Решение № 138690983, 31.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 463/6388/24

Провадження 2/465/1607/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31.07.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі :

головуючого-судді Мартьянової С.М.,

при секретарі судового засідання Сеньків А.Т.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Мукана І.В.,

представника відповідача Олійник Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити певні дії.

Позов мотивує тим, що вона більше 10 разів зверталась в ЛМКП «Львівтеплоенерго» з приводу неправомірного та необґрунтованого нарахування оплати за теплову енергію, оскільки її квартира обладнана індивідуальним опаленням, яке встановлено законно і таке обслуговується за рахунок позивачки. Зазначає, що у її випадку допоміжним приміщенням є сходова клітка, на якій є батарея, яка ніколи не гріла, а також труби, які знаходяться у підвальному приміщенні та які ізольовані і не мають жодного відношення до квартир з індивідуальним опаленням у будинку АДРЕСА_1 . Вказує, що вона неодноразово зверталась до ЛМКП «Львівтеплоенерго» з проханням створити комісію для укладення з нею договору, однак у такому їй було відмовлено. Окрім цього, розподіл теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньо будинкової системи розподіляється між власниками (співвласниками) приміщень в будинку пропорційно до загальних опалювальних площ (об`ємів) їх житлових і нежитлових приміщень, тобто обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнта, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 08.07.2024 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЛМКП «Львівтеплоенерго» про оскарження безпідставного нарахування коштів скеровано до Франківського районного суду м.Львова для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання.

26.11.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відзив мотивує тим, що житловий будинок по АДРЕСА_1 обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії. ЛМКП «Львівтеплоенерго» надаються послуги з постачання теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будинку. Вказує, що з 01.12.2021 з позивачем є укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який за своєю природою є публічним договором приєднання. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Оркім цього, зазначає, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення, та за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Розподіл загального обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових витрат на опалення здійснюється у всіх багатоквартирних житлових будинках м. Львова на всіх споживачів без винятку. Також, вказує, що позивач ОСОБА_1 не вірно обрала спосіб захисту при зверненні до суду з вимогою здійснити перерахунок, оскільки зобов`язання відповідача щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту, а також законодавцем не визначено процедури визнання боргу за житлово-комунальні послуги безнадійним та не визначено механізму його списання.

06.01.2025 від представника позивача адвоката Мукана І.В. до суду надійшла відповідь на відзив, в якому просить позов задоволити у повному обсязі.

В обґрунтування вказаного покликається на те, що обраний його довірителькою спосіб захисту свого права чи інтересу встановлений законом та корелюється з вимогами ч.2 ст. 16 ЦК України. Окрім цього, зазначає, що в будинку його довірительки є 34 квартири, з яких 6 мають індивідуальне опалення, а 28 квартир для опалення користуються послугами ЛМКП «Львівтеплоенерго». У відповідача наявна уся необхідна інформація для здійснення розподілу Обсягу теплової енергії на опалення нежитлових приміщень у будівлі та розподілу між співвласниками обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень.

Окрім цього, 30.01.2025 до суду від позивачки надійшли письмові пояснення, в яких остання фактично уточнила позовні вимоги, та просила суд: визнати дії ЛМКП «Львівтеплоенерго» неправомірними; зобов`язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» припинити неправомірні дії; зобов`язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» здійснити перерахунок і надати перелік документів для зміни порядку розрахунків теплової енергії на загально будинкові потреби по житловому будинку АДРЕСА_1 ; надати розрахунок і площу, за яку вона повинна платити; зняти оплату (абонентську плату) за неопалювальний період (7 місяців), так як послуга не надається. ДО уточнених вимог позивач надала відомості про нарахування та оплату їй послуги за період з 12.2021 по 12.2024.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 11.06.2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справ за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про оскарження безпідставного нарахування коштів - відмовлено. Закрито підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про оскарження безпідставного нарахування коштів. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник в судовому засідання позов підтримали та просили такий задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову та просила у такому відмовити.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 проживає за адресою, АДРЕСА_2 , та її квартира обладнана індивідуальним опаленням.

