Решение № 138693116, 03.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/829/26

2/583/713/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій протиправними, зобов`язання надати інформацію та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

19.02.2026 позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій протиправними, зобов`язання надати інформацію та стягнення моральної шкоди, згідно з яким просив:

- визнати умисними та протиправними дії відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та інших адресатів Запиту від 19 грудня 2025 року, а саме: начальника Охтирського управління ЕГГ С. Гончаренка, в.о. начальника Охтирського управління ЕГГ В. Меденка, представника в суді по справі № 583/5394/25 Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» юриста О. Пулинець щодо відмови від надання повної та достовірної інформації на 1,4 питання Запиту від 19 грудня 2025 року та незаконної відмови в наданні інформації та засвідчених копій документів на 2,3,5,6,7,8,9,10,11 питання Запиту від 19 грудня 2025 року, а також щодо направлення 28 січня 2026 року анонімного цинічного повідомлення на його електронну адресу;

- визнати недопустимими доказами «Довідку» та «Досудове попередження» Охтирського УЕГГ, оскільки вони створені з порушенням ДСТУ 4163:2020, а інформація в них є недостовірною та такою, що містить безпідставні вимоги та погрози та мають ознаки службового підроблення;

- визнати дії відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» зловживанням процесуальними правами та такими, що спрямовані на введення суду в оману;

- застосувати до працівників С.Скіби, С. Казанцева, ОСОБА_3 , М. Тривайло, О. Пулинець, В. Формова штрафи за зловживання процесуальними правами;

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» моральну шкоду в розмірі 70000,00 грн, враховуючи статус позивача ОСОБА_1 як інваліда війни та ліквідатора ЧАЕС 1-ї категорії, ветерана ЗС України, чиї права цинічно та умисно, систематичн ігноруються монополістом;

- постановити окрему ухвалу щодо умисного порушення норм професійної етики, зловживання процесуальними правами адвокатами Пулинець Ольгою Анатоліївною та ОСОБА_4 ;

- постановити окрему ухвалу про виявлені ознаки кримінального правопорушення в діях посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 19.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідачів та персонально до начальника Охтирського УЕГГ, ОСОБА_5 , в.о. начальника Охтирського УЕГГ, В. Медененка, представника Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у справі № 583/5394/25 О. Пулинець із Запитом на публічну інформацію (11 пунктів) щодо правових підстав нарахування йому заборгованості за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

16.01.2026 на зазначений Запит від 19.12.2025 ОСОБА_1 отримав відповіді з очевидним порушенням вимог статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Зокрема, позивач вважає, що відповідачами допущено такі порушення: 1) приховування договірних відносин не надано копії підписаної ОСОБА_1 особисто Заяви-приєднання (якщо є) та документів щодо направлення йому рахунків для оплати, не надано; 2) приховування доказів Актів ПП СІБ від 03.07.2025 про відсутність споживання та мешканців з березня 2022 року; 3) відмова здійснити перерахунок послуги та об`ємів газу для ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на підставі Заяви від 27.06.2025, №СФ/104/4/500-BX.-9978-25; 4) фальсифікація доказів приєднання, споживання послуги розподілу та споживання об`ємів газу, під час відсутності ОСОБА_1 з березня 2022 року.

Крім того, зазначає, що, діючи як професійні адвокати, ОСОБА_6 та В, Формов подали до суду (в іншій справі № 583/5394/25)«Довідку» та «Досудове попередження» як докази наявності заборгованості ОСОБА_1 за послуги з розподілу природного газу за вищевказаними адресами. При цьому, зазначені особи достовірно знали, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та Сумська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»офіційно заперечують статус розпорядників цієї інформації (листи №166/31.1-26 та № СФ/104/4-ВИХ348-26 від 16.01.2026).

