Постановление суда № 138695196, 03.08.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2602/26

УХВАЛА

03 серпня 2026 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши заяву щодо здійснення судового контролю по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 27.04.2026 у цій справі адміністративний позов задовольнив та зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , а саме запису про виключення з військового обліку, як особи, яку за наслідками проходження військово-лікарської комісії визнано непридатною до військової служби, та внести зміни в реєстр - у графу ПІБ - правильно зазначити прізвище « ОСОБА_2 ».

Рішення суду набрало законної сили 28.05.2026.

Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить позивач, є правом суду, а не обов`язком.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За заявою позивача Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження №81322419, яке наразі зупинене державним виконавцем.

В свою чергу, суд зазначає, якщо заявник не згоден із діями державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження, він не позбавлений права звернутись до суду щодо їх оскарження.

При цьому, судом встановлено, що на розгляді Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває справа №560/12018/26 за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження №81322419 від 23.06.2026.

Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, наразі неможливо стверджувати, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваних результатів, а, отже, про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №806/2594/16 вказано, що необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також те, що триває виконавче провадження з примусового виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Я.В. Драновський