Постановление суда № 138698287, 03.08.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1318/26

Провадження по справі 2/276/991/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 серпня 2026 року селище Хорошів

Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства «Україна», про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Цюпик О.В., звернувся до суду через систему «Електронний суд» із вказаною позовною заявою.

Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд:

визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право на 1/2 частину земельної частки (пай) площею 6,86 умовних кадастрових гектара із земель реформованого КСП «Україна» с. Солодирі (земель запасу чи резервного фонду Хорошівської ОТГ):

- після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/3 частину земельної частки (пай) площею 6,86 умовних кадастрових гектара із земель реформованого КСП «Україна» с. Солодирі;

- після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на 1/2 частину від 1/3 частину земельної частки (пай) площею 6,86 умовних кадастрових гектара із земель реформованого КСП «Україна» с. Солодирі.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 175 та 177 ЦПК України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, тому що її подано з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

У відповідності до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з частиною 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частина 2 статті 95 ЦПК України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимоги про визнання права після смерті спадковдавців на відповідні частини земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в землях колективної власності реформованого КСП «Україна» с. Солодирі, що розташовані на території Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.

Аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.

Отже позивачу слід зазначити ціну позову на день подання позовної заяви.

Окрім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем по суті заявлено дві позовні вимоги майнового характеру, а саме позивач просить:

1. Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/3 частину земельної частки (пай) площею 6,86 умовних кадастрових гектара із земель реформованого КСП «Україна» с. Солодирі;

2. Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на 1/2 частину від 1/3 частину земельної частки (пай) площею 6,86 умовних кадастрових гектара із земель реформованого КСП «Україна» с. Солодирі.

Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Отже, вимоги визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право на відповідні частини земельної частки (паю) після смерті кожного з двох спадкодавців, є двома самостійними позовними вимогами.

Позивачем заявлено по суті дві самостійні вимоги майнового характеру щодо права на спадщину стосовно двох спадкодавців, які об`єднані позивачем в одному позові, за яким позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу майнового характеру.

Також, можливість пред`явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє стверджувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо однакових відповідачів. Також, якщо б позивач подавав окремі позови за кожною вимогою, то мав би сплатити судовий збір за кожен з них.

При зверненні до суду із вищевказаним представник позивача в позовній заяві надав квитанцію від 30.07.2026 року про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн.

Водночас, в порушення вимог законодавства, позивач не долучив до позову жодного належного доказу, який би підтверджував дійсну вартість земельної частки (паю). Відсутність доказів на підтвердження дійсної вартості майна (майнових прав) позбавляє можливості визначити дійсну ціну позову. Зазначене також позбавляє суд можливості перевірити правильність сплати судового збору.

За таких обставин, позивачу необхідно до позовної заяви долучити належні та допустимі докази, які підтверджують дійсну оцінку предмету спору, зазначивши відповідну ціну позову.

Також, враховуючи наведене, позивачу, необхідно визначити розмір судового збору за кожну з двох позовних вимог та сплатити (доплатити) за кожну позовну вимогу судовий збір у відповідному розмірі, надавши суду відповідні докази такої сплати.

Реквізити для сплати судового збору:

Хорошівський районний суд,

ГУК у Житомирській області

/ТГ смт.Хорошів/22030101

р/р UA538999980313101206000006751,

код ЄДРПОУ 37976485, ККД 22030101

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Зважаючи на вищевикладене, у суду відсутні підстави зробити висновок щодо належного оформлення позовної заяви у відповідності до ст.ст. 175,177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на те, що позивач подав позов, який не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 56, 175, 177, 185 України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства «Україна», про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, - залишити без руху.

Надати стороні позивача строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити сторону позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.С.Семенюк