Враховуючи наведене, позивач ОСОБА_1 вважає, що шляхом штучного створення боргу, приховування документів та ігнорування його запитів про надання інформації представники та посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»втягнули його в судовий спір по доведенню конституційного права на отримання повної та достовірної інформації на запити, у тому числі і на Запит від 19.12.2025, чим нанесли йому (як громадянину України, який є інвалідом війни 2-ї групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, ветераном ЗС України) суттєвої моральної шкоди, розмір якої оцінює в 70 000 грн та обґрунтовує приниженням честі та гідності, вимушеним витрачанням часу на суд замість лікування, а також погіршенням стану здоров`я через стрес та втрату спокою.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

05.03.2026 від представника відповідача Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Формова В.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

10.03.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Розторгуєвої В.Б. надійшла заява про уточнення (збільшення) позовних вимог, у якій позивач просив прийняти до розгляду уточнені позовні вимоги в частині збільшення розміру моральної шкоди, яку просить стягнути з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до 100000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок) у зв`язку з тривалою протиправною бездіяльністю відповідачів, систематичними намаганнями затягнути розгляд справи, постійним введенням суду в оману, зловживання процесуальними правами та недобросовісністю, системним приниженням честі ветерана, умисними процесуальними маніпуляціями та підробленнями. В іншій частині позовні вимоги просив залишити без змін.

11.03.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій проситьвідхилити відзив представника Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозроподільні мережі України» як нікчемний та поданий неналежним суб`єктом без повноважень, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (з урахуванням заяви про збільшення розміру моральної шкоди до 100 000 грн).

16.03.2026 від представника відповідача Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Формова В.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що реєстрація Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» відбулась у чіткій послідовності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 05 березня 2012 року № 368/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 17 жовтня 2018 року № 3236/5). Так, відповідно до зазначених Вимог (абзац 4 п. 3) найменування відокремленого підрозділу має містити слово «філія» або «представництво» та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ. Таким чином, неможливість зазначити найменування позивача відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України є технічною проблемою (недоопрацюванням) підсистеми «Електронний суд», на яку Сумська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» впливу не має та усунути також не має можливості, але при цьому має обов`язок при зверненні до суду використовувати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд». З урахуванням вищевикладеного, просить суд визнати єдиним належним відповідачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», та зазначає, що адвокат Формов В.В., який діє на підставі довіреності від 24 грудня 2025 року, завіреної приватним нотаріусом Кушнір Л.Г. та зареєстрованої в реєстрі під № 1172, є належним представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

19.03.2026 від представника відповідача Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Формова В.В. надійшла заява про закриття провадження у справі, вимоги за якою мотивує тим, що предмет розгляду питань, що стосуються розгляду відповідей на запити про отримання публічної інформації, згідно зі ст. 23 ЗУ «Про публічну інформацію», ст. 19 КАС України не відносяться до компетенції розгляду таких справи місцевими загальними судами, отже, вимоги про визнання дій неправомірними щодо неналежного розгляду звернення є такими, що не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства та є самостійною підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

31.03.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява до Товариства з обмеженою відповідалньістю «Газорозподільні мережі України» (відповідача Сумську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» виключено позивачем зі складу учасників справи), згідно з якою просить:

- визнати відсутніми правовідносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Газорозподільні мережі України» за Типовим договором розподілу природного газу (за адресами: пров. В. Штагера, 1/20 та 3/35) та визнати відсутньою заборгованість, оскільки факт акцепту договору не відбувся;

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо штучного нарахування заборгованості за послуги з розподілу природного газу за вказаними адресами;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та його працівників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , О. Пулинець, С. Гончаренка В. Меденка на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн за системне порушення прав позивача та використання недостовірних даних;

- на підставі ст. 262 ЦПК України постановити окремі ухвали до Охтирського РВП щодо ознак злочину (ст. 366 ККУ) ЄРДР № 12026205480000018 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 та до КДКА Сумської області про порушеня адвокатської етики В. Формовим, І. Юрченком та О. Пулинець (робота без належних повноважень).

