Решение № 138690852, 31.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2403/26

пр.№ 2/464/2156/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

у с т а н о в и в:

Позивач у письмовій формі засобами поштового зв`язку звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою у порядку цивільного судочинства, в якій просить стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 по 5 000 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з моменту звернення з даним позовом до суду і до досягнення дітьми повноліття. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх обов`язків щодо утримання дітей.

За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В., інформація щодо справи є відкритою та оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України.

Суддя ухвалою від 15 квітня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у зв`язку із малозначністю справи, що визначено імперативними приписами цивільного процесуального закону.

Ухвала про відкриття провадження по справі оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень з додатковим відображенням в електронній формі програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.

Заперечень проти письмового провадження, визначеного ухвалою суду про відкриття провадження, до суду не надходило, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у такому випадку не здійснюється.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою беруться до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо проведення публічного розгляду справи.

Саме така правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 712/1100/20, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає урахуванню при застосуванні норм права.

Позивач засобами поштового зв`язку під розписку отримав ухвалу про відкриття провадження у справі.

У відповідача відсутній кабінет, у зв`язку із чим із дотриманням вимог ст.272 ЦПК України засобами поштового зв`язку відповідачем під розписку отримано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з доданими документами за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідач просить у задоволенні позову відмовити та просить призначити аліменти у мінімально гарантованому розмірі на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на його фінансові можливості. Зазначає про свій середньомісячний дохід у сумі 16 132,30 грн та відсутності інших доходів чи іншого майна, а до того ж відповідачем понесення позивачем витрат у розмірі 20 000 грн щомісячно. Долучає копії довідок про доходи з місця праці, платіжну інструкцію та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності. Указане викладено у відзиві, поданому засобами поштового зв`язку із долученням доказів надіслання такого з додатками на адресу позивача.

Позивач не скористався правом подачі відповіді на відзив.

Порядок здійснення цивільного судочинства встановлений ЦПК України, за яким суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень (ст.ст.12,13,81 ЦПК України, постанова Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 607/16163/19).

Суд, вирішуючи цивільно-правовий спір про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, дійшов наступного висновку.

Як регламентовано ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Виходячи з положень ст.ст.141, 181, 182 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою ст.157 цього Кодексу.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд ураховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного зобов`язані розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення становить: дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Як визначено ч.2 ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Указане кореспондується з вимогами ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», якою передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що аліменти це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього, разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків, і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі, необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів та їх розмір, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, її гармонійного розвитку, з врахуванням визначеного законом розміру прожиткового мінімуму на дитини, її потреб, зважаючи на обов`язок обох батьків брати участь в матеріальному утриманні дитини.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц, за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Сторони перебували у шлюбі та є батьками малолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, рішенням суду про розірвання шлюбу, свідоцтвами про народження. Відповідачем не заперечується факт проживання дітей разом із матір`ю та перебування їх на утриманні колишньої дружини.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення аліментів на малолітніх дітей, позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, що є її процесуальним обов`язком на підставі ст.ст.12,81 ЦПК України, у підтвердження визначених ст.182 СК України обставин: стану здоров`я дітей та відповідача, їх матеріального стану, наявність у відповідача на утриманні інших осіб, перебування у його власності майна чи здійснення відповідачем певних витрат. Клопотань про витребування доказів, як це передбачено процесуальним законом, не заявлено.

Позивачем жодними доказами не підтверджено понесення необхідних витрат у розмірі 20 000 грн щомісячно (по 10 000 грн на кожного з батьків), адже обов`язок по утриманні дітей лежить на обох батьках порівну, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд у цій частині погоджується із твердженнями відповідача.

Відповідачем долучено довідки ТОВ «РОДИННА КОВБАСКА» (код ЄДРПОУ 38056746), за яким працює у компанії на посаді вантажника з наступними доходами: 2025 рік 248 514,96 грн, сума до виплати - 191 356,62 грн (в середньому до виплати 15 946,38 грн); 2026 рік (чотири місяці) 86 701,84 грн, сума до виплати 66 760,42 грн ( в середьому до виплати 16 690,11 грн). У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності відсутні відомості про належність відповідачу нерухомого майна. Достовірність таких письмових доказів позивачем не оспорюється.

З огляду на викладене у своїй сукупності, ураховуючи, що батьки зобов`язані забезпечити дітей належне виховання та утримання, навчання, розвиток, житло, приймаючи до уваги існуючі життєві витрати та вік, керуючись принципами розумності та справедливості сімейного законодавства, з метою захисту прав та кращих інтересів малолітніх/неповнолітніх дітей, суд вважає за необхідне стягувати на користь позивача аліменти у розмірі по 3500 грн на кожну дитину щомісячно.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів повинен бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Визначений судом розмір аліментів на утримання дітей перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину та з урахуванням також обов`язку матері утримувати дітей є достатнім. Саме така позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 369/9386/17.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, що не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, - 1756 грн, як просить відповідач, очевидно є недостатнім та не забезпечить потреби дітей, навіть з урахуванням обов`язку матері на утримання.

Підсумовуючи викладене у своїй сукупності, позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для стягнення аліментів в іншому розмірі, тому суд частково погоджується із заявленими вимогами про стягнення аліментів у розмірі 3500 грн щомісячно на кожну дитину, в іншій частині слід відмовити за недоведеністю, частково погоджуючись із аргументами відповідача. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі щорічно підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст.184 СК України).

Суд роз`яснює, що за приписами ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову та в порядку ч.1 ст.430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

При розподілі судових витрат суд ураховує, що позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір». Тому на підставі вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судові витрати зі сплати судового збору. Обставини, які надавали право на звільнення відповідача від сплати судового збору, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Задоволити позов частково.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх/неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3500 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 07 квітня 2026 року, до досягнення дітьми повноліття, з індексацією відповідно до закону.

У решті позовних вимог відмовити.

У порядку ч.1 ст.430 ЦПК України рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Інформація про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2

Повне рішення складено 31 липня 2026 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО