариства. По заяві позичальника № 9056900 кредитодавцем прийнято рішення 05.05.2023 про погодження умов кредитування.

Згідно довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 9056900 від 05.05.2023 ідентифікований Товариством. Акцепт договору позичальником здійснено підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора S37229, який 05.05.2023 08:56:29 відправлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 .

05.05.2023 08:56 був підписаний договір про споживчий кредит № 9056900 у формі електронного документу між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , текст якого направлений кредитодавцем в електронний кабінет позичальника.

За змістом кредитного договору сторони погодили такі основні умови: сума кредиту 3000,00 грн (п. 1.2); строк надання кредиту 100 днів з 05.05.2023 і складається із пільгового та поточного періодів (п. 1.3); пільговий період складає 10 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 15.05.2023 (рекомендована дата платежу) (п. 1.3.1); поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 13.08.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3.2); термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів в рекомендовану дату платежу 15.05.2023, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 13.08.2023 (п. 1.4).

Комісія за надання кредиту 300,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 450,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2); проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8100,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3).

Пунктом 1.6 Договору сторони погодили тип процентної ставки ? фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2, 2.3 цього договору, якими погоджено умови сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом, а також пролонгація строку кредитування.

Згідно з п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення згідно п. 1.4 договору. Завершення пільгового періоду не призводить до порушення строків (прострочення) виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати інших платежів. Закінчення поточного періоду призводить до порушення та прострочення виконання грошових зобов`язань позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, п. 3.2.5, 3.2.6 Договору.

Пунктом 3.2.6 договору передбачено право кредитодавця відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати свої права за цим договором на користь третіх осіб у будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Додатком до договору є Графік платежів, згідно якого у день закінчення строку кредитування 13.08.2023 позичальник повинен повернути кредит - 3000,00 грн, сплатити комісію за надання кредиту - 300,00 грн та проценти - 8550,00 грн, а всього: 11850,00 грн.

Аналогічні відомості містить Паспорт споживчого кредиту № 9056900.

За змістом п. 2.1 договору кредит надається позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_3.

Платіжним дорученням № 99765587 від 05.05.2023 встановлено, що TOB «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало перерахувавши 05.05.2023 позичальнику ОСОБА_1 відповідно до договору № 9056900 кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн на картку VISA НОМЕР_3.

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 22.01.2026, що надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_4 , на яку 05.05.2023 зараховано грошові кошти на суму 3000,00 грн.

28.08.2023 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ, за умовами якого та відповідно до Витягу з Додатку до вказаного договору (Реєстру боржників) ТОВ «Мілоан» відступило за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором № 9056900 від 05.05.2023 на загальну суму боргу 11850,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 3000,00 грн; заборгованість за процентами - 8550,00 грн; заборгованість за комісією - 300,00 грн.

До позовної заяви додано акт приймання-передачі реєстру боржників від 28.08.2023, платіжну інструкцію № 72463 від 28.08.2023 про переказ коштів від ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на рахунок ТОВ «МІЛОАН» на виконання фінансових зобов`язань за договором відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28.08.2023.

На підтвердженнясуми кредитної заборгованості відповідача, право вимоги до якої перейшло до позивача, до позовної заяви долучено складений ТОВ «Мілоан» розрахунок заборгованості за договором № 9056900 від 05.05.2023 у відношенні ОСОБА_1 за період з 05.05.2023 по 13.08.2023.

Розрахунок заборгованості свідчить, що у день укладення кредитного договору 05.05.2023 окрім суми кредиту 3000,00 грн (п. 1.2 договору), позичальнику нарахована та включена до заборгованості комісія за надання кредиту 300,00 грн (п. 1.5.1).