19.05.2026 від представника відповідача Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Формова В.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить у задоволенні позовних вимог про визнання відсутніми правовідносин між позивачем та відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 відмовити; позовні вимоги про визнання відсутніми правовідносин між позивачем та відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 залишити без розгляду; у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити. Зазначає, що питання наявності договірних відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо надання послуги розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , вже було предметом дослідження в справі №583/6262/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу природного газу. Судом було встановлено, що оператором газорозподільної системи на території Сумської області на підставі відповідної ліцензії є ТОВ «Газорозподільні мережі України» є Сумська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», яка здійснює діяльність з розподілу природного газу на території Сумської області, а ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу за адресою: АДРЕСА_2 (о/р НОМЕР_1 ), а тому між сторонами існують договірні правовідносини, оформлені шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору розподілу природного газу. Відтак, факт наявних правовідносин між позивачем та відповідачем встановлено рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2026 року у справі № 583/6262/25. Рішення набрало законної сили та є обов`язковим для виконання. У зв`язку з наведеним представник відповідача вважає, що вимога визнати відсутніми правовідносини між позивачем та відповідачем за типовим договором розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 є спробою позивача здійснити перегляд рішення суду, яке набрало законної сили, іншим складом суду. Крім того, зазначив, що відповідно до облікових даних, які містяться в Оператора ГРМ, особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 відкрито не на позивача, а на іншу особу, тому позивачем не доведено, яким чином він відноситься до вказаної адреси. Заперечуючи проти стягнення моральної шкоди, представник відповідача зазначив, що моральна шкода може бути відшкодована виключно через неправомірні дії сторони, тобто є похідною вимогою, а в даній справі відсутня неправомірність дій відповідача, у зв`язку з чим неможливе і настання моральної шкоди.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Формов В.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що судовим наказом Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 листопада 2025 року в справі № 583/5394/25 (провадження 2-н/583/860/25) стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період з 01.10.2023 по 31.10.2025 в сумі 262,07 грн.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 28 листопада 2025 року скасовано судовий наказ у справі № 583/5394/25 (провадження № 2-н/583/860/25), виданий Охтирським міськрайонним судом Сумської області, та роз`яснено стягувачу ТОВ «Газорозподільні мережі України» право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

У зв`язку з наведеним 29.12.2025 Охтирським міськрайонним судом розглядалася цивільна справа № 583/6262/25 (провадження № 2/583/419/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 281,68 грн. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2026 року задоволено позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послугу з розподілу природного газу в сумі 281,68 грн.

19.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» із Запитом на публічну інформацію щодо правових підстав нарахування йому заборгованості за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с. 25-27).

16.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (за підписом т.в.о. голови правління Сергія Скиби) за вих. № 166/31.1/26 та Сумською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за вих. № СФ/104/4-ВИХ-348-26 (за підписом директора Анатолія Линника) ОСОБА_1 повідомлено про розгляд його запиту щодо надання копій документів від 19.12.2025. У наведених відповідях зазначено, що на виконання вимог абзацу 2 пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ Товариство в особі Сумської філії розмістило на своєму сайті grmu.com.ua в розділі «Важлива інформація» Типовий договір розподілу природного газу побутовим споживачам, а також надіслало всім приєднаним до газорозподільної мережі побутовим споживачам заяви-приєднання із супровідним листом, які споживачам необхідно було підписати та повернути Оператору ГРМ. Крім того, зазначений Типовий договір був опублікований в офіційному друкованому виданні: газета «Ваш шанс» від 05.10.2023 № 40 з уточненням про юридичну адресу Сумської філії в громадсько-діловому тижневику «Ваш шанс» від 19.10.2023 № 42. Сумська філія Товариства 10.10.2023 надіслала заяву-приєднання до Типового договору розподілу природного газу із супровідним листом споживачу ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 . Підписана заява-приєднання споживачем до Товариства не поверталась. Тому надати копію заяви-приєднання за адресою: АДРЕСА_2 у Товариства немає можливості. Крім того, повідомлено, що в розумінні пункту 4 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Товариство є розпорядником не будь-якої публічної інформації, а лише тієї інформації, яка стосується: 1) умов надання послуги з розподілу природного газу; 2) цін на послугу розподілу природного газу, у зв`язку з чим відсутня можливість надати відповідь на частину питань, зазначених у Запиті ОСОБА_1 від 19.12.2025 (а.с. 28-30).

