Решение № 138698692, 03.08.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/1382/26

Провадження № 2/292/362/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В :

06.05.2026 до суду за підсудністю з Житомирського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом ТОВ "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №3288196 від 03.12.2020 в розмірі 9840 грн., та понесених судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.12.2020 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір №3288196, згідно якого останній надано строком на 360 днів кредит в сумі 3000 грн. у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки відповідача.

Кредитодавець свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, а саме - надав позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором.

30.06.2021 укладено договір №30062021, відповідно до якого ТОВ "Авентус Україна" відступило на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3288196.

23.05.2024 укладено договір №23/05/24, згідно якого ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" відступило на користь ТОВ "Факторинг партнерс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3288196.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредиту та сплаті процентів за його користування, що підлягають стягненню з позичальника становить 9840 грн., з яких за тілом кредиту - 3000 грн., за нарахованими процентами - 6840 грн.

Ухвалою суду від 08.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

20.07.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів від 17.06.2026, від ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" надійшли договір факторингу №30062021 від 30.06.2021 в обсязі всіх його сторінок з додатками, копія витягу з реєстру боржників до договору факторингу та копія платіжного документу про оплату фактором грошових коштів клієнту за договором факторингу.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано відповідачці на адресу місця її реєстрації, яку вона отримала особисто 26.05.2026, що підтверджується відстеженням рекомендованого листа "Укрпошта".

Своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідачка не скористалася.

Від учасників справи будь-яких заяв та клопотань, в тому числі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.12.2020 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір №3288196 про надання фінансового кредиту, згідно умов якого сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 грн. Строк кредиту - 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день, знижена процентна ставка 0,01 % в день.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.4. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 або іншу платіжну картку реквізити якої надані споживачем в особистому кабінеті. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами.

Згідно графіка платежів до договору про надання фінансового кредиту №3288196 від 03.12.2020, кількість платежів/періодичність внесення - один/одноразово, дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів - 02.01.2021, сума кредиту - 3000,00 грн., сума нарахованих процентів - 9,00 грн., разом до оплати - 3009,00 грн.

Відповідно до листа ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" до ТОВ "Авентус Україна" №20142 від 06.02.2026, наряду з іншими - 03.12.2020 о 16:54 успішно перераховано кошти в сумі 3000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Згідно картки обліку договору (розрахунок заборгованості), складеного ТОВ "Авентус Україна", ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 9840 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом - 3000 грн., за відсотками - 6840 грн.

30.06.2021 між ТОВ "ФК "ЄАПБ" (фактор) та ТОВ "Авентус Україна" (клієнт) укладено договір факторингу №30062021, у відповідності до умов якого фактор зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов"язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов"язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов"язань, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників від 30.06.2021 за договором факторингу №30062021 від 30.06.2021, укладеного між ТОВ "ФК "ЄАПБ" та ТОВ "Авентус Україна", фактор прийняв реєстр прав вимог за договором, кількістю 4737, загальна сума заборгованості 49416602,83 грн.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №30062021 від 30.06.2021, складеного між ТОВ "ФК "ЄАПБ" та ТОВ "Авентус Україна", та повідомлення №1578/26-Е від 09.02.2026 ТОВ "Авентус Україна", останній передав фактору право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3288196, на загальну суму 9840 грн., з них за тілом кредита - 3000 грн., за відсотками - 6840 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №17226 від 01.07.2021, ТОВ "ФК "ЄАПБ" сплатило ТОВ "Авентус Україна" за договором факторингу №30062021 від 30.06.2021, кошти в сумі 975922,16 грн.

23.05.2024 між ТОВ "ФК "ЄАПБ" (клієнт) та ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор) укладено договір факторингу №23/05/24, у відповідності до умов якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід"ємними частинами цього договору.

Відповідно до актів прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу №23/05/24 від 23.05.2024, укладених між ТОВ "ФК "ЄАПБ" (клієнт) та ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор), наряду з іншими клієнт передав, а фактор прийняв оригінал реєстру заборгованостей №1 від 23.05.2024, та на електронному носії інформації - флеш-накопичувачі, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

З реєстру заборгованостей №1 від 23.05.2024 та витягу з нього, складеного між ТОВ "ФК "ЄАПБ" та ТОВ "Факторинг партнерс", вбачається, що клієнт відступає фактору право вимоги заборгованостей на умовах передбачених договором факторингу №24/05/24 від 23.05.2024, до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3288196 від 03.12.2020 на суму 9840 грн., з них за кредитом - 3000 грн., за відсотками - 6840 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №422780413 від 24.05.2024, ТОВ "ФК "ЄАПБ" сплатило ТОВ "Факторинг партнерс" за договором факторингу №23/05/24 від 23.05.2024, кошти в сумі 2944375,35 грн.

