Постановление суда № 138698750, 03.08.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа № 293/1095/26

Провадження № 2/293/935/2026

УХВАЛА

03 серпня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі cудді Лось Л.В., розглянув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ"

до ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

28.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" звернулося з позовом до Черняхівського районного суду Житомирської області, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованість за кредитним договором №45459786 в розмірі 16 421,28 грн., з яких:

- 4 963,10 грн сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1 531,98 грн сума заборгованості за процентами;

- 9 926,20 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Суд, у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, сформував запит в ЄСІТС "Електронний суд" та отримав відповідь з ЄДДР № 3100051 від 29.07.2026 щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про прийняття справи до свого провадження, суд дійшов висновку про направлення справи за територіальною підсудністю до Народицького районного суду Житомирської області з наступних підстав.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Що відповідає положенням частини 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою визначено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Частиною 2 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Частиною першою статті 27 ЦПК України, яка визначає правила підсудності, встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Так, територіальна підсудність справи певному суду визначається за такими критеріями: по суб`єкту, по місцю, по правовідносинам. Є два види визначення підсудності: а) однозначно визначена законом підсудність б) альтернативна підсудність.

Щодо однозначного визначення підсудності, то процесуальним законом визначено підсудність за загальним правилом: за зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача. Така підсудність (ст.27 ЦПК України) встановлюється імперативно для всіх цивільних справ, окрім тих, для яких встановлено виключну підсудність (ст.30 ЦПК України), або конкретно передбачено іншу підсудність (ст.28, ст. 29 ЦПК України ). Щодо альтернативного визначення підсудності, то це означає, що у певних, конкретно передбачених законом випадках (і розширене тлумачення неприпустиме) позивачу надається право вибору підсудності: або за загальним правилом, встановленими ст. 27 ЦПК України, або за підсудністю, визначеною альтернативно в ст. 28 ЦПК України.

Позивачем позов поданий до Черняхівського районного суду Житомирської області, предметом якого є стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовуючи подання вказаного позову саме до Черняхівського районного суду Житомирської області позивач зазначив, що позов поданий за зареєстрованим місцем реєстрації проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ).

Згідно частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Постанові від 29 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі №369/238/15-ц дійшла правового висновку, що розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.

Як вбачається зі змісту поданого позову, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" звертається до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У той же час, відповідно до інформації, отриманої судом у порядку ч.8 ст. 187 ЦПК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, оскільки у даному випадку позивач звертається до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості, то при визначенні підсудності справи необхідно керуватись положеннями ч. 1 ст. 27 ЦПК України та враховувати саме місце реєстрації відповідача.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що Черняхівський районний суд Житомирської області не є судом встановленим законом, в розумінні ст. 27 ЦПК України, оскільки в межах територіальної юрисдикції вказаного суду не знаходиться відповідач за пред`явленим позовом.

Отже, з огляду на положення статті 27 ЦПК України, вказана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Народицького районного суду Житомирської області .

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач, щодо якого вирішується питання про стягнення заборгованості зареєстрована за адресою, яка не відноситься до територіальної підсудності Черняхівського районного суду Житомирської області, справу слід передати на розгляд до Народицького районного суду Житомирської області за загальними правилами підсудності згідно вимог ст. 27 ЦПК України.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.27,31,32,258-260,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, передати за територіальною підсудністю до Народицького районного суду Житомирської області (адреса: вулиця Героїв Пожежних, 36, Народичі, Житомирська область, 11400).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 03.08.2026

Суддя Людмила ЛОСЬ