На підтвердження наявності в ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , у вищезазначених справах № 583/5394/25 та № 583/6262/25 Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» було надано в якості доказів «Довідку» та «Досудове попередження», які ОСОБА_1 вважає незаконними та такими, що порушують його права (а.с. 17-18, 31-34).

Як вбачається з наданої ОСОБА_1 копії повідомлення дізнавача Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 21.01.2026, до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області 21.01.2026 надійшла ухвала слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 583/218/26 (провадження № 1-кс/583/123/26) від 20.01.2026 щодо зобов`язання внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 про те, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» та його Сумська філія незаконно, без особистих письмових згод на обробку персональних даних, втрутившись в особисте життя, зробили його боржником споживання газу. Відомості про вказане кримінальне правопорушення (попередня кваліфікація за стю 182 КК України) 21.01.2026 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026205480000015 (а.с. 30).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19). Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Згідно пункту 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21) належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Надаючи оцінку доводам сторін в частині позовних вимог про визнання відсутніми правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Газорозподільні мережі України» за Типовим договором розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 ) та визнання протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо штучного нарахування заборгованості за послуги з розподілу природного газу за вказаною адресою, суд зазначає наступне.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2026 року № 583/6262/25 (провадження № 2/583/419/26) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послугу з розподілу природного газу в сумі 281,68 грн.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному судовому порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є основною засадою судочинства. Так, згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 р. № 1402-VIII, судове рішення, яким завершується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вже неодноразово у своїх постановах від 19.12.2019 по справі № 520/11429/17, від 19.12.2019 по справі № 916/1041/17, від 26.11.2019 по справі № 902/201/19, від 11.12.2019 по справі № 320/4938/17, що узгоджується з постановами КГС ВС від 15.10.2019 по справі № 908/1090/18, від 26.11.2019 по справі № 922/643/19 зазначав про особливості застосування інститут преюдиції та зазначив, що факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Згідно сталої практики Верховного Суду щодо застосування ч.4 ст.82 ЦПК України, «Преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами». У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (постанови ВС від 17.06.2021 у справі № 201/8615/18, від 10.01.2025 у справі № 362/643/21, від 04.10.2024 у справі № 607/6215/23). Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення та створюються передумови для виникнення «колізії» судових рішень (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року в справі №442/3663/20).

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини (постанова КЦС ВС від 11.12.2019 по справі № 320/4938/17).

Судовим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2026 року № 583/6262/25 (провадження № 2/583/419/26), яке набрало законної сили, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформацією з додатку «Реєстр нерухомості» від 05.11.2025. Згідно з довідкою Охтирського УЕГГ ОСОБА_1 має особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 . За адресою: АДРЕСА_2 споживання природного газу фіксується на підставі показань загально будинкового обліку природного газу, встановленого у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та «Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загально будинкового вузла обліку, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2002 № 620 (в редакції постанови КМУ від 27.01.2016 №46). У жовтні 2023 року споживачу було надано рахунок на оплату за послуги з розподілу природного газу та належним чином оформлену заяву-приєднання з додатком. Заява-приєднання на адресу Оператора ГРМ Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» від споживача не надійшла. 31.10.2023 здійснено фіксацію показань загальнобудинкового лічильника обліку газу на вищезазначеному об`єкті 21256,00 м.куб. Заява про припинення газопостачання в місті забезпечення потужності від споживача ОСОБА_1 не надходила; споживач в місті забезпечення потужності не відєднаний; належний тиск у системі з урахуванням замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача підтримується цілодобово; потужність в газорозподільних мережах підтримується цілодобово.

