Приговор № 138693202, 03.08.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2286/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 62026170040004257 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працездатного, військовослужбовця за мобілізацією, зареєстрованого за місцем фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, за наступних обставин.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Наказом начальника 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 66-ОС від 14.01.2026, солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 288-ОС від 11.03.2025, старшого лейтенанта ОСОБА_6 призначено на посаду начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України. В подальшому старшому лейтенанту ОСОБА_6 присвоєно військове звання «капітан».

Згідно положень ст. ст. 29 - 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальник першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України капітан ОСОБА_6 за своїм службовим становищем та військовим званням є безпосереднім начальником для стрільця першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України - солдата ОСОБА_5 .

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_5 , відповідно дл положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь», і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Однак, солдат ОСОБА_5 , являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи її в умовах воєнного стану, у порушення вищезазначених вимог законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, приблизно о 10:00 год. 28.04.2026, перебуваючи в н.п. Підліснівка Сумського району Сумської області, під час доведення бойового розпорядження батальйонної тактичної групи 15 мобільного прикордонного загону № 5075-БР-(ГРИФ) від 27.04.2026, у змісті якого серед іншого солдату ОСОБА_5 наказано висунутись в район накопичення з центром ліс... в районі окол. Нова Січ, Сумської області. Групі бути в готовності, за сприятливих умов та за відповідним сигналом висунутись у район знищеної в інженерному відношенні позиції ПВ «Журавель» з метою відновлення втраченого положення (в радіусі не більше 100 м від знищеної позиції, у районі, що забезпечує ефективне ведення спостереження та вогню), де закріпитися та перейти до оборони, після закріплення створити систему вогню, розвідки та інженерних загороджень перед переднім краєм, на флангах та в глибину оборони; здійснити фортифікаційне та інженерне обладнання позиції до обсягу робіт першої та другої черги, встановити мінно-вибухові та невибухові загородження, у присутності свідків - військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України відкрито відмовився виконувати наказ начальника у формі вказаного бойового розпорядження, посилаючись на незадовільний стан здоров`я.

Вказане бойове розпорядження доведено до стрільця першого відділення інжекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) солдата ОСОБА_5 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) капітаном ОСОБА_6 .

Відкрита відмова солдата ОСОБА_5 виконати наказ - бойове розпорядження батальйонної тактичної групи НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону № 5075-БР-(ГРИФ) від 27.04.2026, потягла за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі і пояснив, що до служби в ЗСУ він працював охоронцем офісу, на даний час він є військовослужбовцем за мобілізацією, в 2025 році він був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходив службу в навчальному центрі в Черкаській області, потім продовжував службу в ДПСУ, частина 1551. З 2025 року частина розташовувалась в Сумській області. О 10:00 год. 28.04.2026, перебуваючи в н.п. Підліснівка Сумського району Сумської області йому та ще одному військовослужбовцю було доведено бойове розпорядження - висунутись в район накопичення з центром ліс... в районі окол. Нова Січ, Сумської області. Під час доведення бойового розпорядження у присутності свідків - військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України він відкрито відмовився виконувати наказ начальника у формі вказаного бойового розпорядження, посилаючись на незадовільний стан здоров`я, хоча час стан здоров`я дозволяв виконати бойове розпорядження.

Учасникам судового провадження, в тому числі і обвинуваченому, роз`яснено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд має з`ясувати, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Після роз`яснення положень статті 349 КПК України обвинувачений, повністю визнавши свою вину, погодився з кваліфікацією вчиненого кримінального правопорушення, обставинами вчинення кримінального правопорушення, викладеними в описовій частині вироку, вважав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Інші учасники судового провадження також вважали недоцільним дослідження інших доказів по справі, враховуючи позицію самого обвинуваченого, який повністю визнає свою вину, правильно розуміє суть обвинувачення, не оспорює обставин вчинення кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню, сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого немає.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразилися в непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В Постанові № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" із подальшими змінами Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, слід суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону й враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який в цілому задовільно характеризується, пом`якшуючі відповідальність обвинуваченого обставини раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, матеріальна шкода злочином не завдана, має хронічні вади здоров`я, в тому числі пов`язані з проходженням військової служби, на даний час є військовослужбовцем, має намір в подальшому продовжувати військову службу.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

З врахуванням зазначених пом`якшуючих відповідальність обставин суд вважає за необхідне призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України, застосувавши також положення статті 58 КК України, у відповідності з якою покарання у виді службового обмеження може бути застосовано до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.

На підставі ст. 72 КК України у строк призначеного обвинуваченому покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення з 28 квітня 2026 року по 03 серпня 2026 року включно з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув`язнення трьом дням службового обмеження для військовослужбовців.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 4 ст. 402 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України замість позбавлення волі призначити ОСОБА_5 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк, тобто на 2 (два) роки із відрахуванням в доход держави 10 (десяти) відсотків грошового забезпечення. (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/21081100 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA228999980313080106000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції).

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк призначеного обвинуваченому покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з 28 квітня 2026 року по 03 серпня 2026 року включно з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув`язнення трьом дням службового обмеження для військовослужбовців.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що під час відбування покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Запобіжний захід у виді утримання під вартою скасувати, звільнивши ОСОБА_5 з-під варти негайно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, що утримується під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя ОСОБА_1