Управителем житлового будинку АДРЕСА_1 є ЛКП «Львівський ліхтар», теплоенергію у житловий будинок постачає ЛМКП «Львівтеплоенерго», гарячої води будинок не споживає.

Вищевказані обставини не заперечуються сторонами у справі.

Як вбачається з листа ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 27.05.2024 №08-6653-05/24 житловий будинок обладнаний комерційним вузлом обліку теплової енергії на опалення з ультразвуковим тепловим лічильником SHARKY VМТ, Ду 40, фірми Hydrometer, Німеччина, одиниці виміру теплової енергії Гкал, міжповірочний інтервал 4 роки. Наступний термін чергової державної метрологічної повірки - 01.08.2027 року. В будинку квартир, з яких шість квартир, №№ 15,20,24,28,32,34, відключені від системи центрального опалення і обладнані системами індивідуального опалення. Окрім житлової частини, в будинку розташоване нежитлове приміщення (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 до свята») ТзОВ «Поллі», яке згідно з актом-приписом теплової інспекції ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 25.01.2024 року відключене від системи центрального опалення, на нього пропорційно до опалювальної площі розподіляється обсяг спожитої теплової енергії на загально будинкові потреби опалення будівлі. З 01 січня 2022 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» проводить розрахунок кількості спожитої теплової енергії на опалення та кількості спожитої гарячої води у відповідності до вимог «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої Наказом Мінрегіонбуду та ЖКГУ №315від 22.11.2015 року з врахуванням змін, внесених до даної Методики згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 року №358 «про внесення змін до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг». (а.с.20-21)

З листа ЛКП «Львівський ліхтар» від 07.02.2024 №227 вбачається, що площа МЗК та допоміжних приміщень становить 266,00 кв.м. Опалювальна площа будинку без врахування площ підвалів становить 1217,40 кв.м. Довжина трубопроводів внутрішньо будинкової системи опалення у підвалах житлового будинку АДРЕСА_1 становить 89м/п. Горища в даному будинку немає. Трубопроводи внутрішньо будинкової системи опалення у підвалах житлового будинку АДРЕСА_1 окружній за ізольовані. Додатково повідомлено, що опалювальна площа квартир (15,20,24,28,34,32) від`єднаних від системи централізованого опалення вищевказаного будинку становить 299,1 кв.м. (а.с.25)

ОСОБА_1 разом із іншими мешканцями будинку зверталась до начальника ВО та ЗГЕ 29.12.2023 з заявою в якій просили дотримуватися наказу №315 від 22.11.2018 п.9, де зазначено, що обсяг теплової енергії визначений на загально будинкові потреби опалення будинку, повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будинку. В їх випадку цей відсоток становить 7,8%. (а.с.27)

Як вбачається з розрахунку за період з 12.2021 по 05.2024 ЛМКП «Львівтеплоенерго» нараховано ОСОБА_1 у розмірі 5474,54 грн. (а.с.28)

З розрахунку за період з 12.2021 по 12.2024 ЛМКП «Львівтеплоенерго» нараховано ОСОБА_1 у розмірі 7035,61 грн. (а.с.96)

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано положеннями ч.4 ст.55, ст. 124 Конституції України, відповідно до яких кожен має право будь-якими забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Згідно з ч.1,2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст.302 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» відкритий позивачу особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості наданих послуг.

Житловий будинок за вказаною адресою обладнаний житловий будинок обладнаний комерційним вузлом обліку теплової енергії на опалення з ультразвуковим тепловим лічильником SHARKY VМТ, Ду 40, фірми Hydrometer, Німеччина, одиниці виміру теплової енергії Гкал.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Суть спору у даній справі полягає в тому, яким чином відповідачем має розраховуватись обсяг теплової енергії у місцях загального користування у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії повинно здійснюватися згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Міністерством регіонального розвиту, будівництва та житловокомунального господарства України від 22.11.2018 № 315 з внесеними змінами наказом міністерства від 28 грудня 2021 року № 358 «Про внесення змін до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 січня 2022 року за № 93/37429) (далі Методика). Ця Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/ будинку послуг, обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:

2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

Нарахування за послуги з постачання теплової енергії проводяться на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.11.2018 №315 (із змінами та доповненнями), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 за №1502/32954 (надалі - Методика).