20.12.2024 між ТОВ "ФК "ЄАПБ" (клієнт) та ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор) укладено додаткову угоду №1 від 20.12.2024 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024, згідно якої у зв"язку із виявленням технічної помилки (описки) сторони вирішили внести зміни в реєстри заборгованостей, що є додатками до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 та виклалено преамбулу реєстру заборгованостей №1 від 23.05.2024 в новій редакції.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №3288196 від 03.12.2020, за період з 30.06.2021 по 27.02.2026, складеного ТОВ "Факторинг партнерс", ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 9840 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 3000 грн., заборгованості за відсотками - 6840 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

У справі встановлено, що договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, підписання відповідачкою договору, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджує укладення кредитного договору.

Позивачем доведено укладення кредитного договору ТОВ "Авентус Україна" з відповідачкою та виконання кредитодавцем своїх зобов"язань в повному обсязі, а саме - відповідачці надано кредит в сумі 3000 грн., який перерахований на її банківську картку.

Згідно з наданими розрахунками заборгованість ОСОБА_1 становить 9840 грн., з них за кредитом - 3000 грн., за відсотками - 6840 грн.

Перевіривши нараховані відсотки, суд не погоджується щодо заявленої до стягнення суми за відсотками, оскільки переважна частина з них нарахована після спливу строку кредитування, передбаченого договором.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 252 ЦПК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або роками. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У ст.631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити ваші права та виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору

Відтак, закінчення строку договору, який був належним чином виконаний позбавленою стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вбачається з пункту 1.4 договору, ОСОБА_1 надано кредит строком на 30 днів, тобто з 03.12.2020 по 01.01.2021. Відповідно до вказаного строку відповідачка мала повернути позивачу кредит та сплатити проценти.

У той же час, з наданих розрахунків заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування кредитом станом на 02 квітня 2021 року, тобто поза межами строку кредитування, який не має перевищувати 30 днів. Останнім днем строку позики та відповідно нарахування відсотків є 01 січня 2021 року.

Однак, зважаючи на те, що строк позики сплив 01 січня 2021 року, суд вважає, що позивачем необґрунтовано нараховані проценти після 01 січня 2021 року на загальну суму 5130 грн.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Після закінчення строку позики і невиконання боржником своїх зобов`язань щодо повернення позики та сплати відсотків за його користування, у статті 625 ЦК України, передбачені наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання та відповідальність боржника за неправомірне використання кредитних коштів.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постановах від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом згідно вказаного договору та зміну дати повернення всіх сум кредиту матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредиту.

За таких обставин, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню відсотки нараховані в період строку кредитування з 03.12.2020 по 01.01.2021 (30 днів) на загальну суму 1710 грн., з розрахунку: 3000 грн. х 1,90% х 30 днів.

Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 4710 грн., з них: тіло кредиту - 3000 грн., проценти - 1710 грн., що становить 47,86 % ціни позову.

Оскільки ОСОБА_1 не виконала умови договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість в сумі 4710 грн., так як згідно укладеного договору позивач набув права вимоги до відповідачки.

Як зазначено в ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №02-07/2024-7 від 02.07.2024, прайс-лист на послуги, заявку на надання юридичної допомоги №3033 від 01.01.2026, витяг з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 на суму 9000 грн.

Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "Факторинг партнерс" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 9000х47,86% = 4307 грн. 40 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (4710/9840)х2662,40 = 1274 грн. 38 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" (місцезнаходження: вул.Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ - 42640371) заборгованість за договором №3288196 від 03.12.2020 в розмірі 4710 (чотири тисячі сімсот десять) грн., судовий збір в сумі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 38 (тридцять вісім) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4307 (чотири тисячі триста сім) грн. 40 (сорок) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс", знаходиться за адресою: вул.Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ - 42640371.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя В. Ф. Лотуга