Оскільки відповідачем не було внесено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитом, то відповідно до п. 1.5.2 Договору протягом пільгового періоду з 05.05.2023 по 15.05.2023 проценти нараховувались за процентною ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. В подальшому відповідно до п. 1.5.3 Договору кредитодавцем протягом поточного періоду з 16.05.2023 по 13.08.2023 нараховувались відсотки за процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

З урахуванням вищенаведеного та виписки з особового рахунку за кредитним договором № 9056900 від 05.05.2023 у відношенні ОСОБА_1 , у підсумку свого розрахунку позивач визначив заборгованість в загальному розмірі 11850,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 3000,00 грн; заборгованість за відсотками - 8550,00 грн; заборгованість за комісією - 300,00 грн. З виписки встановлено, що станом на 11.12.2025 відповідачем не було внесено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитом.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; 2) електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Письмовими матеріалами доведено, що 05.05.2023 між кредитодавцем ТОВ «Мілоан» та позичальником ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 9056900 у формі електронного документу, який направлено позичальнику в особистий кабінет, створений в ІТС товариства після надання відповіді про прийняття пропозиції та підписання заявки на кредит з використання аналогу ЕЦП одноразовим ідентифікатором.

Позичальник ознайомився з істотними (основними) умовами кредитного договору, прийняв їх та подав анкету-заяву на кредит № 9056900 від 05.05.2023.

Кредитодавець на підставі заяви ОСОБА_1 прийняв рішення про надання кредиту в сумі 3000,00 грн зі строком користування 100 днів та зі сплатою процентів, що нараховуються за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду за ставкою 1,50 % від суми кредиту (п. 1.5.2) та протягом поточного періоду за ставкою 3,00 % від суми кредиту (п. 1.5.3).

Також п. 1.5.1 договору передбачена сплата комісії за надання кредиту (одноразово) в розмірі 10,00 % від суми кредиту що становить 300,00 грн.

Сторони погодили порядок та строки нарахування процентів за користування кредитом, особливості яких визначені п. 2.2, 2.3 Договору.

Суд звертає увагу, що за змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» станом на дату укладення кредитного договору визначено, що договір про споживчий кредит ? вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальна вартість кредиту для споживача ? сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом; загальний розмір кредиту ? сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит; загальні витрати за споживчим кредитом ? витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що встановлено ч. 1 ст. 628 ЦК України, та в свою чергу було дотримано сторонами договору.

Укладення кредитного договору на визначених у ньому умовах є результатом вільного волевиявлення відповідача ОСОБА_1 , з врахуванням, що він розумів, що дані умови договору є зручними для нього на ринку фінансових послуг в мережі інтернет. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Таким чином, умови кредитного договору не суперечать нормам чинного законодавства України та погоджені сторонами договору відповідно до ст. 6, 536, 611, 626-628, 1046, 1048, 1054, 10561 ЦК України щодо свободи договору, визначення сторонами його умов, вибору контрагента, тощо.

28.08.2023 ТОВ «Мілоан» відступило позивачу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором відступлення прав вимог № 103-МЛ за плату право вимоги до боржника ОСОБА_1 відповідно до реєстру прав вимог.

Суд проаналізувавши розрахунок заборгованості на відповідність умовам кредитного договору, встановив, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору та утворення, у зв`язку із цим заборгованості за кредитом. З розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку за кредитним договором встановлено, що станом на 11.12.2025 заборгованість за кредитом становить 11850,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 3000,00 грн; заборгованість за відсотками - 8550,00 грн; заборгованість за комісією - 300,00 грн.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, враховуючи, що відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, суд доходить висновку про задоволення позову.

На підставіст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2422,40 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується банківською квитанцією.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн позивач надав Договір № 0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025; акт наданих послуг № Д/11685 від 11.12.2025; детальний опис наданих послуг від 11.12.2025; ордер на надання правничої допомоги від 20.10.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Усенка М.І.; виписку з ЄДРЮО адвокатського об`єднання «Апологет».

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд керується положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), їх обсягу, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та фінансового стану обох сторін, ураховуючи те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Оцінюючи складність справи як типову та малозначну, враховуючи предмет спору, суму стягнення, суд зменшує заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу та визначає їх в сумі 3000,00 грн, що відповідає критерію реальності, розумності та справедливості, а також є співмірним із наданими послугами.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 9056900 від 05.05.2023 в розмірі 11 850 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В.В.Хасанова