Методикою передбачено порядок визначення обсягу теплової енергії, витраченого на опалення місць загального користування (надалі - МЗК) та допоміжних приміщень будівлі. Зокрема, Методикою передбачено що частину теплової енергії, спожитої будинком, розподіляється між усіма приміщеннями в межах зовнішніх стін житлового будинку.

Як встановлено пунктом 3 розділу І Методики розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Пунктом 3 розділу ІІІ Методики для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення встановлено, що окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).

У цьому ж пункті зазначено, що визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358 внесено зміни у Методику і визначено додаткове поняття - "загальнобудинкові потреби на опалення".

У пункті 2 розділу І Методики наведено визначення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП), згідно з яким це - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Отже, загальнобудинкові потреби на опалення визначено як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку.

Оплата за опалення місць загального користування - це не додатковий вид оплати, а плата за ту частину теплової енергії, яка облікована загальнобудинковим приладом обліку теплової енергії. У вартість плати за опалення місць загального користування входять й витрати теплової енергії у внутрішньобудинкових системах опалення.

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу (зі змінами) після опломбування лічильника проводяться з урахуванням: нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень); нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення); втрати від транзиту; абонентської плати.

Як передбачено пунктом 12 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових / нежитлових приміщень.

З огляду на вищезазначені положення законодавства на споживача покладено обов`язок з оплати частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб пропорційно до площі приміщення.

Водночас, згідно із пунктом 8 розділу IV у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25%; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20%; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15%; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Судом встановлено, що при нарахуванні плати за послугу з постачання теплової енергії відповідач застосовує спрощений метод, що визначено п. 8 розділу IV Методики, а саме як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25%.

Згідно з ч. 1, 4 ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Співвласник має право вільного доступу до технічної документації на багатоквартирний будинок.

Водночас, як встановлено пунктом 9 розділу IV Методики, визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою 25 (формули 25 і 26 наведені у п.9 р.IV Методики).

Отже, відповідно до вимог пункту 9 розділу IV Методики відповідач під час визначення обсягу теплової енергії у спрощеному порядку, повинен був додатково скорегувати його із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Таким чином, відповідачем не було застосовано відповідно до п.9 розділу ІV Методики коефіцієнт zвідкл, який враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будинку, а тому такі дії не відповідають вимогам Методики.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання цих дій протиправний та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити перерахунок є обґрунтованими.

Щодо вимоги позивача надати розрахунок і площу за яку вона повинна сплачувати суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 6 ЗУ «Житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Пункт 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлового комунальні послуги» передбачає, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно п.п. 1,2,10,11 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості; без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку; без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі.

Статтею 8 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них.

Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.

Рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію: 1) найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги; 2) адресна інформація, найменування або прізвище, ім`я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг; 3) період, за який здійснюється нарахування; 4) загальна сума до сплати; 5) поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач); 6) обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання; 7) діючі ціни та тарифи на комунальні послуги; 8) стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення); 9) середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 10) рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації.

Додатково до інформації, зазначеної в частині третій цієї статті, виконавець забезпечує споживачу доступ до інформації про динаміку споживання комунальних послуг, а саме: 1) інформації про щомісячний обсяг споживання комунальних послуг за останні три роки (або з дня набрання чинності договором про надання комунальних послуг, якщо з такого дня минуло менше трьох років); 2) інформації про щоденні, щотижневі, щомісячні та щорічні обсяги споживання комунальних послуг за останні два роки (або з дня набрання чинності договором про надання комунальних послуг, якщо з такого дня минуло менше двох років), якщо вузли обліку дають змогу отримувати таку інформацію.