У мотивувальній частині вищевказаного рішення зазначено, що посилання ОСОБА_1 на те, що договірні відносини у нього з ТОВ «Газорозподільні мережі України» відсутні, та фіксація показників загальнобудинкового лічильника 31.10.2023 не є доказом саме його особистого споживання природного газу, так як вказані показники фіксують обсяг газу, який зайшов у внутрішньо будинкову мережу, та що в період з березня 2022 р. по даний час він ( ОСОБА_1 ) перебуває за кордоном, що підтверджується актами ПП «Сіб» та інформацією Державної прикордонної служби України щодо перетинання державного кордону України, а тому не споживав природний газ та не отримував послугу з розподілу природного газу, не заслуговують на увагу з наступних підстав. Відповідно до положень глави 5 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс) за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Таким чином, факт наявності правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Газорозподільні мережі України» безпосередньо досліджувався і встановлювався судом в іншій справі, що знайшло відображення в мотивувальній частині рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2026 року № 583/6262/25 (провадження № 2/583/419/26), яке набрало законної сили, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку доводам сторін в частині позовних вимог про визнання відсутніми правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Газорозподільні мережі України» за Типовим договором розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 ) та визнання протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо штучного нарахування заборгованості за послуги з розподілу природного газу за вказаною адресою, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності у відповідача особового рахунку зі споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником відповідача повідомлено, що згідно з обліковими даними, які містяться в Оператора ГРМ, особовий рахунок відкрито не на позивача, а на іншу особу. Доказів на вчинення представництва споживача за адресою АДРЕСА_1 позивачем не надано.

У постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим має оцінюватися з огляду на обставини справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду.

25 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 607/14378/21, провадження № 61-5246св22 (ЄДРСРУ № 106940414) досліджував питання щодо визначення належного позивача.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.

Не підлягає судовому захисту також і похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Такий захист за участі позивача можливий лише за умови здійснення ним процесуального представництва постраждалого, у цьому разі, боржника. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 зі справи № 1-23-32/135-08-4825.

Водночас Верховний Суд зазначає, що встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано доказів наявності в нього особового рахунку, по якому йому надаються послуги з розподілу природного газу, а тому в данному випадку ОСОБА_1 є неналежним позивачем, керуючись вищенаведеними правовими порзиціями Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання відсутніми правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Газорозподільні мережі України» за Типовим договором розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 ) та визнання протиправними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо штучного нарахування заборгованості за послуги з розподілу природного газу за вказаною адресою.

Надаючи оцінку доводам сторін в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такого стягнення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Специфіка шкоди, яка завдана здоров`ю, полягає також і в тому, що вона не може бути відшкодована в натурі та оцінена в грошовому еквіваленті. Саме тому об`єктом відшкодування буде не зазначена шкода, а лише майнові втрати, що зазнала фізична особа, внаслідок завдання цієї шкоди. До таких втрат законодавець відносить: а) заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності; б) додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Однак цей перелік є орієнтовним і у випадку, коли потерпілий має ще й інші втрати, які пов`язані з відповідним ушкодженням здоров`я, то він має право вимагати і їх відшкодування.

Відповідне тлумачення викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 311/2467/16-ц, провадження № 61-30575св18.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна ОСОБА_1 , оскільки позивачем не доведено, що в даному випадку наявні всі елементи цивільного правопорушення, а саме: не доведено наявність шкоди, встановлення факту протиправної поведінки відповідача ТОВ «Газорозподільні мережі України» чи його посадових осіб, наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою та виною заподіювача шкоди.

Надаючи оцінку доводам сторін в частині позовних вимог про постановлення окремих ухвал до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про роботу представників ТОВ «Газорозподільні мережі України», суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для постановлення окремих узвал з огляду на наступне.

Окрема ухвала є особливим видом судового рішення, яке хоча й постановлене під час судового розгляду конкретної справи, але безпосередньо не стосується вирішення судового спору в ній та не впливає на кінцевий результат його вирішення. У такій ситуації окрема ухвала впливає на суспільні відносини автономно від судового рішення, яким вирішено спір, і не завжди стосується прав, обов`язків чи інтересів учасників цього спору.

Відповідно до частин 1, 10 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Разом з тим, суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які могли б свідчити про порушеннями посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» законодавства в частині здійснення діяльності без відповідних повноважень чи інших недоліків у діяльності зазначеної юридичної особи. У зв`язку з наведеним дана вимога позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій протиправними, зобов`язання надати інформацію та стягнення моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ 44907200, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1.

Суддя А.І.Савєльєва