Споживачі забезпечуються інформацією, зазначеною в частинах третій і шостій цієї статті, на безоплатній основі, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, а саме норми ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», позивач як споживач має право на отримання інформації щодо здійсненого розрахунку, у тому числі відомості про показники, площі та документи, використанні при його проведенні, а тому ця позовна вимог також підлягає до задоволення.

Також позивач просила суд зняти оплату (абон.плату) за неопалювальний період, про суд вважає в цій частині відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.

Згідно п.1ч.1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води);

Відповідно до Пункту 33 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, передбачена щомісячна плата за абонентське обслуговування. Абонентська плата включає такі витрати: здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами (зняття показів теплового лічильника, розподіл спожитих Гкал між абонентами; друк інформаційних повідомлень), оплата банківських послуг, нарахування та стягнення плати за спожиті послуги; заробітна плата обслуговуючого персоналу та нарахування єдиного соціального внеску на зарплату; обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку теплової енергії (у разі їх наявності), господарські витрати (електроенергія, заправка картриджів, обслуговування комп`ютерів, канцелярські витрати, надання різних довідок).

Плата за абонентське обслуговування нараховується всім споживачам. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання.

Плата за абонентське обслуговування затверджується внутрішнім наказом по підприємству та визначається виконавцем комунальних послуг за їх фактичними витратами у розрахунку на 1 абонента/місяць. Тобто плата за абонентське обслуговування розраховується не за обсяги спожитих послуг, а в розрахунку на 1 абонента та виставляється, як окремий платіж.

Таким чином, споживач, окрім плати за опалення житла і допоміжних приміщень будинку, зобов`язаний вносити плату за абонентське обслуговування, яка затверджується внутрішнім наказом підприємства.

Відповідно до п.5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Плата за абонентське обслуговування для одного абонента не може перевищувати граничного розміру, розрахованого відповідно до постанови КМУ від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами». Плата за абонентське обслуговування платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання послуги з постачання теплової енергії. Плата за абонентське обслуговування нараховується всім споживачам. Плата за абонентське обслуговування затверджується внутрішнім наказом по підприємству та визначається виконавцем комунальних послуг у розрахунку на 1 абонента/міс. Нарахування за абонентське обслуговування здійснюється щомісяця протягом року.

Згідно п. 35 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які затеврдженні Постановою КМУ №690 від 05 липня 2019 року, плата за послуги, абонентське обслуговування та плата за технічне обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.

Отже, абонентська плата за комунальні послуги нараховується щомісяця у фіксованому розмірі протягом усього року, незалежно від обсягів споживання чи фактичного проживання, а тому суд приходить до висновку, що вимога про знаття оплати (абон. оплату) за неопалювальний період задоволенню не підлягає.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , які були уточнені 30.01.2025 підлягаю частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивачка звільнення від сплати судового збору, судові витрат слід стягнути із відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 83, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» щодо нарахування ОСОБА_1 плати за теплову енергію на загальнобудинкові потреби опалення за період з 12.2021 по 12.2024 без застосування коєфіцієнту zвідкл, відповідно до п.9 розділу ІV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.11.2018 №315 (із змінами та доповненнями).

Зобов`язати Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» здійснити перерахунок нарахованої плати ОСОБА_1 за послугу постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення за період з 12.2021 по 12.2024 за адресою АДРЕСА_2 відповідно до вимог п.9 розділу ІV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.11.2018 №315 (із змінами та доповненнями) із застосуванням коефіцієнта zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням.

Зобов`язати Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» надати ОСОБА_1 перелік документів, використаних при здійсненні розрахунку теплової енергії на загальнобудинкові потреби по житловому будинку АДРЕСА_1 за період з 12.2021 по 12.2024 та повідомити розмір площі, за яку позивач повинна сплачувати.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін та учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ 05506460, юридична адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1.

Повний текст рішення складено 03.08.2026

Суддя Мартьянова С.М.